СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/17352/20
пр. № 3/759/7472/20
30 жовтня 2020 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Ясельський А.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 25.09.2020 року приблизно о 07.30 годин, в м. Києві, по вул. Жолудєва, 6, керуючи автомобілем «Деу», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Форд», д.н.з. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, після чого задовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 12.1, 13.1, 2.10 (а) Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даних адміністративних правопорушень визнав.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Згідно п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Положеннями ст. 124, ст. 122-4 КУпАП відповідно, встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, ступеню його вини, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП і є домірним скоєному.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду документи, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору відсутні, відтак з нього слід стягнути судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 23, 33, 36,40-1, 122-4, 124, 245, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:
- за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
- за ст. 122-4 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Згідно ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя: А.М. Ясельський