Справа № 1-72/10
13 квітня 2010 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді С.М. Дєдова,
при секретарі - Н.М. Отрошко,
з участю прокурора Р.А. Джежик,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гайсині кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Дмитренки Гайсинського району Вінницької області, жительки АДРЕСА_1 українки, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючої, неодруженої, відповідно до ст. 89 КК України несудимої, - в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч.2 ст.185 КК України, -
Встановив:
9.10.2009 року о 13.00 год. в м. Гайсині в приміщенні кафе «Дубок» нетвереза ОСОБА_1, зловживаючи довірою ОСОБА_2, під приводом необхідності зателефонувати взяла з дозволу останнього його мобільний телефон «NOKIA-6500», для здійснення дзвінка вийшла з приміщення кафе, після чого повернувшись через деякий час, на вимогу ОСОБА_2 повернути йому телефон відмовилась, мотивуючи, це тим, що очікує важливого для неї дзвінка, після чого відвезла, на викликаному нею автомобілі «таксі», ОСОБА_2 до місця його проживання, прощаючись з останнім повідомила його що телефон поверне наступного дня, проте 10.02.2010 року телефон продала невстановленій слідством особі, чим спричинила ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 2 425 грн. 50 коп.
28.01.2010 року приблизно о 16.00 год. ОСОБА_1 за згодою господаря перебувала у житловому будинку ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 де після спільного вжиття спиртних напоїв з ОСОБА_3, скориставшись тим, що остання спала, шляхом вільного доступу до речей у будинку таємно викрала належні ОСОБА_3 мобільний телефон марки «SAMSUNG X 481» вартістю 247 грн. 50 коп. та стартовий пакет «LIFE» вартістю 35 грн., завдавши потерпілій матеріальної шкоди на суму 282 грн. 50 коп.
Підсудна ОСОБА_1 свою вину визнала повністю, щиро розкаялись у вчиненому і пояснила, що 9.10.2009 року о 13 год. 00 хв. в м. Гайсині в приміщенні кафе «Дубок» після вживання алкогольних напоїв вона, зловживаючи довірою ОСОБА_2, з метою незаконного заволодіння під приводом необхідності зателефонувати взяла з дозволу останнього його мобільний телефон «NOKIA-6500», для здійснення дзвінка вийшла з приміщення кафе, після чого повернувшись через деякий час, на вимогу ОСОБА_2 повернути йому телефон відмовилась, мотивуючи, це тим, що очікує важливого для неї дзвінка, після чого відвезла, на викликаному нею автомобілі «таксі», ОСОБА_2 до місця його проживання, прощаючись з останнім повідомила його, що телефон поверне наступного дня, проте 10.02.2010 року телефон продала невідомій їй особі. 28.01.2010 року приблизно о 16.00 год. вона за згодою господаря перебувала у житловому будинку ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 де після спільного вжиття спиртних напоїв з ОСОБА_3, скориставшись тим, що остання спала, шляхом вільного доступу до речей у будинку таємно викрала належні ОСОБА_3 мобільний телефон марки «SAMSUNG X 481» та стартовий пакет «LIFE».
Крім визнання вини підсудною ОСОБА_1, її винуватість в скоєнні злочинів підтверджується такими доказами: протоколом її явки з повинною (а.с.4т.1), її та потерпілого ОСОБА_2 поясненнями (а.с.3,5 т.1), протоколами допиту потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченої ОСОБА_1 (а.с.14,27 т.1), висновком спеціаліста від 25.11.2009 року та висновком експерта від 10.12.2009 року (а.с. 8-9, 36-37т.1), протоколом очної між підсудною ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 (а.с. 33 т.1), показами потерпілої ОСОБА_3(а.с.44 т.2), свідка ОСОБА_5.(а.с. 59 т.2), протоколом огляду місця події (а.с. 5 т.2), висновком спеціаліста № 252 від 03.02.2010 року (а.с.а.с. 14-16 т.2), протоколом відтворення обстановки та обставин події (а.с.а.с.46-49 т.2), висновком експерта № 377 від 12.02.2010 року (а.с.а.с. 51-53 т.2), протоколом огляду речового доказу та постановою про приєднання речового доказу до матеріалів справи (а.с.а.с. 57, 58 т.2), з яких видно, що 9.10.2009 року о 13 год. 00 хв. в м. Гайсині в приміщенні кафе «Дубок» ОСОБА_1, зловживаючи довірою ОСОБА_2, під приводом необхідності зателефонувати взяла з дозволу останнього його мобільний телефон «NOKIA-6500», для здійснення дзвінка вийшла з приміщення кафе, після чого повернувшись через деякий час, на вимогу ОСОБА_2 повернути йому телефон відмовилась, мотивуючи, це тим, що очікує важливого для неї дзвінка, після чого відвезла, на викликаному нею автомобілі «таксі», ОСОБА_2 до місця його проживання, прощаючись з останнім повідомила його, що телефон поверне наступного дня, проте 10.02.2010 року телефон продала невстановленій слідством особі, чим спричинила ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 2 425,50 гривень; а 28.01.2010 року приблизно о 16.00 год. ОСОБА_1 за згодою господаря перебувала у житловому будинку ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 де після спільного вжиття спиртних напоїв з ОСОБА_3, скориставшись тим, що остання спала, шляхом вільного доступу до речей у будинку таємно викрала належні ОСОБА_3 мобільний телефон марки «SAMSUNG X 481» вартістю 247 грн. 50 коп. та стартовий пакет «LIFE» вартістю 35 грн., завдавши потерпілій матеріальної шкоди на суму 282 грн. 50 коп.
Дії ОСОБА_1 кваліфікуються:
- за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство);
- за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Вирішуючи питання про призначення покарання підсудній ОСОБА_1 суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчинення нових злочинів заснованої на вимогах виваженості та справедливості.
При цьому суд враховує, визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.
Обираючи покарання ОСОБА_1, суд пом'якшуючими його обставинами враховує щире каяття й правдиві показання, активне сприяння розкриттю злочинів, номінальну відсутність судимості, відсутність у потерпілих претензій матеріального та морального характеру до підсудної; обтяжуючими покарання обставинами суд визнає вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння; також суд приймає до уваги невелику тяжкість скоєного першого злочину та середню тяжкість другого стосовно ст. 12 КК України.
Разом з тим, суд враховує, що підсудна характеризується негативно, вона раніше вже була засуджена за скоєння умисного корисливого злочину крадіжку за ч. 3 ст. 185 КК України, за який суд своїм вироком звільнив її від реального відбування покарання у виді позбавлення волі із призначенням їй однорічного іспитового строку для її виправлення, однак після закінчення іспитового строку та погашення судимості ОСОБА_1 через нетривалий час знову вчинила умисний корисливий злочин - шахрайство, а в період притягнення її до кримінальної відповідальності за цей злочин на шлях виправлення не стала та повторно скоїла новий умисний злочин - крадіжку.
За таких обставин суд визнає, що виправлення ОСОБА_1 і запобігання скоєнню нею нових злочинів можливо лише за умови ізоляції її від суспільства з призначенням їй міри покарання у виді арешту.
Керуючись ст.ст. 323 - 335 КПК України, -
Присудив:
ОСОБА_1 визнати винуватою в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання:
- за ст. 190 ч.1 КК України - у виді 120 годин громадських робіт;
- за ст. 185 ч.2 КК України - у виді арешту на строк три місяці.
Відповідно до ст.70 ч.1 КК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді арешту на строк три місяці.
До набуття вироком законної сили запобіжний захід щодо засудженої ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб.
Суддя: