ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 жовтня 2020 року м. Київ № 640/2341/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю
секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового
провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
доНаціонального авіаційного університету
прозастосування заходів реагування,
31 січня 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (надалі - позивач або ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного авіаційного університету (надалі - відповідач або НАУ), в якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень 1-го, 2-го та 3-го поверхів навчального корпусу № 11 Національного авіаційного університету, розташованого за адресою: просп. Любомира Гузара, 1 у Солом'янському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити;
- обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;
- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
В якості підстав позову позивач зазначив, що відповідачем порушено вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, у зв'язку з чим, до відповідача необхідно застосувати заходи реагування, спрямовані на недопущення завдання шкоди життю і здоров'ю людей. Так, під час здійснення перевірки встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення корпусу № 11 НАУ експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, зокрема встановлено 28 порушень законодавства. Позивач звертає увагу суду на те, що наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення. Так, враховуючи виявлені порушення, що були зазначені в акті відповідача та керуючись положеннями Кодексу цивільного захисту України суб'єкт владних повноважень зобов'язаний звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування. Застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації зазначених приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження в адміністративній за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2020 залишено без задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
02.03.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому було зазначено, що НАУ вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Позивач як на підставу звернення до суду посилається на те, що за результатами позапланової перевірки відповідач не здійснив жодних намірів стосовно виконання законних вимог позивача. Отже, позивач подав адміністративний позов лише на підставі встановлених фактів порушень, при цьому не встановивши дійсність намірів та послідовних дій відповідача, спрямованих на усунення виявлених порушень після перевірки та не надав чітких підстав для повного зупинення експлуатації приміщень 1-го, 2-го та 3-го поверхів навчального корпусу № 11, в тому числі не врахував наслідки, які може призвести таке зупинення. Звернення контролюючого органу до суду щодо вжиття до відповідача заходів реагування - не єдиний спосіб впливу на порушника та уникнення небезпеки персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, оскільки позивач наділений повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень), з огляду на що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є крайнім заходом, недоцільність застосування якого обумовлена невідповідністю тяжкості виявлених порушень.
Відтак, при оцінці достатності та наявності підстав для повного зупинення експлуатації приміщень навчального корпусу № 11 НАУ слід враховувати те, що відповідачем здійснюється, в межах бюджетних призначень, всі необхідні заходи, погодженні з позивачем, для усунення виявлених порушень. Крім того, відповідач вважає застосування найбільш крайнього (суворішого) заходу реагування, як повне зупинення експлуатації приміщень корпусу № 11, - необґрунтованим, оскільки на момент побудови і прийняття в експлуатацію зазначених приміщень навчального корпусу № 11 НАУ були відсутні відповідні законодавчі вимоги у сфері техногенної та пожежної безпеки, а фінансування на відповідні цілі потребує значних бюджетних капіталовкладень. При цьому, відповідач є державною установою (закладом вищої освіти), яка фінансується з державного бюджету, тому планування та виконання будь-яких заходів, що потребують витрачання бюджетних коштів, може здійснюватися виключно в межах бюджетних асигнувань на відповідні цілі (їх цільове призначення). З цією метою відповідач неодноразово звертався до Міністерства освіти і науки України (що підтверджується відповідними листами в матеріалах адміністративної справи), проте коштів на фінансування відповідних заходів не виділено.
12.02.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач звертає увагу суду на те, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в повній мірі не виправлені та не надано належних доказів щодо їх усунення. Навіть якщо відповідачем здійснювалися якісь дії, направлені на виправлення зауважень та приведення стану пожежної і техногенної безпеки у відповідність до спеціальних норм, що, можливо, зменшило ризик виникнення надзвичайної ситуації, однак це не означає, що вже не існує загрози життю та/або здоров'ю людей, які працюють, навчаються чи перебувають в приміщенні відповідача. Доводи відповідача про те, що ним частково було усунуто виявленні у ході перевірки порушення, а решту порушень він не може усунути через відсутність фінансової спроможності позивач не може прийняти з огляду на те, що недостатність фінансування в жодному разі не може бути визнана поважною причиною, коли мова йде про життя та здоров'я людей.
