ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 жовтня 2020 року м. Київ № 640/7699/19
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Шевченко Н. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Людмили Леонтіївни про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Людмили Леонтіївни (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Л.Л. з розгляду електронного звернення ОСОБА_1 - заяви № 3 від 20.02.2019 повідомлення щодо порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», посадовими особами Головного Управління статистики у Кіровоградській області та про недоліки в їх діяльності та зобов'язати Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісову Л.Л. провести належний розгляд електронного звернення ОСОБА_1 - заяви № 3 від 20.02.2019 повідомлення щодо порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», посадовими особами Головного Управління статистики у Кіровоградській області та про недоліки в їх діяльності з забезпеченням дотримання прав заявника, передбачених Законом України «Про звернення громадян» та конкретно визначених у заяві № 3 від 20.02.2019; стягнути з Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Л.Л. на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 5849,90 (п'ять тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 90 коп., з яких 768,40 (Сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. - фактично сплаченого судового збору та 5081, 50 (П'ять тисяч вісімдесят одна) грн 50 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на момент звернення із даним позовом повідомлень щодо розгляду заяви № 3 від 20.02.2019 по суті постановлених питань до нього не надходило, що свідчить про нездійснення належного розгляду заяви у порядку, передбаченому положеннями Закону України № 393/96.
Представник відповідача не виклав своєї позиції щодо заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини подано електронне звернення - заява від 20.02.2019 № 3, в якій повідомлено щодо порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» посадовими особами Головного Управління статистики у Кіровоградській Області та про недоліки в їх діяльності.
В зазначеній заяві вказано на порушення розпорядником інформації - Головним управлінням статистики у Кіровоградській області прав позивача, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації», що виразилося у наданні відмови на його запити №№ 23, 24, 25 на отримання публічної інформації від 11.02.2019 щодо такого об'єкту права державної власності як ДП ДГ «Ставидлянське» (орган управляння НААН).
Також, в зверненні до Уповноваженого позивач просив при розгляді заяви № 3 забезпечити дотримання його прав, встановлених ст. 18 Закону №393/96, та повідомляти про стан та заходи, вчинені під час розгляду даної заяви.
Зокрема, в заяві просив: об'єктивно, всебічно і вчасно перевірити та розглянути викладені у заяві факти та обставини; повідомити про відкриття провадження та інформувати про результати провадження; при розгляді цієї заяви забезпечити дотримання його прав, установлених ст.18 Закону України «Про звернення громадян», а саме: після призначення виконавця (посадової особи, яка здійснить перевірку заяви) та внесення даних про це в реєстраційно-контрольну картку (Постанова КМУ від 14.04.1997р. №348) повідомити мене про дату та час перевірки поданої заяви для забезпечення мого права брати участь у перевірці та для забезпечення мого права особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву; повідомити щодо дати закінчення перевірки заяви та повідомити про дату і час для реалізації мого права знайомитися з матеріалами перевірки; право бути присутнім при розгляді заяви (бути присутнім на засіданні при розгляді заяви), а також на доповіді виконавця (особи, яка перевіряла заяву) керівнику про результати перевірки, щодо проекту резолюції та щодо проекту прийнятих рішень та під час прийняття керівником рішень з порушених питань у заяві (відповідно до додатків №1, №4 Постанова КМУ від 14.04.1997р. №348) та при підготовці письмової відповіді за результатами розгляду заяви (ст. 16 Закону) яку в обов'язковому порядку підписує керівник органу; - право на одержання письмової відповіді про результати розгляду.
Також вимагав: негайно відкрити провадження по кожному запиту щодо порушення моїх законних прав на своєчасне отримання повної, точної та достовірної інформації на запити № 23, 24, 25 від 11.02.2019 року на підставі повідомлених відомостей, які містяться у моїй заяві (Порядок здійснення провадження Уповноваженого); здійснити провадження (виконання дій та прийняття рішень) у розумні строки з урахуванням терміну накладання стягнення (накази Уповноваженого від 12.08.2013 № 18/02-13 та від 16.02.2015 № 3/02-15); з метою сприяння поновленню конституційних прав і свобод громадянина ОСОБА_1 зобов'язати посадових осіб ГУ статистики у Кіровоградській області терміново надати достовірну, точну та повну інформацію на запити від № 23, 24, 25 від 11.02.2019 року; - негайно скласти адміністративні протоколи про адміністративне правопорушення за порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: ненадання відповіді на запити на інформацію, ненадання інформації на посадових осіб ГУ статистики у Кіровоградській області та вжити заходів по оформленню матеріалів про адміністративне правопорушення з урахуванням терміну накладання стягнення (наказ Уповноваженого від 16.02.2015 №3/02-15); вжити заходів щодо притягнення до відповідальності посадових осіб ГУ статистики у Кіровоградській області, винних у порушенні моїх прав та законних інтересів, винних у порушенні Закону України «Про доступ до публічної інформації» стосовно запитів № 23, 24, 25 від 11.02.2019 р.; забезпечити виконання прав заявника, зазначені в ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» та у моїй заяві з метою реалізації моїх прав в обсязі, що відповідає моїм інтересам, із власної ініціативи, а саме: до 25.02.2019 року призначити виконавця, який здійснить перевірку заяви та внести данні про це в реєстраційно-контрольну картку (постанова КМУ від 14.04.1997 р. № 348) та повідомити мене щодо виконавця; призначити на 27.02.2019 року з 10 години перевірку поданої заяви для забезпечення виконання мого права брати участь у перевірці та для забезпечення виконання мого права особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву; до 01.03. 2019 року закінчити перевірку заяви та повідомити про це ; для реалізації мого права знайомитися з матеріалами перевірки надати 04.03.2019 року мені ці матеріали на поштову скриньку або надати виконавцем особисто в приміщенні Уповноваженого; до 06.03.2019 року визначити як термін для реалізації мого права подавати додаткові матеріали або для реалізації права наполягати на здійсненні запитів для отримання додаткових матеріалів; для забезпечення виконання мого права бути присутнім при розгляді заяви призначити розгляд заяви на 08.03.2019 року на 10 годину та повідомити мене про призначення розгляду заяви на поштову скриньку; до 12.03.2019 року на поштову скриньку направити письмову відповідь про результати розгляду заяви.
Листом від 26.02.2019 № 53 Регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Кіровоградській області Кошовий О. повідомив, що ним на адресу Головного управління статистики у Кіровоградській області направлено запит від 20.02.2019 № 3. За результатами аналізу отриманої інформації прийматимутися рішення щодо подальших заходів реагування Уповноваженого, про що буде повідомлено додатково.
Нормативно-правовим актом, який регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів; забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення, є Закон України «Про звернення громадян».
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
У відповідності до частини 1 статті 7 Закону №393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Як убачається зі змісту заяви ОСОБА_1 від 20.02.2019 № 3, останній вказував, що Головним управлінням статистики у Кіровоградській області листами від 15.02.2019 № 08.2-19/29/ЗПІ-19, № 08.2-19/30/ЗПІ-19, № 08.2-19/31/ЗПІ-19 відмовило у наданні публічної інформації на запити позивача від 11.02.2019 №23, 24, 25 щодо ДП ДГ "Ставидлянське", що за твердженням позивача, свідчить про наявність протиправної, винної дії (бездіяльності) посадових осіб Головного управління статистики у Кіровоградській області, яка посягає на права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, що є адміністративним правопорушенням і за яке законом передбачено адміністративну відповідальність ст. 2123 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, несвоєчасне надання інформації).
Так, приписами ч. 2 ст. 2123 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У силу п. 8-1 ч. 1 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати, зокрема, уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (статті 188 39, 188 40, 2123 (крім порушень права на інформацію відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
При цьому, саме судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, 2122 - 21221 цього Кодексу (ст. 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
З аналізу викладених законодавчих положень вбачається, що у межах спірних правовідносин неправомірна, на думку позивача, відмова в наданні інформації встановлюється уповноваженою особою секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини шляхом складання протоколу про правопорушення, який, у подальшому, разом з матеріалами справи про адміністративне правопорушення передається до розгляду до відповідного суду.
Слід також зазначити, що саме положення Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлюють процедуру розгляду справ про адміністративні правопорушення, відтак, саме положення останнього, як такого, що містить спеціальні норми в частині регулювання спірних правовідносин, а не положення Закону України "Про звернення громадян", необхідно застосовувати у даній справі.
Згідно з ч. 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (ч. 1 ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (ч. 1 ст. 257 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 07.05.2019 суддею Кіровського районного суду міста Кіровограда за участю головного спеціаліста відділу регіонального представництва в південних областях Департаменту регіональних представництв Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Кошового О.О. розглянуто матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 2123 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відмову Головного управління статистики у Кіровоградській області у наданні гр. ОСОБА_1 інформації щодо ДП ДГ "Ставидлянське" у відповідь на запит від 11.02.2019, за наслідками чого суддею Кіровського районного суду міста Кіровограда винесено постанову від 07.05.2019 у справі № 404/2347/19.
Вказаною постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрито, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2123 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З урахуванням викладеного вбачається, що відповідачем в особі відділу регіонального представництва в південних областях Департаменту регіональних представництв Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Кошовим О.О. виконано покладений на нього обов'язок щодо фіксації вчиненого адміністративного правопорушення, про що вказувалось позивачем у заяві від 20.02.2019 №3, шляхом складення відповідного протоколу, направленого для розгляду до відповідного суду, що свідчить про належний розгляд даної заяви позивача у порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення. Натомість, вказаний позивачем у заяві від 20.02.2019 №3 порядок розгляду його заяви не відповідає положенням Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосуванню не підлягав, зокрема, з огляду на те, що безпосередній розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється відповідним судом, а не відповідачем.
На підставі викладеного, суд зауважує, що відповідачем, виходячи із заявлених предмету та підстав позову, не порушено процедури розгляду заяви позивача від 20.02.2019 №3, а також розглянуто останню належним чином у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Натомість посилання позивача на протиправну бездіяльність відповідача щодо розгляду спірної заяви не знайшли свого підтвердження, як наслідок, у суду немає підстав для зобов'язання повторно розглядати таку заяву.
Згідно з частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 293, 296 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
2. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Денісова Людмила Леонтіївна (01108, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко