ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 жовтня 2020 року м. Київ № 640/14439/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доЗаступника начальника відділу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби в м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кенюк Людмили Василівни
провизнання дій протиправними та скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Заступника начальника відділу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби в м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кенюк Людмили Василівни (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо винесення постанов про накладення штрафу від 17.06.2020 та 24.06.2020 у виконавчому провадженні №62234924 та постанови від 24.06.2020 у виконавчому провадженні №62234924 відносно позивача протиправними; скасування постанови про накладення штрафу від 17.06.2020 у виконавчому провадженні №62234924 відносно позивача на користь держави у розмірі 3400,00 грн, як незаконної та постанови про накладення штрафу від 24.06.2020 у виконавчому провадженні №62234924 відносно позивача на користь держави у розмірі 3400,00 грн, як незаконної.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він не перешкоджає виконанню ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 22.04.2020 року №755/5133/20 та ніяким чином не здійснював супротив його виконанню. Позивач акцентував увагу суду на тому, що дитина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сам не бажає спілкуватись зі свою матір'ю, що зафіксовано також в акті державного виконавця та підтверджено сторонами виконавчого провадження. На думку позивача, відповідачем при прийнятті спірного рішення не враховано всіх обставин, які зумовили не виконання рішення суду, з огляду на що останні є протиправними. Також, позивач вказує, що не отримував в порядку та спосіб встановлений законом постанову про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з повідомленням (викликом) сторін.
Додатково залучено до участі у справі ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
27 жовтня 2020 року, у зв'язку з тим, що в судове засідання представники сторін не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд, відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Заступником начальника відділу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кенюк Людмилою Василівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62234924 від 03.06.2020 щодо примусового виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 22.04.2020 у справі №755/5133/20 щодо вжиття заходів забезпечення позову наступним чином:
- визначити місце та час спілкування малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_5 , до винесення судом рішення:
- щотижня у будні дні: з 10-00 кожної середи до 10-00 кожної суботи:
- щомісячно у вихідні дні: з 10-00 кожної першої суботи до 20-00 кожної першої неділі та з 10-00 кожної третьої суботи до 20-00 кожної третьої неділі та, коли випадає, з 0-00 кожної п'ятої суботи до 20-00 кожної п'ятої неділі;
- зобов'язати батька, ОСОБА_1 , передавати малолітню дитину, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері, ОСОБА_5 , за місцем її проживання згідно визначеного часу спілкування.
Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем при виконанні ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 22.04.2020 у справі №755/5133/20 17 червня 2020 року о 10:19 год. здійснено вихід за місцем проживання боржника (позивача), а саме: АДРЕСА_1 у присутності адвоката стягувача та боржника з метою перевірки виконання рішення, за наслідком якого встановлено невиконання рішення суду боржником. Дитина не вийшла на зустріч до матері. Про вказані обставини відповідачем складено акт державного виконавця від 17.06.2020 року, який підписаний як боржником так і стягувачем.
З пояснень батька вбачається, що дитина залякана тим, що його примушують до зустрічей з матір'ю, подальші дії по примусу дитини на побачення з матірю, батько вважає неправильним.
Надалі, 17.06.2020 заступником начальника відділу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кенюк Людмилою Василівною винесено постанову про накладення штрафу ВП №62234924, якою встановлено, що державним виконавцем здійснено перевірку виконання боржником рішення суду та згідно акту державного виконавця від 17.06.2020 року встановлено, що рішення боржником не виконано, з огляду на що, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», постановлено за невиконання рішення суду накласти на боржника ОСОБА_1 штраф на користь держави у розмірі 3 400,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).
Державним виконавцем при виконанні ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 22.04.2020 року у справі №755/5133/20 24 червня 2020 року о 10:23 год. здійснено вихід за місцем проживання боржника (позивача), а саме: АДРЕСА_1 у присутності адвоката стягувача та боржника, а також представника Служби у справах дітей з метою перевірки виконання рішення, за наслідком якого встановлено невиконання рішення суду боржником. Дитина не вийшла на зустріч до матері. Про вказані обставини відповідачем складено акт державного виконавця від 24.06.2020 року, який підписаний як боржником так і стягувачем.
24.06.2020 заступником начальника відділу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кенюк Людмилою Василівною винесено постанову про накладення штрафу ВП №62234924, якою встановлено, що державним виконавцем здійснено перевірку виконання боржником рішення суду та згідно акту державного виконавця від 24.06.2020 року встановлено, що рішення боржником не виконано, з огляду на що керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено за невиконання рішення суду накласти на боржника ОСОБА_1 штраф на користь держави у розмірі 3 400,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
У відповідності до частини першої статті 11 Закону №1404-VIII учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом (частина друга статті 11 Закону №1404-VIII).
Положеннями частин першої та другої статті 12 Закону №1404-VIII визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом і під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1 частини третьої статті 18 закону №1404-VIII).
Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).
Згідно із частиною першою статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, державним виконавцем проведено перевірку виконання боржником (позивачем) ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 22.04.2020 у справі №755/5133/20 та не встановлено обставин його виконання.
У відповідності до положень статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Варто відмітити, що виконавче провадження, в рамках якого відповідачем прийнято оскаржувану постанову стосується ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 22.04.2020 року у справі №755/5133/20 щодо вжиття заходів забезпечення позову. Вказаним рішенням покладено обов'язок на позивача щодо передачі малолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері, ОСОБА_5 , за місцем її проживання згідно визначеного часу спілкування.
Таким чином, виконання даного рішення суду полягає в здійсненні боржником (позивачем) дій щодо передачі малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері, ОСОБА_5 , за місцем її проживання згідно визначеного часу спілкування.
Суд звертає увагу, що матеріалами справи не підтверджено факт виконання позивачем рішення суду, акт державного виконавця складений за місцем проживання позивача, що свідчить про не вчинення ним дій щодо передачі малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері, ОСОБА_5 , за місцем її проживання згідно визначеного часу спілкування.
Ключовим аспектом виконання рішення, а саме: ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 22.04.2020 у справі №755/5133/20 полягає у передачі дитини матері за місцем її реєстрації. Обставини того, що позивачем здійснювались дії щодо передачі малолітньої дитини матері за місцем її реєстрації матеріли адміністративної справи не містять. Станом на час виникнення у позивача обов'язку щодо передачі малолітньої дитини за рішенням суду, остання перебувала за місцем проживання ОСОБА_1 , що, в свою чергу, достеменно свідчить про нездійснення ним дій з метою виконання такого рішення суду. Таким чином стверджувати, що позивач намагався виконати рішення суду, не вбачається за можливе.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи до уваги те, що позивачем не виконано ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 22.04.2020 року у справі №755/5133/20, суд вважає, що постанова про накладення штрафу від 17.06.2020 у виконавчому провадженні №62234924 та постанова від 24.06.2020 у виконавчому провадженні №62234924 відносно боржника ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 3 400,00 грн. відповідає критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а дії державного виконавця щодо її винесення є правомірними.
Разом з цим, доводи позивача в частині здійснення психологічного та іншого насильства над малолітньою дитиною, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернення його до відповідних служб не оцінюється судом, адже вказане не стосується предмету спору та не є компетенцією адміністративних судів.
При цьому, твердження позивача про поважність неможливості виконання рішення суду, з огляду на психоемоційний стан дитини, а саме відсутність її бажання спілкуватись, що на думку останнього підтвердженого актом державного виконавця, не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення позовних вимог. Також, суд не бере до уваги посилання позивача на порушення порядку та строків надіслання державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, адже вказана постанова не є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Окрім цього, судом при вирішенні спору враховано ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 02.09.2020 року у справі №755/11217/20, проте станом на час вирішення даного спору по суті відсутні відомості щодо набрання нею законної сили.
Частиною першою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Оскільки адміністративний позов не підлягає задоволенню, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого ним судового збору.
Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Заступник начальника відділу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби в м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кенюк Людмила Василівна (код ЄДРПОУ 35011660, адреса: 02094, м. Київ, вул. Краківська, буд. 20)
Третя особа: ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2