Справа № 2а - 5087
2010 рік
28 квітня 2010 року Ялтинський міський суд АР Крим
в складі: головуючого - Руденко В.В.
при секретарі - Корнєвій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора дорожньо - патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ в м. Новомосковськ та Новомосковського району Паливода Ігоря Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
позивач просить суд скасувати постанову відповідача АЕ № 174282 від 08 січня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) у вигляді штрафу в розмірі 430 гривень за те, що він керуючи автомобілем проїхав регульований пішохідний перехід на заборонний сигнал світлофору - червоний, чим порушив п. 8.7.3. (е) Правил дорожнього руху України (далі ПДРУ) та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП;
Вимоги мотивовані тим, що ніяких порушень Правил дорожнього руху він не допускав. Він дійсно керуючи автомобілем проїхав регульований пішохідний перехід, але на дозвільний - зелений, сигнал світлофору. Вважає, що доказів порушення ним Правил дорожнього руху у відповідача не було. Окрім цього протокол про адміністративне правопорушення та постанова в справі про адміністративне правопорушення не відповідають вимогам КУпАП.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини свого неприбуття у судове засідання суд не повідомив. На пропозицію суду, відповідно до ухвали суду від 30 березня 2010 року „Про відкриття провадження по справі”, заперечення на позовну заяву суду не надав. Тим самим відповідач не побажав висловити свої заперечення проти позову.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату , час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження по справам про адміністративне правопорушення повинно здійснюватись на основі суворого додержання законності. Застосування заходів адміністративного впливу має провадитися у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративне правопорушення забезпечується серед інших способів, правом оскарження відповідної постанови.
Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що відповідно до постанови АЕ № 174282 від 08 січня 2010 року на ОСОБА_1, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 гривен за те, що він 08 січня 2010 року в 12 годин 55 хвилин на вул. Радянська, 32. м. Новомосковськ, керуючи автомобілем „Хонда Цивік” державний номерний знак НОМЕР_1 проїхав регульований пішохідний перехід на заборонний сигнал світлофору - червоний, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Підставою для розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення явився протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ № 192679.
Відповідно до запису в протоколі до нього додається постанова серії АЕ № 174282. Однак цього документу не могло існувати на момент складання протоколу, оскільки постанова серії АЕ № 174282 є постановою про притягнення ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення . Якщо цей документ існував, то він не може бути визнаний законним , оскільки був складений до розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача.
Згідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на всебічному , повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оскаржувана постанова складена відповідачем у відповідності з положеннями ст. 283 КУпАП, яка регламентує зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з вимогами вказаної норми постанова повинна містити: найменування посадової особи, яка винесла постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглянута справа, опис обставин, в установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.
Постанова про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами, в ній повинно бути наведено пояснення і ставлення до вчиненого правопорушення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, докази вини правопорушника (пояснення свідків, висновки експерта, речові докази, та інше) мотивовані висновки посадової особи про кваліфікацію вчиненого, вид та розмір покарання, вирішення питання про вилучені речі і документи.
Однак в порушення вказаної вимоги в адміністративній справі відсутні обґрунтовані та незаперечні докази вини позивача у скоєні правопорушення (пояснення свідків, фото, схема та інше) .
Записи в постанові в справі про адміністративне правопорушення виконані з скороченням слів до однієї літери, що не виключає подвійного трактування записів та лишає можливості встановити уповноваженої лі на то особою складена зазначена постанова .
В описовій частині постанови вказано, що правопорушник „керуючи автомобілем проїхав регульований пішохідний перехід на заборонний сигнал світлофору - червоний”.
З аналізу ст. 122 КУпАП випливає, що вказана норма має бланкетний характер, тобто відсилає до іншого нормативного акту. В конкретному випадку цим нормативним актом є Правила дорожнього руху України. З огляду на це в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинно бути посилання на конкретну норму Правил дорожнього руху України, яку порушив чи не виконав правопорушник.
В постанові відсутнє посилання на конкретну норму Правил дорожнього руху, яку порушив позивач та на підставі чого він був притягнутий до адміністративної відповідальності.
За таких обставин постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, за ч. 2 ст. 122 КУпАП не може бути визнана судом законною та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 17, 160-163, Кодексу адміністративного судочинства України; ст. ст. 2, 7, 11, 258, 283, Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову АЕ № 174282 від 08 січня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення - скасувати;
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку в Севастопольський адміністративний Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: