про роз'яснення рішення суду
30 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1744/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши заяву про роз'яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії з атестації Прокурорів регіональних прокуратур, Кіровоградської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії з атестації Прокурорів регіональних прокуратур, Кіровоградської обласної прокуратури задоволено частково:
- скасовано рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10.04.2020 № 279 про неуспішне проходження прокурором відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
- скасовано наказ прокурора Кіровоградської області від 29.04.2020 № 86к Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області відповідно до пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» на підставі рішення кадрової комісії № 279 від 10.04.2020;
- поновлено ОСОБА_1 в Кіровоградській обласній прокуратурі на посаді рівнозначній посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області (з якої було звільнено) з 30.04.2020;
- стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.04.2020 по 05.10.2020 в розмірі 94032,36 грн.
- допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді рівнозначній посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області (з якої було звільнено) та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу в межах сум стягнення за один місяць.
21 жовтня 2020 року до суду надійшла заява Кіровоградської обласної прокуратури про судового рішення від 05 жовтня 2020 року, в якій просить роз'яснити рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 у справі № 340/1744/20 в частині:
- дати поновлення позивача в Кіровоградській обласній прокуратурі рівнозначній посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області;
- органу (назва, код ЄДРПОУ), якому слід поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області;
- посади, на якій слід поновити ОСОБА_1 в Кіровоградській обласній прокуратурі.
Розглянувши подану заяву про роз'яснення судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Отже, системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, тому процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
У четвертому абзаці резолютивної частини рішення суду від 05 жовтня 2020 року зазначено: "поновити ОСОБА_1 в Кіровоградській обласній прокуратурі на посаді рівнозначній посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області (з якої було звільнено) з 30.04.2020"
Як вбачається з викладено, у четвертому абзаці резолютивної частини рішення суду від 05 жовтня 2020 року чітко визначено дату поновлення Позивача та органу, в якому слід поновити.
Наказом Генерального прокурора № 410 від 03.09.2020 юридичну особу «Прокуратура Кіровоградської області» перейменовано у «Кіровоградську обласну прокуратуру». Тобто, прокуратура Кіровоградської області змінила назву на Прокуратуру Кіровоградської області без зміни ЄДРПОУ.
Крім того, вказаним рішенням суду вказано поновити Позивача на посаді рівнозначній посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Кіровоградської області, які Відповідач повинен визначити самостійно.
Суд вважає, що рішення суду від 05 жовтня 2020 року має чітко визначену резолютивну частину в якій вказано конкретні дії виконання рішення суду щодо кожного з відповідачів, є зрозумілим та роз'ясненню не підлягає.
Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволені заяви про роз'яснення рішення суду.
Керуючись ст.ст.243, 248, 254, 256, 293-297, 379 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення відмовити.
Копію ухвали надіслати сторонам у справі.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. Притула