22 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3084/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України та скасувати пункт №6 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 19 червня 2020 року № 84 в частині, що стосується виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»;
- зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання стосовно виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, відповідно до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей) та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, з огляду на мотиви викладені у рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 по справі №340/3152/19 та Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22.04.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Міністерства оборони України №84 від 19.06.2020 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України та без урахування висновків викладених у рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 по справі №340/3152/19 та Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22.04.2020, а тому порушує його права на отримання одноразової грошової допомоги.
Відповідачем відзив на позовну заяву до суду не надано.
26.05.2019 (вх.№ 17205/20) ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу суду надано пояснення на позов, в якому третя особа просить в задоволені позовних вимог відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що Міністерство оборони України, під час розгляду документів ОСОБА_1 , діяло виключно в межах наданих повноважень, а отже і протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 84 від 19 червня 2020 року є законним та обґрунтованим, винесеним з дотриманням норм та вимог чинного законодавства України, та не підлягає скасуванню.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заперечення відповідача та докази, якими вони обґрунтовуються, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 25.04.1986 по 21.11.1987 позивач проходив строкову військову службу на території Республіки Афганістан та приймав участь у бойових діях (а.с. 11-13).
01 серпня 2016 року ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності терміном на два роки внаслідок поранення (контузії) та захворювання пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 171764 (а.с.17)
11 вересня 2018 року ОСОБА_1 внаслідок повторної комісії встановлена III група інвалідності на два роки внаслідок поранення (контузії) та захворювання пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при пересуванні у країнах, де велися бойові дії, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 627898 (а.с.18 ).
Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської районної у м. Кіровограді ради позивачу, встановлено статус інваліда війни ІІІ групи, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 08 жовтня 2018 року (а.с.19).
21 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 через Кіровоградський міський військовий комісаріат про виплату йому одноразової грошової допомоги, що передбачена статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду ІІІ групи.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 (справа №340/1494/19) позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено і визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язано Кіровоградський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги (а.с.32-37).
На адресу ОСОБА_1 Кіровоградським ОВК направлено лист-відповідь №4184 від 15.11.2019 (а.с.22) та копію витягу з протоколу комісії Міністерства оборони України №150 від 08.11.2019. Відповідно до змісту витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.11.2019 №150, позивачу стало відомо, що розглянувши подані документи комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової допомоги, оскільки ним подані неправдиві відомості, що підтверджено архівною довідкою Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 31.05.2017 №6/3/1-582 (а.с.29).
Не погодившись з даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року по справі №340/3152/19 позовні вимоги частково задоволено. Визнано протиправними дії Міністерства оборони України, оформлені протоколом засідання комісії Міністерства оборони України №150 від 08 листопада 2019 року, щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку зі встановленням інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю ІII групи, що настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням висновків викладених у даному рішенні (а.с.23-25).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.04.2020 в адміністративній справі №340/3152/19 апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишено без задоволення, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року в адміністративній справі №340/3152/19 - залишено без змін (а.с.26-28).
Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.11.2020 №84 (а.с. 31) ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, на підставі подання заявником неправдивих відомостей, що підтверджено архівною довідкою Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації (філіал військово-медичних документів) від 31.05.2017 №6/3/1-582. Також, з підстави, що заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (травми, каліцтва), який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи їх проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975
Не погодившись з даними діями відповідача позивач звернувся до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ( далі по тексту - Закону України № 2011-XII від 20.12.1991) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (ч. 1 ст. 16 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991).
Згідно з п. 4 ч.2 ст. 16 Закону України № 2011-ХІІ від 20.12.1991, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
Закон України № 2011-XII від 20.12.1991 визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 ст. 16 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно підпункту «б» пункту 1 ст.16-2 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991 (в редакції, чинній на момент встановлення інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІІ групи.
При цьому, законодавцем встановлено обов'язок саме Міністерства оборони України стосовно прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням останньому ІІІ групи інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби під час здійснення інтернаціонального зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, 16 червня 2016 року позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991 та Постанови КМУ № 975 у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності ІIІ групи.
Вказана обставина підтверджена наявними матеріалами справи.
Одноразова грошова допомога є компенсаційним механізмом соціального захисту військовослужбовців, які спрямовані на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Частиною дев'ятою статті 16-3 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991 встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок).
Пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІІ групи.
Таким чином, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з її проходженням, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, саме з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби.
Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби закріплене у статті 16 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991 та в Порядку.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року (справа №21-446а14) та від 21 квітня 2015 року (справа №21-135а15).
Судом встановлено, що комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 по справі № 340/3152/19 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22.04.2020 розглянуто подані ОСОБА_1 документи та відмовлено в призначені одноразової грошової допомоги:
«Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляну питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги ти компенсаційних сум від 19.06.2020 №84 (а.с.31), заявником подані неправдиві відомості, що підтверджено архівною довідкою Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації (філіал військово-медичних документів) від 31.05.2017 № 6/3/1-582.
Згідно зі статтею 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо інвалідність військовослужбовця є наслідком подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Крім цього, заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (травми, каліцтва), який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги.... затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975.
Висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 16.06.2016 № 2691 та висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 16.06.2016 № 1581/Ж, які подано разом і іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення (травми, каліцтва).
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суд) від 10.04.2019 справа №822/220/18.
Висновок про причинний зв'язок травми, поранення, контузії складається на підставі документів, передбачених пунктами 21.7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, які не подано на розгляд комісії.
Враховуючи правову позицію Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №822/220/18, стосовно необхідності подання документів, що свідчать про причини та обставини отриманого ОСОБА_1 поранення (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службово розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) га піші медичні або військово-облікові документи), комісія приходить до висновку про відмову в призначенні допомоги».
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого, що відповідно до пункту 6 витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.06.2020 №84 (а.с.31), однією з підстав відмови у виплаті одноразової грошової допомоги відповідач зазначив, що позивачем подані неправдиві відомості, що підтверджується архівною довідкою Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації (філіал військово-медичних документів) від 31.05.2017 № 6/3/1-582.
Однак, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі № 340/3182/19 за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського ОВК, Кропивницького МВК про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, суд дослідивши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали встановив, протиправність відмови комісії Міністерства оборони України у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі подання позивачем неправдивих відомостей (а.с. 23-25).
Дане рішення переглято Третім апеляційним адміністративним судом та винесено постанову 22 квітня 2020 року, якою рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 в адміністративній справі № 340/3152/19 залишено без змін (а.с.26-28).
Відповідно ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тому, оскільки, дані обставини вже були встановлені рішеннями судів, в межах розгляду даної справи вони не підлягають дослідженню.
Однак, відповідно до пункту 6 витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.06.2020 №84 також підстав відмови у виплаті одноразової грошової допомоги відповідач зазначив відсутність документа, що свідчить про причини та обставини поранення позивача (зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння).
Відповідно до ч. 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Порядок № 975).
Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Застосовані Судом норми права дають підстави для висновку, що законодавець делегував Уряду повноваження визначати порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16-2 Закону № 2011-XII.
Подання зазначених у п. 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у ст. 16-4 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.
Водночас, обов'язок перевірити, чи не настала інвалідність за обставин, перелік яких визначений у ст. 16-4 Закону № 2011-XII, покладено на орган, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Отже, вимога Міністерства оборони України щодо необхідності подання військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом, щодо якого вирішується питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, має легітимну мету, відповідає вимогам законності та не є свавільною.
У відповідності до п. 21.21 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення № 402) за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд військово-лікарськими комісіями з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з іншими документами, що підтверджують факт отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних військово-лікарських комісій для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).
Відповідно до п. 21.3 зазначеного вище Положення, причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні військово-лікарські комісії; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні військово-лікарські комісії цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.
Згідно п. 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, постанови військово-лікарських комісій про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
в) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.
г) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
Відповідно до п. 21.7 Положення № 402 постанова військово-лікарських комісій про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).
При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, військово-лікарськими комісіями можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (п. 21.8 Положення № 402).
Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові 10.04.2019 справа № 882/220/18.
Аналізуючи норми чинного законодавства та враховуючи той факт, що ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги не надано доказів що свідчить про причини та обставини поранення позивача (зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, суд вважає, що відмова Міністерства оборони України в призначенні йому одноразової допомоги являється обґрунтованою, а дії відповідача правомірними.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було виконано всі вимоги, передбачені чинним законодавством України, при розгляді поданих ОСОБА_1 документів для призначення йому одноразової грошової допомоги, а тому в задоволені позовних вимог, слід відмовити в повному обсязі.
Судових витрат, які б підлягали стягненню з позивача на користь відповідача, судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Міністерства оборони України (пр. Повітрофлотський, 6, м.Київ, 03168, код за ЄДРПОУ: 00034022), Кіровоградського обласного військового комісаріату (вул. Кавалерійська, буд. 17/19, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ: 00034022) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. Притула