14.07.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла заява, в якій позивач просить долучити до матеріалів справи акт позапланової перевірки Національного авіаційного університету № 397 від 22.06.2020.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до доручення Прем'єр-міністра України від 11.12.2019 № 44205/1/1-19 та доручення ДСНС України від 11.12.2019 № 02-17767/261 Головне управління ДСНС України у м. Києві видало наказ від 12.12.2019 № 1056 про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням (виконанням) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (далі - Наказ № 1056).
На підставі цього Наказу № 1056, 12 грудня 2019 року ГУ ДСНС України в м. Києві видало посвідчення № 7664 на проведення позапланової перевірки будівель, приміщень та території корпусу № 11 Національного авіаційного університету, що розташований за адресою: м. Київ, проспект Любомира Гузара, 1. Посвідчення видане на проведення перевірки з 12 грудня 2019 року по 24 грудня 2019 року. Вказано, що попередня позапланова перевірка проводилась в період з 08.08.2019 по 09.08.2019.
Так, посадовою особою позивача з 12.12.2019 по 24.12.2019 було проведено перевірку вищеназваного об'єкту відповідача. За результатами перевірки державним інспектором складено Акт від 24.12.2019 № 1041, в якому зафіксовані такі порушення:
- приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки (порушення пункту 8 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зі змінами (далі - ППБУ));
- не надано декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (приміщення надані в орендне користування) (порушення абз. 1 ч. 2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ));
- не проведене обов'язкове страхування членів добровільної пожежної дружини відповідно до Постанови КМУ № 564 від 17.07.2013 (порушення п. 12 розділу ІІ ППБУ);
- не надано документацію щодо типу заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (протипожежні двері) складських (підсобних) приміщень, електрощитових тощо (порушення абз. 2 п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
- грати на вікнах приміщень, де перебувають люди, не виконані розпашними або легкозйомними (порушення п. 2.16 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
- шляхи евакуації не забезпеченні евакуаційним освітленням, а евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками «Вихід» (порушення п. 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
- допускається знімання пристроїв для самозачинення дверей сходових кліток, а також фіксування самозакривних дверей у відчиненому положенні (порушення п. 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
- допускається встановлення турнікетів та розсувних дверей на шляхах евакуації (порушення п. 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
- допускається улаштування підсобного приміщення під сходовою кліткою (порушення п. 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
- в дверях сходових кліток встановлено скло, що дає скалки при руйнуванні (порушення п. 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
- двері евакуаційних виходів не зачинені на замки, які відчиняються з середини без ключа (порушення п. 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
- в загальних коридорах поверхів допускається захаращення шляхів евакуації та евакуаційні виходи меблями та матеріальними цінностями (порушення п. 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушення п. 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ);
- не надані акти проведення прихованих робіт на прокладання електропроводки над підвісними стелями (порушення п. 1.12 глави 1 розділу IV ППБУ);
- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання (порушення п. 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ);
- не надані підтверджуючі матеріали щодо захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (порушення п. 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ);
- не надано підтверджуючу документацію щодо типу заповнення прорізів у протипожежних перешкодах приміщень (двері, вікна) (порушення абз. 2 п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
- не всі приміщення обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (СПС, СО) (порушення п. 1.2 глави 1 розділу V ППБУ);
- підтримання експлуатаційної придатності СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5.-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (Не надано документи щодо виводу тривожних сповіщень від приймально-контрольного приладу систем протипожежного захисту на пульт централізованого пожежного спостерігання СПС, договір на технічне обслуговування СПС, СО) (порушення п. 1.4 глави 1 розділу V ППБУ);
- не наданий акт перевірки відповідності змонтованих систем протипожежного захисту вимогам проектної документації та її працездатності в порушення п. 7.3 та додатку И ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (порушення п. 1.4 глави 1 розділу V ППБУ);
- приміщення не обладнані системою сповіщення про пожежу відповідно до ДБН В. 2.5.-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (порушення п. 1.4 глави 1 розділу V ППБУ);
- відкриту автостоянку розташовано від адміністративно-виробничого корпусу на відстані менш ніж 9 метрів в порушення п. 5.13. ДБН В.2.3-15:2007 (порушення п. 1.4 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
- не всі пожежні кран-комплекти укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелями для полегшення відкривання вентеля укомплектовано (порушення пп. 2 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);
- пожежні кран-комплекти не мають отворів для провітрювання і не пристосовані для опломбування та візуального огляду без їх розкривання (порушення пп. 6 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);
- на дверцятах пожежної шафки із зовнішнього боку не вказані після літерного індексу «ПК» порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (порушення пп. 8 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);
- не проводилось технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежного кран-комплекту (порушення пп. 9 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);
- не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (порушення п. 8 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ);
-відсутні спеціально призначені особи з питань цивільного захисту (порушення ч. 2 ст. 20 КЦЗУ).
