з питань забезпечення адміністративного позову
Справа № 500/3041/20
30 жовтня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.
представника позивача: Кавійчик В.П.;
представника відповідача: Гірняка В.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради "Про скасування Погоджень режиму роботи об'єктів сфери торгівлі та сфери обслуговування населення на території Тернопільської міської територіальної громади" №630 від 03.09.2020 року в частині скасування Погодження режиму роботи об'єктів торгівлі, сфери послуг та закладів ресторанного господарства в стаціонарних спорудах, павільйонах на території Тернопільської міської територіальної громади видане 23.01.2020 року №19 суб'єкту господарювання, який здійснює діяльність в ресторані " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 16.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
16.10.2020 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради "Про скасування Погоджень режиму роботи об'єктів сфери торгівлі та сфери обслуговування населення на території Тернопільської міської територіальної громади" №630 від 03.09.2020 року, в частині скасування Погодження режиму роботи об'єктів торгівлі, сфери послуг та закладів ресторанного господарства в стаціонарних спорудах, павільйонах на території Тернопільської міської територіальної громади видане 23.01.2020 року №19 суб'єкту господарювання ОСОБА_1 , який здійснює діяльність в ресторані " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_1 , до розгляду справи по суті.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що станом на сьогоднішній день в ресторані " ІНФОРМАЦІЯ_1 " працює 24 особи, ОСОБА_1 для заробітної плати, винагород за виконану роботу за цивільно - правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами та додаткової бази нарахування, на яку нараховується єдиний внесок необхідно виплачувати, щомісячно 102499,23 грн.
Окрім цього, суб'єктом господарювання ОСОБА_1 для здійснення діяльності було укладено Договір №644 від 20.08.2020 року про надання платних послуг з Аварійно - рятувальним загоном спеціального призначення Управління ДСНС України у Тернопільській області, відповідно до якого він зобов'язаний щомісячно сплачувати за надані послуги 707,36 грн.
Також, 01.09.2020 року, позивачем укладено Договір ПС/ТО 20-27 на пожежне спостереження та технічне обслуговування та установками пожежної автоматики об'єктів, відповідно до якого щомісячна оплата за цілодобовий нагляд справності об'єктивної пожежної сигналізації та спостереження за протипожежним станом об'єктів складає 400,00 грн.
Вказав, що ресторан " ІНФОРМАЦІЯ_1 " було відкрито лише в серпні 2020 року на, що пішли великі витрати для проведення ремонту, закупівлю обладнання, а оскаржуваним рішенням Виконавчий комітет Тернопільської міської ради позбавив можливості ОСОБА_1 розвивати ресторанний заклад і отримувати дохід.
Тому позивач вважає, що оскаржуваним рішенням, Виконавчий комітет Тернопільської міської ради порушив його права та лише вжиття судом запобіжного заходу, шляхом зупиненням дії індивідуального акта буде гарантовано реальна можливість ефективного захисту прав ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 19.10.2020 заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.
Зупинено дію рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради "Про скасування Погоджень режиму роботи об'єктів сфери торгівлі та сфери обслуговування населення на території Тернопільської міської територіальної громади" №630 від 03.09.2020 року, в частині скасування Погодження режиму роботи об'єктів торгівлі, сфери послуг та закладів ресторанного господарства в стаціонарних спорудах, павільйонах на території Тернопільської міської територіальної громади видане 23.01.2020 року №19 суб'єкту господарювання ОСОБА_1 , який здійснює діяльність в ресторані " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням суду у даній адміністративній справі.
29.10.2020 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради "Про скасування Погоджень режиму роботи об'єктів сфери торгівлі та сфери обслуговування населення на території Тернопільської міської територіальної громади" №814 від 19.10.2020 року, в частині скасування Погодження режиму роботи об'єктів торгівлі, сфери послуг та закладів ресторанного господарства в стаціонарних спорудах, павільйонах на території Тернопільської міської територіальної громади видане 23.01.2020 року №19 суб'єкту господарювання - ОСОБА_1 , який здійснює діяльність в ресторані " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_1 , до розгляду справи по суті.
- заборони Тернопільській міській раді вчиняти будь які дії щодо Погодження режиму роботи об'єктів торгівлі, сфери послуг та закладів ресторанного господарства в стаціонарних спорудах, павільйонах на території Тернопільської міської територіальної громади видане 23.01.2020 року №19 суб'єкту господарювання, який здійснює діяльність в ресторані " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_1 .
В обґрунтування даної заяви позивач вказує, що після винесення ухвали суду від 19.10.2020 про забезпечення позову, відповідачем 19.10.2020 було прийнято рішення №813, відповідно до п.1 якого було вирішено: вважати таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету міської ради від 03.09.2020 р. №630 "Про скасування Погоджень режиму роботи об'єктів сфери торгівлі та сфери обслуговування населення на території тернопільської міської територіальної громади".
