РІШЕННЯ Справа за №2-168-2010
26 квітня 2010 р. Вінницький районний суд вінницької області
В складі судді Ганкіної І.А.
При секретері Шуляк Т.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниця цивільну справу за позовом ВАТ «Укрнафта» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
Встановив:
ВАТ «Укрнафта» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої в наслідок ДТП.
В судовому засіданні представник позивача Шевченко В.В. позов підтримав та суду показав, що 21.12.2007р. на АЗС №01-010 по вул.Немирівське шосе,88 в с.Вінницькі Хутора було здійснено ДТП за участю водія ОСОБА_2 В наслідок даної події автомобілем, що знаходився під керуванням відповідача було пошкоджено паливно-роздавальну колонку. Згідно постанови суду від 20.03.2008р. винним у скоєнні правопорушення за ст.124 КУпАП було визнано відповідача. Вартість збитку за пошкодження паливно-роздавальної колонки, згідно спеціального дослідження замовленого позивачем склала 8 291 грн. 72 коп. Вартість дослідження становить 760 грн. Крім того, позивачем було понесено витрати по оплаті ІТЗ та державного мита. Вказаний збиток разом з витратами по оплаті звіту склав суму 9874 грн.13 коп., яки позивач просить стягнути на його користь з відповідача.
Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнала та суду показала, що ДТП, що сталося за участю відповідача 21.12.2007р. відбулося за провини працівника АЗС. Подія ДТП сталася в зв»язку з ненаданням допомоги оператором АЗС та невірним скеруванням руху автомобіля ОСОБА_2 Крім того, адміністрацією АЗС не було прийнято необхідні міри для забезпечення безпеки руху на території АЗС. Так, ДТП зокрема відбулося в наслідок слизького покриття території АЗС, неналежного повідомлення щодо непрацюючого стану колонки та не надання потрібної допомоги оператора, якого відповідач попросив допомогти скерувати задній рух автомобіля. При цьому, відповідача був змушений змінити місце заправки, в наслідок неробочого стану колонки до якої він під»їхав для обслуговування. Вказана колонка не містила позначки щодо її неробочого стану, ОСОБА_2 був скерований оператором до другої колонки, при чому допомогу оператора в скерування руху надано не було, що і призвело до ДТП. В зв»язку з вказаним представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи суд встановив наступне:
21.12.2007р. на АЗС №01-010, що належить до власності ВАТ «Укрнафта» по вул.Немирівське шосе,88 в с.Вінницькі Хутора, Вінницького району та області було здійснено ДТП за участю водія ОСОБА_2
По факту ДТП було складено протокол серії АЮ №058314 від 18.01.2008р. за яким встановлено, що «ОСОБА_2 21.12.2007р. біля 18 год.30 коп. керуючи автомобілем НОМЕР_1 під час руху заднім ходом допустив наїзд на колонку за №5 АЗС, що призвело до пошкодження. Згідно п.10.9 ПДР України, водій пд час руху транспортним засобом заднім ходом не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення руху він повинен у разі потреби звернутися за допомогою до інших осіб».
За наслідками даного протоколу ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. За постановою Вінницького районного суду від 20.03.2008р. ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні порушення п.10.9 ПДР України, однак адміністративна справа за ст.124 КУпАП була закрита, в зв»язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Постанова суду вступила в чинність, оскаржена не була.
Вказана постанова суду не є реабілітуючою, та за ст.61 ЦПК України носить характер приюдиції факту ДТП та винності дій правопорушника.
В наслідок ДТП було пошкоджено паливно-роздавальну колонку за №5 належну ВАТ «Укрнафта», що підтверджує доповнення до протоколу АЮ №058314 від 21.12.2007р.
Зокрема, згідно вказаного додатку до протоколу паливно-роздавальна колонка №5 була зміщена з кріплення в нижній частині та нахилено з деформацією стойки в нижній частині, розміром 55 на 40 см.
Доказів того, що вказане пошкодження виникло в наслідок винних дій оператора АЗС суду не надано, допитом свідків(працівників АЗС) ОСОБА_5, ОСОБА_6 не підтверджено. За показами свідків за допомогою в скеруванні руху автомобіля відповідач не звертався.
Ст.15 ЦК України, вказує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання.
За ст.22 ЦК України особа, який завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування, в тому числі до збитків законодавець відносить: втрати, які особа зазнала в зв»язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
В силу ст.1166 ЦК України шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За ст.1187 ЦК України встановлено, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Визначаючись щодо суми відшкодування, що підлягає до отримання позивачем в порядку судового рішення, суд виходить з того, що відповідно до експертного висновку за №516 від 06.03.2009р. , що був проведений на підставі ухвали суду, визначено, що вартість робіт необхідних для ліквідації пошкоджень паливно-роздавальної колонки, що знаходиться на АЗС №01-010 (заводський номер А3898, 2004р. модель 11*21) без ПДВ складає: 3 140 грн.37 коп.
В судовому засіданні експерт ОСОБА_7 свій висновок підтримала та суду показала, що при виконанні висновку було враховано також знос колонки відповідно до методичних посібників, що застосовуються при визначенні вартості робіт необхідних для ліквідації пошкоджень подібних об»єктів.
При цьому, суд враховує, що звіт про незалежну оцінку відшкодування збитків завданих майну, що належить ВАТ «Укрнафта» був виконаний на вимогу позивача, не за ухвалою суду. Спеціаліст не був попереджений судом про кримінальну відповідальність, позивачем у судове засідання для дачі пояснень не запрошувався, тому вказаний звіт судом як доказ прийнятий бути не може.
Враховуючи вказане, суд вважає, що до відшкодування підлягає сума в розмірі 3 140 грн. 37 коп. В решті суми слід відмовити, як такій, що є суду недоведеною.
Визначаючись щодо вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд встановив,що відповідно до ст. 79 ЦПК України до судових витрат відносяться:судовий збір та витрати пов"язані з розглядом справи.
До витрат пов"язаних з розглядом судової справи, належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення,витрати на правову допомогу,витрати пов"язані з явкою до суду,витрати пов"язані з залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,та проведення судових експертиз, а також вирати пов"язані з проведенням огляду доказів та вчиненням інших дій.
Як встановлено по справі, позивачем було понесено витрати по сплаті державного мита, послуг ІТЗ та оплати звіту в загальній сумі 880 грн.52 коп.
За ст.88 ЦПК України стороні,на користь якої ухвалено рішення,суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому,враховуючи доведеність позивачем повесених ним витрат документально,суд вважає, що судові витрати слід вішкодувати за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст.1166,1187 ЦК України, ст.ст. 15,30,60,79,208,214,215,218,223 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Укрнафта» матеріальну шкоду в сумі 3 140 грн.37 коп. та судові витрати в сумі 880 грн.52 коп.
В решіт вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги в строк передбачений для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: