Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 жовтня 2020 р. Справа № 520/12079/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати незаконним рішення №1776 від 17.08.2020 року відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №15 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 роботу в Вовчанській податковій службі, в період коли ОСОБА_1 було присвоєно персональне звання з 28.09.2001 року по 11.11.2004 року, чергове спеціальне звання з 12.11.2004 року по 07.11.2007 року, та чергове спеціальне звання з 08.11.2007 року по 12.06.2012 року;
- зобов'язати відділ з питань призначення та перерахунків пенсій №15 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723- XII від 16.12.1993 року, з 12 серпня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з 2018 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 12 серпня 2020 року він звернувся до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723. Проте, рішенням відділу з питань перерахунків пенсій № 15 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1776 від 17.08.2020 року відмовлено ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", оскільки стаж державної служби ОСОБА_1 складає 9 років 9 місяців 2 дні, тоді як необхідно 20 років стажу державної служби. Позивач вважає протиправною таку відмову, оскільки на момент звільнення (12.06.2012 року) з податкового органу з посади начальника відділу погашення податкового боргу його загальний стаж в державних органах складав 20 років 05 місяців 17 днів, що є достатнім для призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що оскаржуваним рішенням ГУ ПФУ в Харківській області № 1776 від 17.08.2020 року відмовило позивачу у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу державної служби. Згідно трудової книжки до стажу державної служби було зараховано період роботи з 26.12.1991 по 25.11.1996, з 26.11.1996 по 16.02.1998, та з 17.02.1998 по 27.09.2001, який складає 9 років 9 місяців 2 дні, тоді як за вказаною статтею потрібно не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посади державних службовців.
У відзиві представник відповідача також наголошував, що періоди роботи у державній податковій службі на посадах, за якими присвоюються спеціальні звання, до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії державного службовця незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, не зараховуються. В періоди роботи з 28.09.2001 по 11.11.2004, з 12.11.2004 по 07.11.2007, та з 08.11.2007 по 12.06.2012 позивачу були присвоєні спеціальні звання, а саме: 2001 році - «інспектор податкової служби 1 рангу»; 2004 році - «радник податкової служби 3 рангу»; 2007 році - «радник податкової служби 2 рангу». Отже, вказаний період роботи ОСОБА_1 в органах державної податкової служби, після присвоєння спеціального звання не зараховується до 20-ти річного стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи та не заперечувалося сторонами, з 16.09.2018 року позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 ) (а.с. 69).
12.08.2020 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ (а.с. 73).
Розглянувши заяву рішенням відділу з питань перерахунків пенсій № 15 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1776 від 17.08.2020 року відмовлено ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ, оскільки стаж державної служби заявника складає 9 років 9 місяців 2 дні, тоді як для призначення пенсії державного службовця необхідно не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, що передбачено статтею 37 вказаного Закону (а.с. 76).
У відзиві на позов представником пенсійного органу також зазначено, що до стажу державної служби було зараховано період роботи з 26.12.1991 по 25.11.1996, з 26.11.1996 по 16.02.1998, та з 17.02.1998 по 27.09.2001, який складає 9 років 9 місяців 2 дні. Разом з тим період роботи ОСОБА_1 на відповідних посадах у державній податковій службі з 28.09.2001 по 11.11.2004, з 12.11.2004 по 07.11.2007, та з 08.11.2007 по 12.06.2012 не зараховано до стажу державної служби у зв'язку з тим, що у цей період роботи позивачу були присвоєні спеціальні звання, а саме: 2001 році - «інспектор податкової служби 1 рангу»; 2004 році - «радник податкової служби 3 рангу»; 2007 році - «радник податкової служби 2 рангу».
Зважаючи на відсутність у позивача потрібного 20-річного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, право на пенсію державного службовця у нього відсутнє.
Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо відмови у включенні стажу роботи коли ОСОБА_1 було присвоєно персональне звання та чергові спеціальні звання до стажу державної служби, що дає право на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір у цій справі, судом має бути встановлено наявність підстав у зарахуванні періодів роботи позивача в органах державної податкової служби з 28.09.2001 року по 11.11.2004 року, з 12.11.2004 року по 07.11.2007 року, а також з 08.11.2007 року по 12.06.2012 року до стажу державної служби, наявності у позивача 20-ти років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, чи наявні підстави для переведення позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ, а також правомірність оскаржуваного рішення пенсійного органу №1776 від 17.08.2020 року щодо відмови позивачу у призначенні пенсії державного службовця.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до п. 2 розд. ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723-XII), крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Зазначений Закон набирав чинності з 01 травня 2016 року.
