Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
30 жовтня 2020 р. Справа №520/12882/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Красноградської міської ради, третя особа - Красноградське житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд звернути стягнення податкового боргу Красноградського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства, п. н. 03355258, у розмірі 3055847,58 гривень на кошти органу місцевого самоврядування Красноградської міської ради, п. н. 04058686, які містяться на рахунках Красноградської міської ради, та кошти місцевого бюджету.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача виник податковий борг у сумі 3055847,58 грн, який повинен бути стягнутий згідно вимог Податкового кодексу України.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач 19.10.2020 подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
У відповідності до пункту 1.3 Статуту Красноградського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства (далі Красноградське ЖРЕП) Красноградська районна рада та Красноградська міська рада є Співзасновниками зазначеного підприємства і здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження підприємством від імені та в інтересах власників - територіальних громад міста, сіл та селищ Красноградського району.
Цей факт також підтверджується відомостями зазначеними у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об'єднань, який надано позивачем разом з позовом, у якому зокрема зазначено, що засновниками Красноградського ЖРЕП є Красноградська районна рада та Красноградська міська рада.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає як районні так і міські ради органами місцевого самоврядування, які від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Натомість Головне управління ДПС у Харківській області в позові посилається на частини 1, 5 статті 78 Господарського кодексу України у яких наведено визначення унітарного комунального підприємства та стверджує що Красноградське ЖРЕП є комунальним унітарним підприємством засновником якого є тільки Красноградська міська рада. Таке твердження є хибним так як співзасновниками даного підприємства є дві юридичні особи які наділені рівними правами щодо володіння, користування і розпорядження підприємством, це Красноградська районні рада та Красноградська міська рада, що підтверджується статутом Красноградського ЖРЕП та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об'єднань. І рішення суду яке буде прийняте по даній справі може вплинути як на права так і на обов'язки співзасновників в однаковій мірі.
Отже, враховуючи факт наявності двох співзасновників, Головне управління ДПС у Харківській області подаючи позов повинне зазначити у якості відповідачів не лише Красноградську міську раду, а і Красноградську районну раду, як співзасновників Красноградського ЖРЕП, так як до подання позову позивач був обізнаний про цей факт (позивачем разом з позовом подано відповідний Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб).
Щодо твердження позивача про те, що ним в повному обсязі доведено неможливість стягнення податкового боргу з Красноградського ЖРЕП, суд зазначає наступне.
Нормами Податкового кодексу України встановлено загальний порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме стягнення коштів, які перебувають у власності боржника, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна боржника, яке перебуває у податковій заставі.
Нормами Податкового кодексу України також встановлено особливий порядок погашення податкового боргу державних та комунальних підприємств, проте такі особливості не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 Податкового кодексу України.
Норми статті 96 Податкового кодексу України застосовуються лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена статтею 95 Податкового кодексу України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу.
Тобто, особливості погашення податкового боргу державних підприємств, що визначені статтею 96 Податкового кодексу України стосуються вже стадії коли контролюючим органом було виконано повний перелік дій, встановлених Податковим кодексом України щодо порядку стягнення податкового боргу, зокрема і в тому разі, коли сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства не покриває суму податкового боргу такого платника податків.
Враховуючи вищезазначене, позивач не може стверджувати, що ним було виконано всі дії щодо погашення податкового боргу, в зв'язку з тим що позов пред'явлено лише до одного з співзасновників, доказів звернення позивача до іншого співзасновника - Красноградської районної ради, та прийнятих нею рішень - позивачем не надано.
Верховним Судом висловлювалась правова позиція щодо застосування положень статті 96 Податкового Кодексу України у випадках здійснення контролюючим органом дій щодо погашення податкового боргу комунального підприємства.
Так, в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №821/1295/17 суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що передумовою стягнення податкового боргу є звернення податкового органу до органу місцевого самоврядування з поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків.
Вчинені податковим органом дії не узгоджуються з положеннями пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України, оскільки він не звертався до Красноградської районної ради як співзасновника з таким поданням, а відтак, не вжив всіх передбачених кодексом заходів щодо стягнення податкового боргу.
Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначила, що податковий орган неправильно обрав спосіб судового захисту та звернувся до суду із порушенням норм процесуального права за загальною процедурою, в порушення положень пунктів 1 та 3 частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлені особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень на підставі подання таких органів (у редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) - постанова Верховного суду від 31 липня 2018 року по справі №820/2916/17, адміністративне провадження №К/9901/50012/18 (ЄДРСРУ №75644496).
Порядок стягнення податкового боргу з комунального підприємства, встановлений статтею 96 Податкового кодексу України є безумовним обов'язком, а не правом контролюючого органу у подібних правовідносинах.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень статті 96 Податкового кодексу України викладена в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №821/1295/17, від 31 липня 2018 року у справі №820/2916/17, від 06 листопада 2018 року у справі №807/903/15, від 20 грудня 2018 року у справі №826/10168/15, від 28 січня 2019 року у справі №810/2322/17, адміністративне провадження №К/9901/54345/18 (ЄДРСРУ №79503402).
Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже передумовою звернення контролюючого органу до органу місцевого самоврядування в порядку статті 96 Податкового кодексу України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника - підприємства та встановлення можливості внесення такого майна в податкову заставу.
Доказів вжиття таких заходів позивачем до суду не надано. Натомість позивач посилається на направлення до банківських установ інкасових доручень на підставі рішень Харківського адміністративного суду №2040/5854/18 та №520/2447/2020, які були повернуті установами банку через невірне зазначення найменування банківської установи та відсутністю коштів на рахунках Красноградського ЖРЕП. Інших заходів щодо стягнення зазначених коштів в тому числі шляхом залучення органів Державної виконавчої служби позивачем не вживалося.
Таким чином контролюючий орган має виконати повний перелік дій, встановлених Податковим кодексом України щодо порядку стягнення податкового боргу.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Харківській області.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43143704) до Красноградської міської ради (вул. Бєльовська, буд. 94, м. Красноград, Харківська область, 63304, ЄДРПОУ 04058686), третя особа - Красноградське житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство (вул. Горького, б. 82, м. Красноград, Харківська область, 63304, ЄДРПОУ 03355258) про стягнення податкового боргу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов