29 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2009/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), у якому просить:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо неврахування для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 страхового стажу за період роботи з 02.02.1993р. по 31.12.2003р. у ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Квест»;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області зарахувати для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 страховий стаж за період роботи з 02.02.1993р. по 31.12.2003р. у ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Квест», провести перерахунок та виплатити недоплачену пенсію з лютого 2020 року;
- стягнути з ГУ ПФУ в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір на користь ОСОБА_1 у розмірі 840,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. Так, позивачу з січня 2019 року призначено пенсію за віком. За результатами перевірки матеріалів пенсійної справи позивача, Головним управлінням ПФУ в Херсонській області виявлено факт порушення заповнення трудової книжки пенсіонера роботодавцем, у зв'язку із чим, період роботи з 02.02.1993р. по 31.12.2003р. у ТОВ ВКФ «Квест» до його стажу не враховано, що призвело до зменшення розміру пенсійного забезпечення позивача. 21.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії з урахуванням неврахованого періоду роботи, на підтвердження якого надав копію довідки, виданої ТОВ ВКФ «Квест» від 05.10.2005 року №10-2005, яка містить інформацію про перелік посадових обов'язків позивача у період з 1993р. по 2003р. Проте, листом від 08.05.2020 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 03.08.2020 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).
З наданого до суду відзиву слідує, що відповідач не погоджується із позовом та вважає позовні вимоги пенсіонера необґрунтованими, наголошує на правомірності своїх дій, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено.
ОСОБА_1 має статус працюючої особи, перебуває на обліку в Херсонському сервісному центрі Головного управління Пенсійного фонду України з 22.01.2019 року та отримує пенсію за віком згідно приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058.
З лютого 2020 року позивачу нараховано пенсію у меншому розмірі ніж виплачувався.
З метою з'ясування підстав наведеного зменшення, позивач звернувся до відповідача із відповідним запитом.
З листа-відповіді Головного управління ПФУ в Херсонській області від 13.03.2020 року (вих. №837-634/П-02/8-2100/20) слідує, що під час перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати встановлено, що за записами трудової книжки позивача 02.02.1993 року зараховано на посаду директора відділу виробничо-комерційної фірми «Квест» (наказ від 02.02.1993р. №1-к) та звільнено з посади начальника вахтової дільниці дорожньої техніки будівництва дороги Київ - Одеса у зв'язку із закінченням робіт за власним бажанням (наказ від 14.12.2005р. №91-К).
За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про те, що звільнення не відповідає вимогам Інструкції, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України від 29.07.1993 року №58, так як відсутня інформація про відповідальну особу - підписанта (посада, прізвище), яка здійснила запис про звільнення.
Відтак, відповідач дійшов висновку про те, що документи, які підтверджують період роботи позивача у виробничо-комерційній фірмі «Квест», відсутні.
За наведених обставин, відповідачем розраховано пенсію позивача без врахування до стажу період його роботи з 02.02.1993р. по 31.12.2003р., що відповідно призвело до зменшення розміру пенсії позивача.
21.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії з урахуванням до стажу неврахованого періоду роботи у виробничо-комерційній фірмі «Квест», при цьому надав копію довідки означеної фірми від 05.10.2005 року №10-2005, в якій визначено перелік посадових обов'язків позивача у період з 1993р. по 2003р.
Листом ГУ ПФУ в Херсонській області від 08.05.2020 року позивачу відмолено у запитуваному перерахунку пенсії з підстав відсутності у довідці вказівки на первинні документи, що слугували підставою для її видачі, водночас наголошено на необхідності уточнення інформації про перейменування (реорганізацію) підприємства, оскільки довідка складена на бланку АПБК «Херсонбуд», але її достовірність засвідчено печаткою та підписом директора Виробничо-комерційної фірми «Квест».
Не погоджуючись із означеною відмовою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Постановою Правління Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади, 25.11.2005 року за №22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846.
Порядком № 22-1 передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії. (п. 1.5 Порядку №22-1).
До заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу (п. 2.7 Порядку №22-1).
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію (п. 2.23 Порядку №22-1).
Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (п.4.1 Порядку №22-1).
Згідно приписів ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Наведена норма кореспондується з положеннями пункту 4.3 Порядку №22-1.
Поряд з цим, суд зазначає, що в спірному випадку Головним управлінням у відповідь на заяву про перерахунок пенсії не було прийнято ані рішення про здійснення такого перерахунку, ані рішення про відмову у його здійсненні, а лише мало місце оформлення листа від 08.05.2020 року, що суперечить приписам ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність не здійснення відповідачем фактичного розгляду заяви про перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Суд вважає таку бездіяльність протиправною.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо обраний позивачем спосіб захисту є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів або якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування ч. 2 ст. 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Вирішуючи питання про обрання способу захисту порушеного права позивача, суд виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.
Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними ст. 2 КАС України.
Таким чином, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Призначення та перерахунок пенсії відноситься виключно до функцій органів Пенсійного фонду України.
Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Отже вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про перерахунок пенсії або рішення про відмову у такому перерахунку, вимоги позивача підлягають задоволенню саме шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття відповідно до Порядку №22-1 рішення за наслідком розгляду заяви позивача про перерахунок його пенсії, та зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок його пенсії із прийняттям за результатами такого розгляду рішення у відповідності до приписів ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.
У відповідності до приписів ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відтак з огляду на те, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. згідно квитанції від 27.07.2020 року №44229, стягненню на його користь підлягає 420,40 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Таким чином, керуючись статтями 2, 9, 12, 14, 139, 241 - 246, 205, 255 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6), задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, що виразилася у не розгляді у встановленому порядку та не прийнятті рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 21.04.2020 року, всупереч вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 21.04.2020 року, з прийняттям за результатами такого розгляду рішення згідно частини 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, пункту 4.3 розділу 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.
Стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп., шляхом безспірного списання.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Гомельчук
кат. 112010200