Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
15.04.2010 р. Справа № 2а-2306/10/1470
м.Миколаїв
10:30
Миколаївський оружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Богзі Н..А.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1 -дов. від 14.04.2010,
відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомЦентральний РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 8,Миколаїв,54000
доОСОБА_2І.К., АДРЕСА_1,Миколаїв,54000
провизнання перебування громадянки ОСОБА_3 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ОСОБА_3 та її доньки громадянки ОСОБА_4 Федерації ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 на території України недоцільним; видворення громадянки ОСОБА_3 ОСОБА_2 та її доньки громадянки ОСОБА_4 Федерації ОСОБА_5 за межі України в примусовому порядку (під конвоєм),
Позивач, Центральний РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, звернувся до суду з адміністративним позовом до уродженки ОСОБА_3 ОСОБА_2 про визнання її перебування та перебування її доньки громадянки ОСОБА_4 Федерації ОСОБА_5 на території України недоцільним та видворення зазначених осіб за межі України в примусовому порядку (під конвоєм).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з 21.01.2009 року по теперішній час ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_5 знаходяться на території України, до органів внутрішніх справ з питань реєстрації не звертались, коштів та гарантій приймаючої сторони в Україні не має, законного джерела прибутку не має, власне майно та родинні зв'язки з громадянами України відсутні, підстав для подальшого перебування в Україні в них не має.
З вищезазначених причин 11.03.2010 СГІРФО Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївської області відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с.8) та винесено рішення про видворення з України у 30-денний термін (а.с.7).
У зв'язку з прийнятим рішенням, 11.03.2010 ОСОБА_2 надала розписку із зобов'язанням покинути територію України у строк до 11.04.2010 (а.с.5), але свої зобов'язання не виконала.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, пояснив суду, що не може покинути територію України через відсутність коштів, не заперечує проти видворення її разом з донькою, яка є неповнолітньою, за межі України в примусовому порядку.
Враховуючи те, що у відповідача, не має відповідних гарантій приймаючої сторони, а також відсутність у неї коштів для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземців в Україні, передбачених Правилами в'їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1074 від 25.12.1995 враховуючи добровільне не залишення території України після роз'яснень щодо незаконного перебування на її території, то підстави для подальшого перебування на території України відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Підстав для звернення постанови до негайного виконання судом не вбачається.
Керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати перебування громадянки ОСОБА_3 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ОСОБА_3 та її доньки громадянки ОСОБА_4 Федерації ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 на території України недоцільним.
3. Після закінчення терміну, необхідного для оформлення документів щодо видворення за межі держави Україна громадянки ОСОБА_3 ОСОБА_2 та її доньки громадянки ОСОБА_4 Федерації ОСОБА_5, та вирішення питання фінансування заходів, пов'язаних з їх видворенням у примусовому порядку, відповідно до ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», видворити громадянку ОСОБА_3 ОСОБА_2 та її доньку громадянку ОСОБА_4 Федерації ОСОБА_5 за межі України в примусовому порядку (під конвоєм).
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 15 квітня 2010 року