Також державним інспектором проведено фотозйомку, як допоміжний засіб документування правопорушень у сфері техногенної та пожежної безпеки. Фототаблиці № 1, № 2 та № 3 містяться у додатках до Акту № 1041.
Згідно з актом перевірки, жодних зауважень щодо проведення перевірки та виявлених порушень з боку відповідача зафіксовано не було. Результати цієї перевірки ні в судовому порядку, ні в адміністративному порядку не оскаржувались.
Крім того, Солом'янським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві видано Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 28.12.2019 № 740, яким було зобов'язано відповідача вжити заходів для усунення виявлених порушень.
Зважаючи на те, що дані порушення створюють, на думку позивача, реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють, навчаються або перебувають в приміщеннях об'єкта відповідача, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва щодо застосування заходів реагування шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію приміщень 1-го, 2-го та 3-го поверхів навчального корпусу № 11 Національного авіаційного університету, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Також, судом встановлено, що в період з 08 січня 2020 року по 16 січня 2020 року позивачем було проведено також й планову перевірку Національного авіаційного університету, в т. ч. і корпусу № 11, за результатами якої було складено акт № 9 від 16.01.2020, в якому зафіксовано 22 порушення, які залишились неусунутими з моменту винесення первісного акту перевірки.
Крім того, позивач надав до суду акт № 397 від 22.06.2020, в якому було вказано, що позивачем з 09.06.2020 по 22.06.2020 проводилася позапланова перевірка (захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки) навчального корпусу № 11 НАУ та перелічено і описано 15 виявлених порушень законодавства.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦУ), Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 (далі - ППБУ) та іншими підзаконними нормативно-правовими актами у редакціях, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 4 Закону № 877-V).
Відповідно до статті 4 вищезазначеного закону виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до частин першої та другої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Згідно з ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу, що діяла на момент спірних правовідносин) (далі - Положення) ГУ ДСНС України у м. Києві є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. Головне управління підпорядковується ДСНС. Згідно з п. 3 зазначеного Положення основними завданнями Головного управління на відповідній території є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Отже, ГУ ДСНС України в м. Києві наділене відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки).
На підставі п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.
Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
При чому, звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування виникає виключно у випадку, коли виявлені за результатами перевірки суб'єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, які безпосередньо, а не теоретично створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Отже, позивач має довести, що виявлені ним порушення дійсно створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позаяк такі обставини (порушення) Законом № 877-V прямо не передбачені у вигляді вичерпного переліку. З огляду на це, у кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має обґрунтувати необхідність застосування запитуваного заходу реагування, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідну правову оцінку.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що навчальний корпус № 11 Національного авіаційного університету експлуатується з порушенням вимог і норм законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, що становить загрозу життю та здоров'ю людей.
Водночас, відповідач посилається на те, що він є державною установою (закладом вищої освіти), яка фінансується з державного бюджету, тому планування та виконання будь-яких заходів, що потребують витрачання бюджетних коштів, може здійснюватися виключно в межах бюджетних асигнувань на відповідні цілі (їх цільове призначення), проте, коштів на фінансування відповідних заходів не виділено.
