ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 жовтня 2020 року м. Київ № 640/13538/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Імпульс» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Головного управління ДПС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Імпульс» (позивач, ТОВ «Партнер Імпульс») звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (відповідач 1, ГУ ДПС у Кіровоградській області), Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач 2, ГУ ДПС у Запорізькій області), Головного управління ДПС у Донецькій області (відповідач 3, ГУ ДПС у Донецькій області), Державної податкової служби України (відповідач 4, ДПС України), у якому просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ДПС у Запорізькій області щодо призупинення та блокування дії укладеного з позивачем договору про визнання електронних документів та зобов'язати ГУ ДПС у Запорізькій області припинити «технічне» блокування дії укладеного з позивачем договору про визнання електронних документів;
- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 28.04.2020 № 1868 та зобов'язати ГУ ДПС у Кіровоградській області вчинити дії щодо поновлення у Реєстрі платників ПДВ запису про реєстрацію позивача;
- зобов'язати ДПС України поновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки позивача в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, які були наявні станом на 28.04.2020 - до прийняття рішення № 1868 про анулювання реєстрації платника ПДВ;
- визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 № 6802, прийняте ГУ ДПС у Донецькій області та зобов'язати ГУ ДПС у Кіровоградській області виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Партнер Імпульс» зазначає що останнім із ГУ ДПС у Запорізькій області укладено договір про визнання електронних документів, який заборонено розривати контролюючим органом в односторонньому порядку. У той же час, у порушення чинного законодавства, відповідачем 2 припинено дію такого договору, після чого аналогічним чином здійснено припинення наступних укладених позивачем договорів.
Анулювання реєстрації платником ПДВ позивач вважає протиправним, оскільки підставою такого рішення зазначено неподання декларацій протягом 12 послідовних місяців, у той же час, позивач здійснював спроби подати декларацію та зареєструвати податкові накладні, які були відхилені через припинення договору про визнання електронних документів.
Належним заходом поновлення порушеного права позивач вважає зобов'язання ДПС України відновити ліміт реєстрації ПН/РК в ЄРПН, який встановлено до прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ.
Віднесення до критеріїв ризикових позивач вважає протиправним, оскільки зміст оскаржуваного рішення жодним чином не співвідноситься із пунктом критеріїв, за яким платника віднесено до ризикових. Також зазначено про те, що ГУ ДПС у Донецькій області взагалі не враховано специфіку діяльності позивача.
Від ГУ ДПС у Запорізькій області надійшов відзив, у якому стосовно припинення дії договорів про визнання електронних документів зазначає про наявність всіх підстав, оскільки під час автоматизованої перевірки електронного документа виявлено недолік правового статусу кваліфікованого електронного підпису.
ГУ ДПС у Донецькій області у відзиві надає коротку правову оцінку кожній з вимог позивача та не погоджується з ними. Стосовно заявленої до відповідача 3 позовної вимоги зазначає про дотримання порядку прийняття рішення про віднесення платника до переліку ризикових.
ДПС України зазначила про наявність довідки про неподання платником ПДВ декларації з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців, на підставі якої анулювання позивача платником ПДВ правомірно, відповідає приписам ПК України. З іншої сторони, відповідач 4 зазначає, що ТОВ «Партнер Імпульс» не наводить належного нормативного обґрунтування на користь заявлених вимог.
ГУ ДПС у Кіровоградській області мотивує заперечення проти позовних вимог, звертаючи увагу на складену узагальнену податкову інформацію щодо позивача за квітень 2019-березень 2020, за змістом якої під сумнів ставиться реальність господарських операцій позивача, а також наявні відомості про неподання платником декларацій та ПН/РК для реєстрації в ЄРПН.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки заявлені позовні вимоги, хоч і спрямовані до різних суб'єктів владних повноважень, натомість є пов'язаними прямою послідовністю настання наслідків для позивача, для дотримання своєчасного та ефективного захисту порушених, на думку останнього, прав, доцільним є розглядати такі вимоги в одному провадженні.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
ТОВ «Партнер Імпульс» надіслало до ГУ ДПС у Запорізькій області заяву № 1 від 05.11.2019 про приєднання до договору про визнання електронних документів № 801002 від 09.09.2019, яку прийнято згідно з квитанцією № 2 від 05.11.2019.
Аналогічним чином у подальшому позивач направив заяву про приєднання № 1 від 28.04.2020, яку прийнято згідно з квитанцією № 2 від 29.04.2020.
Між тим, платником податку здійснено спроби реєстрації податкових декларацій, податкових накладних, за результатом розгляду яких у квитанціях № 1 зазначено про те, що документ не прийнято, оскільки відсутній укладений з платником договору про визнання електронних документів.
Рішенням № 1869 від 28.04.2020 ГУ ДПС у Кіровоградській області анульовано реєстрацію позивача платником ПДВ з підстав неподання протягом 12 послідовних місяців декларації з ПДВ або подає декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту за період з 01.04.2019 по 28.04.2020, що підтверджено довідкою управління податків і зборів з юридичних осіб від 28.04.2020 № 6/11-28-04-01-10.
Окрім того, платнику податків надіслане рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 6802 від 05.02.2020, за змістом якого ТОВ «Партнер Імпульс» віднесено до п. 8 критеріїв з підстав наявності податкової інформації щодо невстановлення реального походження товарів.
Позивач не погодився із зазначеними рішеннями та діями відповідачів і звернувся з позовною заявою. Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стосовно спору, що виник між позивачем та ГУ ДПС у Запорізькій області щодо договору про визнання електронних документів.
Як вже зазначалось, у відзиві відповідач 2 зазначає про те, що подані позивачем електронні документи не пройшли перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису.
Наказом Міністерства фінансів України № 557 від 06.06.2017 затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (в редакції, чинній на час перебігу спірних правовідносин) (Порядок № 557).
Пунктом 2 розділу І Порядку № 557 визначено, що договір про визнання електронних документів (далі - Договір) - Договір, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу та укладається шляхом приєднання автора до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі - Заява про приєднання до Договору).
Тобто, договір не є двостороннім, а має форму публічної оферти договору приєднання, та укладається шляхом приєднання до нього заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів.
Додатком 1 до вказаного Порядку затверджено примірний договір про визнання електронних документів, відповідно до пункту 3 розділу 6 якого, договір припиняється:
- у разі подання Автором в установленому порядку Заяви про припинення дії Договору;
- наявності однієї з підстав, визначених пунктом 14 розділу ІІІ Порядку. Контролюючий орган повідомляє Автора про припинення дії цього Договору із зазначенням причини у день припинення його дії шляхом направлення повідомлення про припинення дії Договору на електронну адресу Автора.
Згідно п. 4 даного розділу, у разі припинення дії цього Договору надісланий Автором електронний документ не приймається.
Отже, чинними нормативно-правовими актами передбачено вичерпний перелік підстав для припинення дії договору про визнання електронних документів. Вказані підстави повинні обґрунтовуватися наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до п. п. 8- 10 Розділу ІІ Порядку № 557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.
Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»; перевірку обов'язковості та послідовності накладення на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов'язкових реквізитів; перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору; перевірку дії Договору.
Наведені вище елементи перевірки документа, на які посилається відповідач 2 не створюють наслідків, у вигляді припинення договору про приєднання, оскільки вичерпний перелік підстав визначений в Розділі ІІІ Порядку № 557.
Відповідно до п. 16 Розділу ІІІ Порядку № 557 договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, зазначених у пункті 14 цього розділу.
Дія Договору та пов'язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав: отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі; наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв'язку зі смертю (п. 14 Розділу ІІІ Порядку № 557).
За даних обставин, суд критично сприймає доводи відповідача 2 стосовно наявності підстав для припинення договору із посиланнями на п. 10 Розділу ІІ Порядку № 557.