Статтею 62 Закону № Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Постанова № 637), за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно записів трудової книжки Серії НОМЕР_2 року, ОСОБА_1 з 1991 року по 2012 рік перебувала на різних посадах в органах державної податкової служби.
Так, з 26.12.1991 року по 14.02.1993 року позивач (за переводом) перебував на посаді державного податкового інспектора в відділі оподаткування прибутку державних організацій та кооперативів Державної податкової інспекції по Вовчанському району.
З 15.02.1993 року по 25.11.1996 року позивач (за переводом) перебував на посаді старшого державного податкового інспектора відділу оподаткування державних підприємств, 25.11.1996 року позивача звільнено по переводу до Державної податкової адміністрації у Вовчанському районі Харківської області.
З 26.11.1996 року по 05.05.1997 року позивач перебував на посаді старшого державного податкового інспектора відділу справляння податків юридичних осіб.
З 06.05.1997 року по 30.09.1997 року позивач перебував на посаді начальника відділу примусового стягнення податків.
З 01.10.1997 року по 16.02.1998 року позивач (за переводом) перебував на посад головного державного податкового інспектора відділу справляння податків з юридичних осіб.
З 17.02.1998 року по 28.01.1998 року позивач перебував на посаді головного державного податкового інспектора відділу справляння податків з юридичних осіб Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції.
З 29.01.1998 року по 30.06.2000 року позивач (за переводом) перебував на посаді головного державного податкового інспектора сектору примусового стягнення податків.
З 01.07.2000 року по 14.03.2001 року позивач (за переводом) перебував на посаді начальника відділу стягнення податків до бюджету правового забезпечення з функціями по роз'ясненню роботи податкового законодавства
З 15.03.2001 року по 14.10.2001 року позивач (за переводом) перебував на посаді заступника начальника інспекції - начальника відділу стягнення податкової заборгованості.
28.09.2001 року позивачу присвоєно персональне звання "інспектор податкової служби 1 рангу".
З 15.10.2001 року по 28.04.2003 року позивач (за переводом) перебував на посаді начальника відділу стягнення податкової заборгованості.
З 29.04.2003 року по 31.08.2003 року позивач перебував на посаді заступника начальника інспекції - начальника відділу стягнення податкової заборгованості.
З 01.09.2003 року по 30.06.2004 року позивач (за переводом) перебував на посаді начальника відділу стягнення податкового боргу та роботи з виявлення і розпорядження безхазяйним майном.
З 01.07.2004 року по 31.12.2004 року позивач (за переводом) займав посаду начальника відділу стягнення податкового боргу.
12.11.2004 року позивачу присвоєно чергове спеціальне звання "радник податкової служби 3 рангу".
З 01.01.2005 року по 21.08.2005 року позивач перебував на посаді начальника відділу забезпечення податкових зобов'язань.
З 22.08.2005 року по 28.02.2012 року позивач займав посаду начальника відділу погашення прострочених податкових зобов'язань.
08.11.2007 року позивачу присвоєно чергове спеціальне звання "радник податкової служби 2 рангу".
З 01.03.2012 року по 12.06.2012 року позивач перебував на посаді начальника відділу погашення податкового боргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області ДПС.
12.06.2012 року позивача звільнено із займаної посади за згодою сторін відповідно до статті 36 КЗпП України.
Копія трудової книжки позивача наявна в матеріалах справи (а.с. 51 - 68).
Вказана інформація також підтверджена даними листа ГУ ДПС в Харківській області від 12.08.2020 року за №8270/К/20-40-13-28 (а.с. 71 - 72).
Отже, трудовий стаж на відповідних посадах в податковому органі позивачем набуто до 2012 року.
Відповідно до пункту 8 Закону № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
За пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, цей Закон набирав чинності з 01 травня 2016 року.
У 2008 році діяв Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII (Закон втратив чинність на підставі Закону №889-VIII).
