про залишення позовної заяви без руху
29 жовтня 2020 року м. Київ №320/10296/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання сплатити компенсацію за затримку при звільненні,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати компенсації за затримку повного розрахунку при звільненні та стягнення з відповідача компенсації за затримку повного розрахунку при звільненні за період з 15.01.2018 по 28.07.2020 у сумі 266 489,12 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В силу положень п.п. 2, 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАСУ, в позовній заяві зазначаються: електронна адреса сторін; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; докази, що підтверджують заявлені обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Дослідивши позовну заяву та приєднані до неї документи, суд констатує їх невідповідність положенням процесуального законодавства, з огляду на що, поданий позов підлягає залишенню без руху із наданням заявникові десятиденного строку з моменту одержання копії цієї ухвали шляхом подання позовної заяви у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням у ній: обставин, якими обґрунтовуються заявлені вимоги та доказів, якими ці обставини підтверджуються, зокрема, але не виключно, зазначення порядку звільнення з військової служби позивача та дії, які були вчинені ним для одержання компенсації за затримку повного розрахунку при звільненні; підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби; надання обґрунтованого розрахунку суми із визначенням її розміру на одержання якої претендує позивач з посиланням на документи, які цей розрахунок підтверджують; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів заявника допущеною бездіяльністю із визначенням змісту порушених прав.
При цьому, суд звертає увагу, що розрахунок передбачає обчислення математичних величин із застосуванням арифметичних дій; розміру середньої заробітної плати позивача, яку він одержував за останні два календарних місяця, що передували звільненню; кількості фактично відпрацьованих днів за останні два місяці до звільнення; виплати компенсації із наданням довідки про суми таких виплат; загального розміру виплат, які були одержані заявником при звільненні з наданням доказів про одержання грошових коштів (виписки по банківському рахунку; довідки про розмір грошових переказів; відомості про виплату коштів і т.п.); конкретизації розрахункового періоду, тобто періоду з зазначенням кількості робочих днів за час затримки повного розрахунку при звільненні за виключенням святкових та вихідних; зазначення алгоритму розрахунку суми компенсації; розміру посадового (місячного) окладу (тарифної ставки), установленого позивачеві на момент нарахування компенсаційних виплат.
Також, в силу вимог ч. 3 ст. 161 КАСУ до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 ст. 132 цього Кодексу передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, встановлюються законом.
Пунктом 3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до суду адміністративного позову з вимогами майнового характеру у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, з огляду на ціну позову, становить - 2664,89 грн.
Позивачка вказала, що має статус учасника бойових дій, а тому, у відповідності до вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", звільнена від його сплати .
Натомість, суд зазначає, що п.13 ч.1 ст.5 вищезгаданого Закону, право на звільнення від сплати судового збору надано учасникам бойових дій виключно у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, тобто прав як учасника бойових дій. Позивач звернувся в порядку оскарження бездіяльності відповідача в межах Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а не в порядку захисту свого права згідно Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, тому на неї вищевказана пільга не розповсюджується.
Отже, позивачеві слід сплатити 2664,89 грн. судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 266489,12 грн.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання сплатити компенсацію за затримку при звільненні, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.