У той же час, для встановлення всіх обставин, що мають значення для вирішення спору по суті, суд ухвалою від 14.09.2020 зобов'язав ГУ ДПС у Запорізькій області надати належним чином засвідчені копії доказів, що містять інформацію: про отримання інформації стосовно завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника ТОВ «Партнер Імпульс»; про повідомлення ТОВ «Партнер Імпульс» про припинення дії договорів про визнання електронних документів від 05.11.2019, від 28.04.2020, від 19.05.2020, від 21.05.2020.
Станом на дату ухвалення даного рішення, жодних доказів та пояснень їх ненадання не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки ГУ ДПС у Запорізькій області не доводить жодних обставин, які відповідно до Порядку № 557 є підставами для припинення дії договору про визнання електронних документів, суд констатує нівелювання останнім обов'язку доведення правомірності прийнятого рішення.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що припинення дії договорів про визнання електронних документів від 05.11.2019, від 28.04.2020, від 19.05.2020, від 21.05.2020 здійснено відповідачем не у спосіб, передбачений чинними нормативно-правовими актами, натомість, такі дії підлягають визнанню протиправними, оскільки порушують права позивача та є дискримінаційними, що не допускається як у розумінні Конституції України, так і спеціальних законів, зокрема, ПК України.
У даному випадку, належним способом захисту порушеного права є зобов'язання ГУ ДПС у Запорізькій області поновити дію Договору про визнання електронних документів № 801002 від 09.09.2019 із ТОВ «Партнер Імпульс».
Щодо анулювання позивача платником податку на додану вартість рішенням ГУ ДПС у Кіровоградській області від 28.04.2020 № 1868.
Як вже зазначалось, згадане рішення прийняте на підставі абз. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України, відповідно до якого реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Відповідно до ст. ст. 181, 182 ПК України, реєстрація платником податку на додану вартість проводиться у добровільному та зобов'язальному порядку.
Згідно з п. п. 183.1-183.3 ст. 183 ПК України Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.
У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу, реєстраційна заява подається згідно з пунктом 183.7 цієї статті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.
Зі змісту оскаржуваного рішення від 28.04.2020 № 1868 убачається, що ТОВ «Партнер Імпульс» зареєстровано платником ПДВ у добровільному порядку з 01.04.2019.
ГУ ДПС у Кіровоградській області зазначає, що спеціально створеною комісією встановлено, що платник подає та/або не подає податкові декларації з ПДВ протягом періоду з 01.04.2019 по 28.04.2020 з показниками які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій «0» гривень.
Із наданих позивачем документів убачається, що 03.04.2020 здійснено спробу зареєструвати податкову накладну № 4722 від 24.01.2020, яку, згідно з квитанцією № 1 від 03.04.2020 не прийнято через відсутність укладеного договору про визнання електронних документів.
Позивачем також додано копію декларації з ПДВ за вересень 2019 року із додатками, яку прийнято ГУ ДПС у Запорізькій області, про що свідчить квитанція № 2 від 22.10.2019.
Аналогічна квитанція № 2 від 27.11.2019 свідчить про прийняття звітної декларації з ПДВ за листопад 2019 року.
Зі змісту поданих податкових декларацій убачається, що платником податку самостійно визначено суму коштів, витрачених на операції, що оподатковуються за основною ставкою, визначено розмір податкового кредиту, зазначено інші показники.
В будь-якому випадку, обсяги оподатковуваних операцій становлять значення відмінне від « 0», з огляду на що, суд критично сприймає висновок комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області щодо неподання платником податкових декларацій з ПДВ за період з 01.04.2019 по 28.04.2020, оскільки такі декларації були подані позивачем та прийняті ГУ ДПС у Запорізькій області, зокрема, 22.10.2019, 27.11.2019.
Таким чином, за відсутності визначеного абз. «г» 4.1 ст. 184 ПК України складу поведінки платника податків, застосування такої підстави для анулювання його реєстрації платником ПДВ є безпідставним, з огляду на що, рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 28.04.2020 № 1868 ґрунтується на обставинах, що протирічать встановленим судом, натомість, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Наказом Міністерства фінансів України № 1130 від 14.11.2014 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (Положення № 1130).
