ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 жовтня 2020 року м. Київ № 826/5683/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2019 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві, визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01.11.2011 року розміру пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві проводити виплату пенсії ОСОБА_1 , перераховану на підставі постанови Подільського районного суду м. Києва від 30.03.2010 року № 2-А-475/09 з 01.11.2011, а саме: посадового окладу - 1253,00 грн., окладу за військового звання - 130,00 грн., надбавки за вислугу років - 484,05 грн., надбавки за роботу в умовах режимних обмежень - 187,95 грн., надбавки за високі досягнення у праці - 933,53 грн., доплати від суми пенсії - 1340,00 грн., премії за вересень 2008 року - 5791,55 грн. та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.11.2011 року;
Зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати недоотриманої частини пенсії з 01.11.2011 року по фактичну дату виплати недоотриманої частини пенсії.
Судові витрати компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду: зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві подати до Окружного адміністративного осуду міста Києва звіт про виконання рішення суду протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019 року повернуто апеляційну скаргу ГУ ПФУ в. м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2019 року.
Відтак, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2019 року набрало законної сили 18.11.2019 року.
04 лютого 2020 року до суду ГУ ПФУ в. м. Києві подано звіт про виконання рішення суду з якого вбачається, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача та нарахування суми компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати недоотриманої частини пенсії за період з 01.11.2011 року по 31.12.2017 року, нараховані кошти будуть виплаченні згідно Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 (далі - Порядок № 649).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 року, визнано звіт про виконання рішення суду таким, що не підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі.
На виконувача обов'язків начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_2 , відповідальну за виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2019 року, накладено штраф у розмірі 42 040,00 грн. в порядку частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стягнути в дохід Державного бюджету України половину суми штрафу у розмірі 21 020,00 грн. на рахунок Державного бюджету України, другу половину суми штрафу у розмірі 21 020,00 грн. стягнути на користь ОСОБА_1 .
14 вересня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 в якій просить суд встановити новий строк для подання звіту про виокння рішення суду від 19.08.2019 року у справі № 826/5683/18 та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду та проведення розрахунку нарахованої суми пенсії та компенсаційних виплат з 01.01.2018 року.
Дана заява обгрунтована тим, що відповідачем судове рішення не виконано.
Розглянувши заяву про встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням суду встановлено пятнадцятиденний строк з дня набрання ним законної сили для подачі відповідачем звіту про його виконання.
Поданий ГУ ПФУ в. м. Києві звіт про виконання рішення суду, ухвалою суду від від 31.03.2020 року визнано таким, що не підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі, тобто відповідачем не виконано обов'язку щодо виконання рішення та подачі суду відповідого звіту.
Станом на 27.10.2020 року до суду звіт про належне виконання рішення суду відповідечем не подано.
За таких обставин, суд вважає, що відсутні обставини для не виконання рішення суду та не подання суду у встановлений строк звіту про виконання судового рішення.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006 року, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011 року).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 року, «Ромашов проти України» від 27.07.2004 року, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009 року).
Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно до частини другої статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами частини сьомої статті 382 КАС України визначено, що сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Враховуючи викладене, за наслідками розгляду звіту суд вирішує питання щодо його прийняття або відмови в прийнятті, у разі відмови у прийнятті може встановити новий строк подання звіту враховуючи обставини, що перешкоджають належному виконанню рішення суду.
Разом з тим, відповідно до приписів статті 382 КАС України строк на подання звіту про виконання судового рішення встановлюється судом і повинен відповідати принципу розумності, тобто надавати змогу суб'єкту владних повноважень виконати рішення суду.
Враховуючи, що поданий звіт про виконання рішення суду визнано таким, що не підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі, суд доходить висновку про обрунтованість заяви позивача та наявність підстав для встановлення відповідчу нового строку подачі звіту про виконання судового рішення у даній справі.
Керуючись положеннями ст. ст. 382, 241-243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовльнити заяву ОСОБА_1 про встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) до 27 листопада 2020 року подати суду звіт про належне виконання рішення суду в адміністративній справі №826/5683/18.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда