30 жовтня 2020 року справа №340/480/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративний позов товариства з додатковою відповідальністю «Об'єднання Дніпроенергобудпром» (далі - Товариство) до Головного управління Державної податкової служби України в Кіровоградській області (далі - Управління) про скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство звернулося до суду з заявою до Управління про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2018 року, якими:
- накладено штрафну санкцію з податку на доходи фізичних осіб у сумі 799706,12 грн. та нараховано пеню - 422730,68 грн.;
- накладено штрафну санкцію з військового збору у сумі 28805,56 грн. та нараховано пеню - 19060,46 грн. (Том 1 а.с.5-11).
Ухвалою суду від 20 лютого 2019 року відкрито загальне позовне провадження (Том 1 а.с.2-3).
25 березня 2019 року закрито підготовче засідання (Том 1 а.с.200-201).
07 лютого та 21 вересня 2020 року Товариство подало заяви про зменшення позовних вимог (Том 2 а.с.57-59, 116-118).
Позивач просив суд визнати неправомірність застосування штрафної санкції на підставі приписів статті 127 ПК України та пені у кожному з податкових повідомлень-рішень.
Однак, відповідно до приписів частини 1 статті 47 КАС України, такі заяви могли бути подані до закінчення підготовчого засідання.
Товариство не клопотало про поновлення пропущеного строку щодо подання заяв, тому суд вирішує позов в редакції вимог на час звернення до суду.
У судовому засіданні представник платника податків підтримала вимоги позову.
Пояснив, що Товариство несвоєчасно перерахувало податок з доходів фізичних осіб та військовий збір під час виплати доходу працівникам. На час проведення перевірки кошти сплачені.
Стверджувала, що за таке порушення штрафна санкція має нараховуватись виключно на підставі приписів статті 126 ПК України.
Водночас, зазначила, що податковий орган двічі притягнув до фінансової відповідальності за вчинення одного і того ж самого порушення, застосувавши одночасно штраф і пеню.
Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 1 а.с.187-188).
У судовому засіданні представник податкового органу пояснив, що штрафні санкції нараховувались і за приписами статті 127 ПК України.
На його думку, ця норма права визначає застосування штрафної санкції у випадку несвоєчасної сплати податків виключно під час виплати доходу на користь іншого платника податків, що мало місце в діяльності Товариства.
Стверджував, що податковий орган вправі застосовувати одночасно штраф та пеню, оскільки не заборонено приписами ПК України.
Ухвалою суду від 13 лютого 2020 року замінено первісного відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби України в Кіровоградській області (далі - Управління 2) правонаступником - Управлінням (Том 2 а.с.91-92).
Ухвалою суду від 07 жовтня 2020 року прийнято рішення про завершення розгляду справи в порядку письмового провадження (Том 2 а.с.123).
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, у період з 22 червня по 27 липня 2018 року інспектори Управління 2 провели планову виїзну документальну перевірку діяльності Товариства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавств за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року (Том 1 а.с.44-140).
Ревізори встановили, що платник податків несвоєчасно та не в повному обсязі на день проведення перевірки сплатив до бюджету військовий збір та податок з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у виді заробітної плати.
Заборгованість платника податків на кінцеву дату періоду, який перевірявся (до 31 березня 2018 року), зі сплати податку на доходи фізичних осіб склала 1569157,91 грн., а з військового збору - 27094,93 грн. (Том 1 а.с.38-41).
У акті перевірки містяться посилання на існування додатків щодо розрахунку повноти і своєчасності перерахування до бюджету військового збору і податку з доходів фізичних осіб.
Керівник Управління 2 погодився з висновками ревізорів та прийняв податкові повідомлення-рішення від 25 вересня 2018 року, якими:
- визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1569157,91 грн. та накладено штраф - 799706,12 грн. і нараховано пеню - 422730,68 грн.;
- визначено грошове зобов'язання з військового збору у сумі 27094,93 грн. та накладено штраф - 28805,56 грн. і нараховано пеню - 19060,46 грн. (Том 1 а.с.38-41).
Товариство оскаржило податкові повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України (далі - Служба) (Том 1 а.с.38-41).
21 грудня 2018 року Служба прийняла рішення, яким скаргу задовільнила частково.
Скасовано податкові повідомлення-рішення в частині основного платежу.
Служба зробила висновок, що заборгованість з податку та збору сплачена у квітні 2018 року (до початку проведення перевірки).
29 грудня 2018 року керівник Управління 2 прийняв нові податкові повідомлення-рішення, якими:
- накладено штрафну санкцію з податку на доходи фізичних осіб у сумі 799706,12 грн. та нараховано пеню - 422730,68 грн.;
- накладено штрафну санкцію з військового збору у сумі 28805,56 грн. та нараховано пеню - 19060,46 грн. (Том 1 а.с.42-43).
Штрафна санкція у податкових повідомленнях-рішеннях складаються з двох доданків (Том 1 а.с.193).
Перший доданок - штрафна санкція на підставі приписів статті 126 ПК України, а другий - статті 127 ПК України.
Перший доданок у податковому повідомленні-рішенні з податку на доходи фізичних осіб складає 304503,30 грн., а другий - 495202,82 грн. (Том 1 а.с.193).
Перший доданок у податковому повідомленні-рішенні з військового збору складає 27739,72 грн., а другий - 1065,84 грн. (Том 1 а.с.193).
Юридична оцінка встановлених судом обставин і фактів справи.