За змістом п. 2.1 Положення № 1130 реєстр платників ПДВ - автоматизований банк даних, створений відповідно до пункту 183.12 статті 183 розділу V Кодексу для забезпечення: реєстрації та єдиного обліку платників ПДВ; єдиних принципів ідентифікації платників ПДВ; контролю за справлянням податку на додану вартість; організації суцільного й вибіркового аналізу.
Формування та ведення Реєстру здійснює Державна податкова служба України. Контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків у Реєстрі, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних (п. 2.3 Положення № 1130).
Контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника ПДВ, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, та за умови проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов'язаннями останнього податкового періоду для випадків, визначених підпунктами "а", "б" цього пункту Кодексу. Дата анулювання реєстрації визначається згідно з пунктом 5.11 цього розділу. Про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган письмово повідомляє особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 5.4 Положення № 1130).
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду. Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації. Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ (п. 5.10 Положення №1130).
У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей: 1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється; 2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ; 3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту "в" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу; 4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.
Контролюючі органи в областях та місті Києві, міжрегіональні територіальні органи забезпечують організацію роботи з реєстрації та обліку платників ПДВ, що перебувають на їх території (п. 2.5 Положення № 1130).
Згідно з п. 2.6 Положення № 1130 Контролюючі органи, зазначені у пункті 2.5 цього розділу, та державні податкові інспекції, які їм підпорядковуються, здійснюють, зокрема, реєстрацію, перереєстрацію, анулювання реєстрації платників ПДВ.
Таким чином, за наслідками скасування рішення про анулювання платника ПДВ до реєстру вноситься відповідний запис про реєстрацію платника ПДВ, що належить до повноважень відповідного контролюючого органу в області - Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
Відповідно до п. 2001.1 ст. 2001 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку, поміж іншого, суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За змістом п. 2001.3 ст. 2001 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:
УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ;
де:
УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником;
УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.
Під час розрахунку показника УПопРах враховується сума коштів:
а) вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку у системі електронного адміністрування податку відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов'язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку;
б) у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.
Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Не враховуються в обрахунку показника ?ПопРах суми, зараховані на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку з:
а) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових та технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу);
б) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу;
в) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.
?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.
Показник ?Овердрафт щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.
Платникам податку, які станом на 1 січня 2016 року зареєстровані платниками податку на додану вартість менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками податку на додану вартість після 1 січня 2016 року, - таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців.
УНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;
УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників УНаклОтр та УНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників УНаклОтр, УНаклВид та УМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.
Під час обрахунку суми УНакл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
Сума ?Накл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми ?Накл правонаступника такого платника податку.
Сума ?Накл платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи такого платника (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обрахунку суми ?Накл правонаступника такого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.
У разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, сума УНакл такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).
Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.
Отже, сума, на яку платник податків має право зареєструвати податкову накладну визначається за наведеною формулою, а у разі скасування рішення про анулювання реєстрації такого платника, контролюючий орган здійснює перерахунок такого ліміту за податковий період, в якому відбулось анулювання.
За таких обставин, вимога про зобов'язання ДПС України внести до реєстру відомості про суму, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні, суперечить вищенаведеній нормі спеціального закону, оскільки змінює належного суб'єкта владних повноважень та зобов'язує іншого вчинити дії, що не відносяться до його повноважень.
Резюмуючи наведене, у задоволенні вимоги про зобов'язання ДПС України поновити суму, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні, слід відмовити.
Стосовно віднесення ТОВ «Партнер Імпульс» до переліку ризикових платників податку, суд зазначає наступне.
ГУ ДПС у Донецькій області прийнято рішення № 6802 від 05.02.2020 про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
За змістом згаданого рішень, ТОВ «Партнер Імпульс» віднесено до ризикових платників податку за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Підставою для прийняття рішення № 6802 від 05.02.2020 зазначено відповідність платника податку критеріям, оскільки по платнику наявна податкова інформація, а саме, не встановлено реального джерела походження товарів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок № 1165) та Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (Критерії № 1165).
Згідно з п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку № 1165) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Наведеним регламентовано умову, підстави, порядок прийняття відповідного рішення та документи, що є джерелом податкової інформації з метою розгляду такого питання.
Підпунктом 14.1.171 ПК України податкову інформація застосовується у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Із наведеного слід сформувати висновок про те, що застосовувана контролюючим органом інформація отримується, поміж іншого, з первинних документів платника(ів) податків, після чого узагальнюється для службового застосування.
Частинами 1, 2 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За висновком суду, податкова інформація, отримана на підставі первинних документів та їх аналізу не є доказом в адміністративному судочинстві, натомість, підтверджувати правомірність рішення суб'єкта владних повноважень слід доказами, які містять первинну інформацію.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач 3 у відзиві жодним чином не надає пояснення стосовно підстав прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 6802 від 05.02.2020, первинних документів, або посилань на такі, що містять застосовану інформацію представником ГУ ДПС у Донецькій області не надано.
За даних обставин, суд констатує невиконання відповідачем 3 обов'язку доведення правомірності власного рішення.
З іншої сторони, рішення № 6802 від 05.02.2020 не має самостійного обґрунтування обставин, що стали підставою для їх прийняття. Заявлені висновки є презюмованими, а обставини, що мають значення у розумінні Порядку № 1165 - не з'ясовані, що є самостійною підставою для скасування такого рішення.
Наслідково, у разі скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, комісія регіонального рівня зобов'язана виключити такого платника з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Наведене також знаходить нормативне закріплення у п. 6 Порядку № 1165.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищезазначене, оскільки відповідачем 2 не доведено підстави припинення договору про визнання електронних документів, відповідачем 1 сформовано висновок про неподання декларації з ПДВ на підставі спростованих позивачем тверджень, відповідачем 3 необґрунтовано прийнято рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників податку, водночас, звертаючи увагу на невірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права щодо суми, на яку можливо зареєструвати податкові накладні, суд убачає підстави для задоволення позову частково.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру - по одній до кожного з відповідачів, три з яких підлягають задоволенню, відшкодуванню на користь ТОВ «Партнер Імпульс» підлягає 6306,00 грн (2101,00 грн * 3 вимоги).
У позові також заявлене клопотання про зобов'язання відповідачів подати звіти про виконання судового рішення протягом 10 днів з дати його отримання.
За своїм змістом заявлене клопотання відповідає встановленню судового контролю за виконанням рішень відповідно до ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 згаданої статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Наведений механізм є засобом спонукання суб'єкта владних повноважень виконати рішення суду та застосовується у разі доведення обставин, що свідчать про нівелювання останнім обов'язку самостійно виконати ухвалені судом зобов'язання.
У той же час, наразі відсутні необхідні передумови для застосування заходів судового контролю, з огляду на що, таке клопотання позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 72- 78, 90, 139, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295- 297 КАС України, суд,
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Імпульс» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Головного управління ДПС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо припинення дії укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Імпульс» договору про визнання електронних документів № 801002 від 09.09.2019.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області поновити дію договору про визнання електронних документів № 801002 від 09.09.2019 із ТОВ «Партнер Імпульс».
4. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 1868 від 28.04.2020.
5. Зобов'язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області внести до реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Імпульс» як платника ПДВ відповідно до вимог та особливостей, встановлених наказом Міністерства фінансів України № 1130 від 14.11.2014 (зі змінами та доповненнями).
6. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 6802 від 05.02.2020.
7. Зобов'язати Головне управління ДПС у Донецькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Імпульс» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
8. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
9. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Імпульс» судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області в розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві) гривні.
10. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Імпульс» судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області в розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві) гривні.
11. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Імпульс» судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області в розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві) гривні.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Імпульс» (вул. Родникова, 86, оф. 106, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ: 42854456).
Відповідач 1: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ: 43142606).
Відповідач 2: Головне управління ДПС у Запорізькій області (пр-т Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ: 43143945).
Відповідач 3: Головне управління ДПС у Донецькій області (вул. Італійська, 59, м. Маріуполь, 87500, код ЄДРПОУ: 43142526).
Відповідач 4: Державна податкова служба України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ: 43005393).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко