Справа № 560/3518/20
іменем України
30 жовтня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Кам'янець-Подільського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII.
Зазначає, що звернулась до відповідача з заявою про видачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки без використання засобів Державного демографічного реєстру у зв'язку з втратою старого паспорта, а також через релігійні переконання.
У відмові відповідач послався на те, що особисті переконання особи, належність її до окремих соціальних груп та інші обставини не можуть бути законною підставою для звільнення від обов'язків перед державою або відмови від виконання законів. Крім того, покликався на те, що видача паспорту у формі паспортної книжечки можливе за наявності відповідного рішення суду.
Позивач відмову вважає протиправною, посилаючись на те, що не бажає надавати згоду на використання своїх персональних даних, що є обов'язковим для оформлення паспорта у іншому вигляді - у формі ID картки. Вважає, що видача паспорта у вигляді книжечки жодним чином не порушує будь-які права та інтереси, не загрожує безпеці і не свідчить про бажання уникнути будь-яких законних обов'язків перед державою, відтак відмова відповідача є протиправною.
Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 09.07.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №2900901071525. Відповідач відзив на позовну заяву у наданий йому строк не подав.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у зв'язку з втратою паспорта громадянина України звернулась до відповідача з заявою про видачу нового паспорта у формі книжечки. Заявниця покликалась, у тому числі, на наявність релігійних переконань та зазначала про відмову у наданні згоди на обробку її біометричних та персональних даних.
Відповідач 20.06.2020 року листом №6834.27.2-646/6834.27.1-20 відмовив у видачі паспорта у формі книжечки, посилаючись на те, що у ДМС та її територіальних органів/підрозділів за відсутності відповідного рішення суду немає підстав для видачі паспорта громадянина України у формі іншій, ніж ID картка. Відповідач також посилався на те, що належність громадян до певних соціальних груп, а також їх релігійні чи інші переконання не можуть бути підставою для звільнення від обов'язку отримання документів саме у тій формі, яка є чинною на даний час, тобто у формі картки.
Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.
Згідно з нормами Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Встановлюючи ті чи інші правила поведінки, держава має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правил, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства. Встановлення таких правил може бути виправдане тільки наявністю переважаючих суспільних інтересів, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, але і в цьому разі має бути дотриманий принцип пропорційності. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (Закон № 5492-VI) одним з документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, є паспорт громадянина України. Згідно з ч.1 ст.21 Закону паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Відтак, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 цього Закону передбачено, що документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
Згідно з п.3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки.
Пунктом 131 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302) передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься інформація, а саме: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи, отже вносяться відцифровані персональні данні особи. До завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки.
Згідно з частиною 1 статті 6 закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-VI (далі по тексту - Закон №2297-VI) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (стаття 2 Закону №2297-VI). Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина 5, 6 статті 6 Закону №2297-VI).
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та ненадмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних. Відтак, реалізація державних функцій має здійснюватись без примушування людини до надання згоди на обробку її персональних даних, що означає те, що особи, які відмовились від надання згоди на обробку їх персональних даних, повинні мати альтернативу - можливість використання традиційних методів ідентифікації особи.
Суд повинен оцінити, чи передбачене законом таке обмеження, чи відповідає обмеження "нагальній суспільній потребі", тобто чи є воно необхідним у демократичному суспільстві і чи відповідає воно легітимній меті (рішення ЄСПЛ у справі "Svyato-Mykhaylivska Parafiya v. Ukraine" від 14 червня 2007 року)
У даному випадку була відсутня будь-яка загроза національній безпеці, економічному добробуту або правам людини, а тому збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням держави в її особисте та сімейне життя. Також суд вважає, що бажання особи отримати документ у вигляді паспортної книжечки ніяким чином не свідчить про її бажання порушити закон, зловживати правом або ухилитись від виконання законних обов'язків.
На думку суду, відмова відповідача не була «необхідною у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що вона непропорційна цілям, які мали бути досягнуті, оскільки відмова видати документ фактично позбавляє людину можливості посвідчити свою особу, а отже і користуватись наданими громадянськими правами.
Велика Палата Верховного Суду у Зразковій справі № 806/3265/17 взяла до уваги правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні по справі «Х'ю Джордан проти Великої Британії»: «Якщо загальна політика або захід мають непропорційно шкідливі наслідки для конкретної групи, то вони (загальна політика або захід) можуть вважатися дискримінаційними, незважаючи на те, що вони не спрямовані конкретно на цю групу». Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID - картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
У цьому випадку Верховний Суд дійшов висновку, що відмова органу ДМС видати особі паспорт громадянина України у формі книжечки є необґрунтованою.
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду будь-яких доказів, які підтверджують правомірність відмови. Відповідно до положень КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162, ч.2 ст.175 КАС України). Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
З урахуванням викладеного, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17, суд вважає, що відмова органу ДМС з підстав, які зазначені у наданій позивачці відповіді, є протиправною, отже слід зобов'язати орган УДМС в Хмельницькій області видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправною відмову Кам'янець-Подільського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області у видачі ОСОБА_1 паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки, викладену листом від 20.06.2020 року №6834.27.2-646/6834.27.1-20.
Зобов'язати Кам'янець-Подільський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 к. за рахунок асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 30 жовтня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 -
Відповідач:Кам'янець-Подільський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (вул. Князів Коріатовичів, 68,Кам'янець-Подільський,Хмельницька область,32300 , код ЄДРПОУ - 37864148)
Головуючий суддя І.С. Козачок