Перш за все, податковий орган застосував до Товариства штрафну санкцію на підставі приписів статті 127 ПК України за несплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору на час проведення перевірки і прийняття податкових повідомлень-рішень від 25 вересня 2018 року у сумах 1569157,91 грн. та 27094,93 грн.
Служба, скасовуючи частково податкові повідомлення-рішення, встановила, що на час проведення перевірки платник податків сплатив грошові зобов'язання, однак порушив встановлені законом строки.
Отже, з урахуванням правової позиції Управління 2 та Служби у цій же справі, штрафна санкція мала бути застосована і щодо цих сум коштів на підставі приписів статті 126 ПК України (за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у виді заробітної плати, та військового збору).
Така правова позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, який міститься у постанові від 26 березня 2019 року у справі №818/815/15 (Том 1 а.с.241-243).
Суд погоджується з правовим висновком Верховного Суду та враховує відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2018 року в частині накладення штрафної санкції на підставі приписів статті 127 ПК України у сумі 495202,82 грн. та 1065,84 грн.
Суд не вправі визначати самостійно за несвоєчасну сплату згаданих грошових зобов'язань штрафну санкцію на підставі приписів статті 126 ПК України, оскільки такі дії не відповідають завданню адміністративного судочинства відповідно до приписів частини 1 статті 2 КАС України.
З урахуванням рішення суду податковий орган має право зробити це самостійно з урахуванням строків, які встановлені приписами статті 102 ПК України.
Приписами підпункту 111.1.1 пункту 111.1 статті 111 ПК України встановлено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується фінансова відповідальність, яка є одним із видів юридичної відповідальності.
Приписами пункту 111.2 цієї ж норми права визначено, що фінансова відповідальність застосовується у виді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Таким чином, податковий орган двічі притягнув Товариство до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме порушення (несвоєчасна сплата нарахованого податку та збору).
Це суперечить приписам частини 1 статті 61 Конституції України.
Так, цією нормою Основного Закону встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.
Стаття 61 Конституції України входить до Розділу ІІ, який називається «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина».
Може виникнути твердження, що норма Основного Закону поширює дію виключно на правовідносини за участі фізичної особи.
Проаналізувавши системно приписи Конституції України і ПК України, суд зробив висновок, що згадана норма права поширює дію на правовідносини за участі і юридичної особи.
Так, приписами статті 34 Конституції України, яка входить до того ж Розділу, встановлено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Таке право належить не тільки журналістам, а й і засобам масової інформації, які, як правило, є юридичними особами.
Приписами підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено рівність усіх платників податків перед законом.
Платниками податків є фізичні та юридичні особи і фізичні особи-підприємці.
Якщо стверджувати, що фізичну особу (платника податків) можна притягнути лише раз до юридичної відповідальності одного виду за одне і те ж порушення, а юридичну особу (платника податків) - двічі, то треба визнати, що у такому випадку відсутня рівність усіх платників податків перед законом.
Отже, суд зробив висновок, що усіх платників податків можна притягнути лише раз до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.
Податковий орган, вирішуючи питання про притягнення Товариства до фінансової відповідальності, не врахував припис статті 61 Конституції України.
Однак, постає запитання: в якій частині незаконні рішення податкового органу?
Право вибору застосування штрафу чи пені належить виключно податковому органу.
Відповідач не зробив такий вибір.
Скасовуючи один з видів фінансової відповідальності, суд не буде обирати інший, а виключить зайвий.
Обираючи, який вид фінансової відповідальності належить скасувати, суд застосовує такий конституційний принцип як верховенство права (стаття 8 Основного Закону).
Його сутнісний зміст розкритий у приписах частини 1 статті 6 КАС України.
Цією нормою права встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави.
У даному випадку інтереси платника податків полягають у сплаті меншої суми коштів, як покарання за порушення, що не призведе до порушень інтересів держави, оскільки остання, маючи можливість вибору виду фінансової відповідальності, не скористалась цим.
Тому суд визнає протиправним нарахування пені щодо несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб, оскільки її розмір більший від суми штрафу на підставі приписів статті 126 ПК України (304503,30 < 422730,68).
Разом з тим, суд визнає протиправним застосування штрафної санкції на підставі приписів статті 126 ПК України щодо несвоєчасної сплати військового збору, оскільки її розмір більший від суми пені (27739,72 > 19060,46).
Підсумовуючи, суд зробив висновок про часткове задоволення позову.
Судові витрати у справі складаються з судового збору в сумі 19054,55 грн. (а.с.4).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 3 статті 139 КАС України.
Позов задоволено на 74,53%.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 29 грудня 2018 року, яким на товариство з додатковою відповідальністю «Об'єднання Дніпроенергобудпром» накладено штраф у сумі 799706,12 грн. та визначено пеню - 422730,68 грн. з податку на доходи фізичних осіб, в частині застосування штрафу - 495202,82 грн. та нарахування пені - 422730,68 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 29 грудня 2018 року, яким на товариство з додатковою відповідальністю «Об'єднання Дніпроенергобудпром» накладено штраф у сумі 28805,56 грн. та визначено пеню - 19060,46 грн. зі сплати військового збору, в частині застосування штрафу у сумі 28805,56 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити у задоволенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області на користь товариство з додатковою відповідальністю «Об'єднання Дніпроенергобудпром» судові витрати в сумі 14201,36 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей