Справа № 488/3353/20
Провадження № 3/488/1428/20
іменемм України
30.10.2020 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Т.В. Торжинська, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Корабельного відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.183-1 КУпАП
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №6 від 03.09.2020 року, ОСОБА_1 не сплачує аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму з відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання 28.11.2016 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.183-1 КУпАП. За період з 01.03.2020 року по 01.08.2020 року заборгованість зі сплати аліментів складає 15810,25 грн.
У відповідності до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 року Суд зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до виписаних у ст.ст. 252, 254, 255, 256КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися їх, у тому числі і судовий, розгляд.
З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.183-1 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності у разі несплати аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Тобто відповідальність має місце за сукупністю факторів, зокрема: 1) наявна заборгованість зі сплати аліментів, 2) сукупний розмір цієї заборгованості перевищує суму платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
В той же час у протоколі зазначено про наявність заборгованості за період з 01.03.2020 року по 01.08.2020 року, що становить 15810,25 грн., що суперечить даним розрахунку заборгованості, відповідно до якого у вказаний період, зокрема з 01.03.2020 по 01.08.2020 року нараховано до сплати 16614 грн., сплачено 9000 грн., отже залишок боргу у вказаний період становить 7614 грн.
При цьому відсутнє наведення таких чинників, що надають можливість встановити загальну суму заборгованості та суму платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
При розгляді справи, суд не здійснює цих розрахунків. Як вже зазначено вище, не має права змінювати фабули правопорушення, що зазначено у протоколі, а лише зобов'язаний перевірити їх обгрунтованість та доведеність відповідними доказами.
Згідно вимог ст. 283 КУпАП, формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним.
Зі змісту протоколу про адміністратвине правопорушення, складеному щодо ОСОБА_1 , вбачається, що в ньому не сформульовано об'єктивної сторони правопорушення, не зазначено точних обставин вчинення адміністративного правопорушення згідно з диспозицією частини 1 статті 183-1 КУпАП.
Таким чином враховуючи, що при оформленні матеріалів справи не дотримано вимог закону, не сформульовано належним чином об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена у ч.1 ст. 183-1 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не може бути взятий за основу доведеності вини ОСОБА_1 .
За таких обставин, виходячи з формулювання адміністративного правопорушення, викладеного в протоколі №6 від 03.09.2020 року, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283-284 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.В. Торжинська