Суд погоджується з правовою позицією позивача, що недостатність фінансування не може бути визнана поважною причиною недотримання законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, оскільки таке законодавство не диференціює вимоги до суб'єктів у приватній та державній сферах та встановлює однакові нормативні вимоги для всіх.
Так, пункт 2 розділу І ППБУ вказує, що правила пожежної безпеки є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Враховуючи те, що відповідач є суб'єктом господарювання, то відповідно до ч. 2 ст. 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника, а забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (ст. 55 Кодексу цивільного захисту України).
Також у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що на момент побудови і прийняття в експлуатацію зазначених приміщень навчального корпусу № 11 НАУ були відсутні відповідні законодавчі вимоги у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Водночас, на підставі пункту 1 розділу І ППБУ правила пожежної безпеки встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються. Тобто, значення має не час введення будівлі в експлуатацію, а той факт, що вона в даний момент експлуатується з порушенням цих правил.
Дана правова позиція узгоджується з постановою Верховного суду від 03.04.2020 по справі № 806/77/18.
Встановлені у цій справі порушення, а саме: необладнання приміщень системою оповіщення людей про пожежу, незабезпечення цих приміщень захистом від прямих попадань блискавки, незабезпечення шляхів евакуації евакуаційним освітленням, непроведення технічного обслуговування пожежного кран-комплекту, непроведення перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання, неукомплектування всіх пожежних кран-комплектів пожежними рукавами є такими порушеннями протипожежних норм, що дійсно можуть створювати загрозу життю та/або здоров'ю людей за об'єктивним критерієм.
Так, недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення. Водночас, забезпечення конституційних прав громадян і здобувачів освіти на захист життя та здоров'я від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Крім того, статтею 53 Закону України «Про освіту» передбачено, що здобувачі освіти мають право на безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання та праці.
Так, посилання відповідача на недотримання ГУ ДСНС України в м. Києві принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як повне зупинення експлуатації об'єкту є необґрунтованим, оскільки в даному випадку позивач конкретизував які саме приміщення та поверхи навчального корпусу № 11 НАУ підлягають закриттю, при цьому діяльність навчального закладу вищої освіти не зупиняється повністю, а лише забороняється експлуатація частини приміщень задля забезпечення безпеки здобувачів освіти, працівників тощо.
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Національним авіаційним університетом виявлених порушень. Застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі навчання. Такий захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення (див. Постанову Верховного Суду від 28.02.2019 по справі №810/2400/18).
Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених позивачем, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням про відновлення господарської діяльності.
Щодо позиції відповідача про те, що ним здійснюються, відповідно до наказу Ректора від 14.02.2020 № 061/од, заходи з цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, суд зазначає, що план впровадження заходів протипожежної безпеки не може свідчити про минування загрози життю та здоров'ю людей і як наслідок відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування. Так, актом планової перевірки № 9 від 16.01.2020 було зафіксовано 22 порушення, які залишились неусунутими з моменту винесення первісного акту перевірки, а в акті № 397 від 22.06.2020 вказано 15 неусунутих порушень. На момент винесення рішення по суті відповідач не надав до суду докази повного усунення виявлених порушень або ж докази того, що ним було усунуто більшість порушень, а ті порушення, що залишились є незначними і не створюють загрози життю та здоров'ю людей.
З цього питання Верховний Суд неодноразово формував правовий висновок про наявність реальної загрози саме на момент ухвалення рішення судом.
Інші доводи і аргументи відповідача висновків суду не спростовують.
Згідно з п. 41 висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДСНС України у м. Києві є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Таким чином, суд приходить до переконання про необхідність покладання обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Крім того, контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, необхідно покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 6, 7, 9, 19, 139, 194, 229, 242, 243, 246, 250, 255, 372 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - задовольнити повністю.
2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень 1-го, 2-го та 3-го поверхів навчального корпусу № 11 Національного авіаційного університету (адреса: 03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1, ідентифікаційний код 01132330) до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити.
3. Обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві (адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, ідентифікаційний код 38620155).
4. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко