про повернення позовної заяви
30 жовтня 2020 року 320/8572/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши у м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправної відмови, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у перерахунку пенсії позивача за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року згідно статей 39, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок щомісячної доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати в розмірах, визначених в Законах України про Державний бюджет України на відповідний рік за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести перерахунок додаткової пенсії відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з розрахунку 15% від мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, провівши відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не нарахування позивачу та невиплати із 17 липня 2018 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київської області здійснити позивачу із 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює щомісячно двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Вказана ухвала суду набрала законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає окремому оскарженню.
Копія ухвали суду від 24.09.2020 рекомендованою поштовою кореспонденцією була направлена на адресу позивача, яка зазначена в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .
Проте, поштове відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором №0113333022655 повернулось на адресу суду із закресленою адресою.
Відповідно до відомостей з офіційного сайту "Укрпошта" щодо поштового відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором №0113333022655, поштове відправлення повернуто за зворотною адресою 02.10.2020, в якій вказано причину повернення "за відмовою адресата".
В той же час, у спосіб, передбачений законом, ухвала суду від 24.09.2020 була надіслана судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 24.09.2020 та оприлюднена 25.09.2020.
Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Водночас, нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено наслідків повернення поштових відправлень з ухвалою про залишення позовної заяви без руху з незалежних від суду причин.
При цьому, суд бере до уваги положення частини 6 статті 7 вказаного Кодексу, згідно з якими у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не врегульовано питання щодо наслідків повернення поштового відправлення з ухвалою про залишення позовної заяви без руху з незалежних від суду причин, суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України застосувати у даному випадку за аналогією закону правила частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, якими врегульовано питання щодо вручення судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах суду від 30.05.2018 (справа №806/3141/17) та від 12.03.2018 (справа №9901/154/18).
З огляду на вищевказане, суд вважає, що ухвала суду від 24.09.2020 про залишення позовної заяви без руху вважається врученою позивачу 02.10.2020 належним чином.
Отже, останнім днем установленого судом строку для надання суду документів для усунення недоліків позовної заяви є 12 жовтня 2020 року.
Суд зазначає, що станом на 30.10.2020 вимоги ухвали суду від 24.09.2020 позивачем не виконано, будь-яких доказів усунення недоліків позовної заяви чи клопотання про продовження строку про усунення недоліків позовної заяви позивачем до суду не було надано.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин, оскільки позивачем у строк, встановлений судом, не усунуто недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню позивачу.
Водночас, згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 7, 126, 169, 243, 248, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправної відмови, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Балаклицький А. І.