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
У період роботи позивача в податковому органі до 2012 року діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою КМУ від 3 травня 1994 року №283 (постанова втратила чинність на підставі постанови КМУ №229 від 25.03.2016), яким визначалися посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Пунктом 2 вказаного Порядку №283 визначено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Таким чином, загальний стаж державної служби позивача у різні періоди роботи на відповідних посадах в органах державної податкової служби (з 1991 по 2012 роки) складає 20 років 05 місяців 6 днів.
В оскаржуваному рішенні № 1776 від 17.08.2020 року пенсійний орган самостійно зарахував до стажу державної служби періоди роботи позивача в податковому органі 9 років 9 місяців 2 дні (а.с. 76).
У відзиві на позов пенсійний орган зазначив, що у вказаний стаж державної служби зараховано періоди роботи позивача з 26.12.1991 по 25.11.1996, з 26.11.1996 по 16.02.1998, та з 17.02.1998 по 27.09.2001.
В той час, у вказаному рішенні та відзиві пенсійний орган дійшов висновку, що періоди роботи з 28.09.2001 по 11.11.2004, з 12.11.2004 по 07.11.2007, та з 08.11.2007 по 12.06.2012 не зараховуються до 20-річного стажу, який дає право позивачу на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу”, оскільки в цей період позивачу були присвоєні спеціальні звання (у 2001 році - «інспектор податкової служби 1 рангу», у 2004 році - «радник податкової служби 3 рангу», у 2007 році - «радник податкової служби 2 рангу»).
На думку пенсійного органу, періоди роботи у державній податковій службі на посадах, за якими присвоюються спеціальні звання, до стажу державної служби не зараховуються.
Суд не погоджується з таким висновком пенсійного органу, з огляду на наступне.
Даними трудової книжки Серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 28.09.2001 року присвоєно персональне спеціальне звання "інспектор податкової служби 1 рангу", 12.11.2004 року присвоєно чергове спеціальне звання "радник податкової служби 3 рангу" та 08.11.2007 року присвоєно чергове спеціальне звання "радник податкової служби 2 рангу" (а.с. 51 - 68).
Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року № 509-XII (Закон втратив чинність на підставі Закону №5083-VI від 05.07.2012 року, діяв на момент роботи позивача в податковому органі), правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України (254к/96-ВР), цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу" ( 3723-12 ).
Згідно пункту 341.1 статті 341 Податкового кодексу України, служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров'я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов'язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Пунктом 342.4 статті 342 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Відповідно до пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Таким чином, посадові особи податкової служби, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 у справі №465/7218/16-а, від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а, від 13.12.2018 у справі № 539/1855/17 та від 06.03.2019 у справі №826/6335/18, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Отже, період роботи позивача з 28.09.2001 по 11.11.2004, з 12.11.2004 по 07.11.2007, та з 08.11.2007 по 12.06.2012 на відповідних посадах в органах державної податкової служби також повинні бути зараховані до стажу державної служби позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання незаконним та скасування рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 15 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1776 від 17.08.2020 року про відмову ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоду її роботи з 28.09.2001 року по 11.11.2004 року, з 12.11.2004 року по 07.11.2007 року та з 08.11.2007 року по 12.06.2012 року.
Зважаючи, що позивач має більше 20-ти років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців 20 років 05 місяців 6 днів, який набуто до 01 травня 2016 року (з 1991 року по 2012 рік), тому має право на одержання пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII.
Відповідно до п. 4 "Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", затвердженого Постановою КМУ від 14.09.2016 року № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Судом встановлено, що 12.08.2020 року позивач звертався до пенсійного органу із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. Отже, пенсія державного службовця позивачу повинна бути призначена з дати його звернення - 12.08.2020 року.
Отже, позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 року №3723-XII з 12 серпня 2020 року згідно заяви ОСОБА_1 , також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_1 .
Питання про розподіл судових витрат вирішується відповідно до положень статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 15 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1776 від 17.08.2020 року про відмову ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди її роботи з 28.09.2001 року по 11.11.2004 року, з 12.11.2004 року по 07.11.2007 року та з 08.11.2007 року по 12.06.2012 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 року №3723-XII з 12 серпня 2020 року згідно заяви ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.