Єдиний унікальний номер №943/1605/20
Провадження № 2-о/943/74/2020
30 жовтня 2020 року м.Буськ, Львівська область
Буський районний суд Львівської області в складі:
головуючої-судді Шендрікової Г.О.,
за участю секретаря судового засідання Волошин Х.С.
за участю представника Буської районної державної адміністрації Дуткевич М.Р.
за участю представника заінтересованої особи адвоката Стиранка М.Б.
за участю заінтересованої особи ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Буську з фіксацією технічним засобом «Камертон» цивільну справу за заявою органу опіки і піклування Буської районної державної адміністрації Львівської області про звільнення опікуна від виконання опікунських обов'язків над недієздатним,
До Буського районного суду Львівської області з заявою про звільнення опікуна ОСОБА_1 від виконання опікунських обов'язків над недієздатним ОСОБА_2 . Заяву мотивують тим, що 04.11.2016 року Буським районним судом Львівської області прийнято рішення, яким задоволено заяву ОСОБА_1 та визнано ОСОБА_2 недієздатним та призначено ОСОБА_1 опікуном. На адресу Буської РДА надійшло ряд звернень від Управління СБУ у Львівській області та Управління стратегічних розслідувань у Львівській області та громадської організації «Рабів до Раю не пускають» про те, що опікун ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не виконує свої опікунські обов'язки, постійно перебуває за межами Львівської області та дозвіл на опікунство такій особі є незаконним. Одночасно просять в межах компетенції провести ряд заходів для перевірки інформації та встановлення незаконних дій у цій справі. Буською РДА було проведено ряд обстежень щодо виконання ОСОБА_1 обов'язків опікуна. Крім того, Опікунською радою було встановлено, що реєстрація листа опікунської ради при Буській РДА від 03.11.2016 року № 01-1536 до Буського районного суду Львівської області по розгляду справи щодо призначення ОСОБА_3 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 у реєстрації вихідної пошти Буської РДА та управління соціального захисту населення Буської РДА відсутня. Вивчивши усі матеріали справи Опікунська рада з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки (піклування) при Буській районній державній адміністрації вирішила рекомендувати голові Буської РДА, як керівнику органу опіки і піклування звернутися до Буського районного суду Львівської області із заявою про звільнення опікуна над недієздатним ОСОБА_2 .
Представник Буської районної державної адміністрації Дуткевич М.Р. підтримала подану заяву. Просить її задоволити. Надала суду пояснення, аналогічні викладеним в заяві. Повідомила суду, що згідно закону в першу чергу розглядається питання про призначення опікуна з кола близьких родичів. В даній ситуації ніхто з близьких родичів не зацікавлений в тому, щоб вони були призначені опікунами недієздатного. Відтак, відповідно до закону таку опіку бере на себе орган опіки і піклування.
Представник заінтересованої особи адвокат Стиранка М.Б. заперечив проти задоволення поданої заяви. Подав до суду письмове заперечення з підстав поданої заяви про звільнення опікуна. Суду пояснив, що відсутні докази неналежного виконання обов'язків його довірителем.
Заінтересована особа ОСОБА_1 заперечив проти задоволення поданої заяви. Суду повідомив, що на його думку, він виконує свої обов'язки опікуна в повній мірі. Не розуміє, чому виникла така необхідність позбавляти його опікунства. Він є офіційно працевлаштованим, регулярно сплачує кошти на картковий рахунок його підопічного ОСОБА_2 . Якщо є потреба в закупівлі продуктів він разом з ОСОБА_2 такі покупки здійснює, купує необхідні ліки. Може відлучатися з місця проживання його підопічного, бо працює у м. Луцьку та їздить до своєї сім'ї у м. Київ. В час його відсутності за підопічним приглядає теща підопічного ОСОБА_4 , яка там же проживає або його син ОСОБА_5 . Всіма коштами розпоряджається сам ОСОБА_2 , який є його підопічним.
Заслухавши пояснення представника заявника, представника заінтересованої особи, заінтересовану особу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що рішенням Буського районного суду Львівської області від 04.11.2016 року (а.с. 20) за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа - орган опіки і піклування Буської РДА визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 недієздатним. Призначено опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 опікуном над ОСОБА_2 . Рішення суду набуло законної сили у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЦПК України обставини, встановлені рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З досліджених судом письмових доказів убачається, що сумнів у добросовісному виконанні свої опікунських обов'язків ОСОБА_1 виник у правоохоронних органів, які звернулись з відповідними листами-запитами до голови Буської РДА (а.с. 14-16). Згідно представлених листів убачається, що виник обгрунтований сумнів у тому, що ОСОБА_1 був призначений опікуном не у спосіб визначений законом, при цьому в листах наводяться аргументи щодо характеризуючих даних на опікуна ОСОБА_1 і наводяться факти, які вказують на протиправну поведінку ОСОБА_1 .
Наведені факти у листах-зверненнях заперечив представник заінтересованої особи адвокат Стиранка М.Б., однак в силу ч. 1 ст. 12 ЦПК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, зазначену інформацію не спростував та не представив суду належних та достовірних доказів.
Згідно протоколу № 4 від 20 серпня 2020 року (а.с. 6-9) питання щодо належного виконання опікуном ОСОБА_1 обов'язків опікуна над підопічним ОСОБА_2 розглядалось на засіданні ради з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки (піклування) при Буській РДА. З протоколу убачається, що присутні на засіданні ради сім членів проголосували одностайно та вирішили рекомендувати голові Буської районної адміністрації керівнику органу опіки і піклування звернутися до Буського районного суду Львівської області із заявою про звільнення опікуна ОСОБА_3 від виконання опікунських обов'язків над недієздатним ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 300 ЦПК України суд за заявою органу опіки і піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки і піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що опіка над недієздатним ОСОБА_2 , яким опікується ОСОБА_1 полягає виключно у перерахуванні коштів на картковий рахунок підопічного ОСОБА_2 . Про це свідчить рух коштів на картковому рахунку підопічного ОСОБА_2 (а.с. 10-12). Твердження опікуна ОСОБА_1 про те, що його підопічний проходить регулярно медичний огляд за його участю як опікуна, придбаває продукти харчування опікун, здійснює належний догляд за підопічним суду не представлено належних доказів таким твердженням. Реєстрація опікуна ОСОБА_1 за місцем проживання та реєстрації підопічного ОСОБА_2 не вказує і не доводить ту обставину, що опіка здійснюється належно.
Крім того, суду представлено довідку про те, що опікун ОСОБА_1 офіційно працевлаштований (а.с. 63) в ТОВ «Гріненерго», яке знаходиться у Волинській області, Шацький район, смт. Шацьк, вул. Незалежності, будинок 3В з посадовим окладом в 6000 гривень. Проаналізувавши представлену довідку суду, суд приходить до переконання, що між місцем праці опікуна та місцем перебування підопічного є значна відстань, що також вказує на те, що опікун не перебуває постійно з своїм підопічним.
Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_6 , суду повідомив, що він проживає разом з своїм батьком ОСОБА_2 , бабцею ОСОБА_7 . Мама, ОСОБА_8 , довготривалий час проживає в Італії і тільки час від часу навідується до сім'ї. Брат ОСОБА_9 проживає окремо зі своєю сім'єю. Звернув увагу суду, що він не буде опікуватись своїм батьком, оскільки постійно працює і такої змоги не має, брат теж не може опікуватись батьком, мама також відсутня. Бабця ОСОБА_7 є людиною похилого віку, яка сама потребує опіки. Медичний огляд з батьком проходив він та його брат. Опікун ОСОБА_10 опікується батьком ОСОБА_2 . Щодо поданої ним заяви про призначення його опікуном батька, яка була представлена суду органом опіки і піклування, то таку заяву просить не приймати до уваги, оскільки ним написана інша заява з якою він звернувся до голови органу опіки і піклування про те, що він відмовляється бути опікуном.
Проаналізувавши покази свідка ОСОБА_6 , суд приходить до висновку, що між поясненнями заінтересованої особи ОСОБА_1 та показаннями свідка ОСОБА_6 існують розбіжності, які є суттєвими і не підтверджують добросовісність виконання обов'язку опікуном по відношенню до підопічного, а вказують на те, що опікунство ОСОБА_1 над підопічним ОСОБА_2 є формальним.
Представником заінтересованої особи адвокатом Стиранка М.Б. в ході судового розгляду було заявлено клопотання про допит в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Дані свідки будучи обізнаними про день, час, місце розгляду даної заяви, про обізнаність свідків ствердно повідомив представник в судовому засіданні, в судове засідання не прибули. Оскільки законодавцем в цій категорії справ встановлений граничний місячний строк для розгляду такої заяви, як звільнення опікуна, то суд приходить до висновку, що чергове відкладення розгляду даної заяви призведе до порушення встановлених строків.
Згідно Наказу від 26.05.1999 року № 34/166/131/88 «Про затвердження Правил опіки і піклування» визначені права та обов'язки опікунів та піклувальників. Визначені вимоги встановлених прав та обов'язків опікунів ОСОБА_1 такі обов'язки протягом 2017, 2018, 2019 року в повному обсязі не виконувались. Єдиний звіт, який був поданий опікуном, це звіт за 2019 рік від 27.05.2020 року.
З досліджених в ході судового розгляду актів обстеження матеріально-побутових умов (а.с. 13, 18, 65) не вбачається, що опікун ОСОБА_1 постійно перебував біля підопічного. А за повідомленням ОСОБА_7 навідувався один раз на місяць до підопічного.
Ураховуючи викладене, суд приходить до переконання, що подана заява про звільнення опікуна ОСОБА_3 від виконання опікунських обов'язків над недієздатним ОСОБА_2 є підставною і такою, що підлягає до задоволення.
Крім того, судом встановлено, що ніхто з близьких родичів не виявив бажання бути опікуном недієздатного ОСОБА_2 , відтак в силу положень ст. 65 ЦК України, що до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 260, 261, 300 ЦПК України, суд,-
заяву органу опіки і піклування Буської районної державної адміністрації Львівської області про звільнення опікуна ОСОБА_1 від виконання опікунських обов'язків над недієздатним ОСОБА_2 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від виконання опікунських обов'язків над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який визнаний недієздатним згідно рішення Буського районного суду Львівської області від 04.11.2016 року.
До встановлення опіки і призначення опікуна недієздатному ОСОБА_2 здійснення опіки над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покласти на орган опіки і піклування Буської районної державної адміністрації Львівської області.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду.
Повна ухвала складена 30.10.2020 року.
Суддя Шендрікова Г. О.
Учасники справи:
заявник: орган опіки і піклування Буської районної державної адміністрації, місце знаходження: 80500, Львівська область, м. Буськ, вул. Львівська, 2.
заінтересована особа: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3