Зазначив, що при цьому відповідач 19.10.2020 було прийнято ще одне рішення №814, яким знову скасовано Погодження режиму роботи об'єктів торгівлі, сфери послуг та закладів ресторанного господарства в стаціонарних спорудах, павільйонах на території Тернопільської міської територіальної громади видані 23.01.2020 суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність в ресторані " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_1 , а саме: №18 - ФОП ОСОБА_2 , №19 - ФОП ОСОБА_1 .
Вказав, що з огляду на вказане 29.10.2020 ним, у відповідності до ст.47 КАС України, було подану до суду заяву про зміну предмету позову, в якій він просить визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради "Про скасування Погоджень режиму роботи об'єктів сфери торгівлі та сфери обслуговування населення на території Тернопільської міської територіальної громади" №814 від 19.10.2020 року в частині скасування Погодження режиму роботи об'єктів торгівлі, сфери послуг та закладів ресторанного господарства в стаціонарних спорудах, павільйонах на території Тернопільської міської територіальної громади видане 23.01.2020 року №19 суб'єкту господарювання, який здійснює діяльність в ресторані " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 30.10.2020 призначено засідання з розгляду вказаної заяви.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, вказала, що позивачем усувались всі недоліки, які були зазначені у Протоколі роботи комісії, створеної розпорядженням міського голови №1 від 02 вересня 2020 року (надалі Комісія). Зокрема перевірено вентиляційні канали, відповідно до акту перевірки і чистки димових та вентиляційних каналів №14/09/64 від 17.09.2020 всі канали будинку відповідають технічним вимогам і придатні для відводу продуктів згорання від побутових газових приладів; санітарно-промисловою лабараторією ТОВ "ЕКО" було здійснено дослідження шумового навантаження та згідно протоколу №с-590 від 04.09.2020 для часу доби з 08:00 год. до 22:00 год. виміряні значення еквівалентного та максимального рівнів звуку, які не перевищують допустимих; згідно проведених лабораторних досліджень в контрольних точках (територія ресторану, підвальне приміщення), вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі не перевищує гранично допустимі концентрації; температура стелі відповідає нормі; вода з кондиціонерів більше не стікає на підземні гаражі, а потрапляє у спеціальні водостоки внутрішньої каналізації. Зазначені обставини встановлені Комісією та відображені у протоколі № 2 від 06 жовтня 2020 року. Також пояснила, що жодних інших перевірок у вказаному приміщенні Комісія не проводила. Інших порушень позивачем не вчинялося, а відповідачем не виявлялося.
Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що не зважаючи на усунення певних недоліків, діяльність закладу далі створює значні незручності для мешканців будинку.
Додатково представники сторін пояснили, що обставини, які відображені у зазначених протоколах, відповідають дійсності та були встановлені Комісією в ході проведених перевірок.
Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши подані докази, розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову по суті суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
З аналізу наведеної норми вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами позивача.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Згідно з ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" зазначено, що розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
При цьому, відповідно до положень абз.1 п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши заяву позивача про забезпечення позову та долучені докази суд зазначає, що позивачем наведено достатньо підстав для висновку про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
З огляду на зазначене, та зміну предмету позову, суд дійшов висновку, про наявність підстав для забезпечення позову.
При цьому під час вирішення заяви про забезпечення, суд враховує Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, відповідно до яких рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Відтак, суд приходить до висновку, що для забезпечення можливого захисту прав позивача та розгляду пред'явлених позовних вимог по суті достатньо зупинення дії оскаржуваного рішення, натомість заборона відповідачу вчиняти будь-які дії щодо Погодження режиму роботи об'єктів торгівлі, сфери послуг та закладів ресторанного господарства в стаціонарних спорудах, павільйонах на території Тернопільської міської територіальної громади видане 23.01.2020 року №19 суб'єкту господарювання, який здійснює діяльність в ресторані " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_1 , є неспівмірною з заявленими позовними вимогами.
Таким чином, клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.
Зупинити дію рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради "Про скасування Погоджень режиму роботи об'єктів сфери торгівлі та сфери обслуговування населення на території Тернопільської міської територіальної громади" №814 від 19.10.2020 року, в частині скасування Погодження режиму роботи об'єктів торгівлі, сфери послуг та закладів ресторанного господарства в стаціонарних спорудах, павільйонах на території Тернопільської міської територіальної громади видане 23.01.2020 року №19 суб'єкту господарювання - ОСОБА_1 , який здійснює діяльність в ресторані " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням суду у даній адміністративній справі.
В задоволенні решти заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, місцезнаходження: вул. Листопадова 5, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 04058344.
Суддя Баранюк А.З.