ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" жовтня 2020 р. справа № 300/2419/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій щодо відмови у зарахуванні заробітної плати, яку позивач отримував у шахті "Радянська" п/о "Макіївуголь" у період з березня 1991 року по грудень 1996 року та зобов'язання зробити перерахунок призначеної пенсії з 05.11.2018 року по віку з врахуванням заробітної плати, яку позивач отримував працюючи на посаді гірничого майстра на шахті "Радянська" п/о "Макіївуголь" згідно довідки № 557 від 31.08.2018 року.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.38-39).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення вимог пенсійного законодавства, при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2019 року у справі № 300/2094/19, здійснено обчислення розміру пенсійної виплати без врахування заробітної плати за період роботи позивача в шахті "Радянська" п/о "Макіївуголь" з березня 1991 року по грудень 1996 року згідно поданих довідок про заробітну плату, які видані на підставі первинних документів у зв'язку з їх недійсністю, оскільки такі видані підприємством, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 13.10.2020 року. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с.116-122). Просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши, що заробітна плата, зазначена в довідці від 31.08.2018 року за № 557 за період роботи з березня 1991 року по грудень 1996 року на шахті "Радянська" п/о "Макіївуголь" не підтверджена первинними документами у зв'язку з чим відсутні підстави для перерахунку пенсії із заробітної плати за період, зазначений у вищевказаній довідці. Окрім наведеного, представник відповідача вказав на недійсність, поданої позивачем при призначенні пенсії, довідки про заробітну плату від 31.08.2018 року за № 557, оскільки видана ВОК ЛШ імені Максима Горького РП "Донбассуглереструктуризація" відокремлений підрозділ Міністерства вугілля і енергетики донецької народної республіки, що знаходиться на окупованій території, а саме в м. Донецьк. Також відповідач зазначив про відсутність порушеного права позивача з підстав неприйняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішення про відмову у перерахунку пенсії, оскільки заява ОСОБА_1 подана у довільній формі та не відповідає встановленому зразку, визначеному Порядком 22-1 у зв'язку з чим відповідачем надано письмову відповідь на письмове звернення.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 17.06.2015 року за № 26040000106 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (а.с.14).
05.11.2018 року позивач звернувся до Тлумацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", долучивши відповідний пакет документів (а.с.51-73).
За результатами розгляду вказаної заяви, Тлумацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, рішенням від 15.11.2018 року за № 4255/03.2, відмовило ОСОБА_1 , у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, посилаючись, зокрема на те, що довідка про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії від 31.08.2018 року № 705, та довідка про заробітну плату від 31.08.2015 року № 557, видані ВОК ЛШ імені Максима Горького РП "Донбассуглереструктуризація" відокремлений підрозділ Міністерства вугілля і енергетики донецької народної республіки, адреса місцезнаходження: м. Донецьк, вулиця Стадіонна, 1, та копії наказів про атестацію робочих місць, завірені цим підприємством, що знаходиться на окупованій території. В зв'язку з цим, довідки від 31.08.2018 №№ 557, 705, є недійсними і відповідно немає підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Вважаючи таку відмову протиправною, ОСОБА_1 в жовтні 2019 року звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання незаконною відмови Тлумацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області у призначенні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до пільгового трудового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 01.03.1991 року по 30.04.2000 рік на шахті "Радянська" п/о "Макіївуголь", на посаді гірного майстра, яка передбачена Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1173 від 22.08.1956 року, призначити і виплачувати з 15.11.2018 року пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2019 року у справі № 300/2094/19 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Тлумацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №4255/03.2 від 15.11.2018 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , період його роботи з 01.03.1991 по 30.04.2000 підземним гірничим майстром на Шахті "Радяннська" п/о "Макіївуголь" та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 05.11.2018 з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини позову - відмовлено (а.с.20-29). Вказане судове рішення набрало законної сили 26.03.2020 року (а.с.34-37).
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2019 року у справі № 300/2094/19, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснено зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.03.1991 року по 30.04.2000 року підземним гірничим майстром на Шахті "Радяннська" п/о "Макіївуголь" та призначено з 05.11.2018 року пенсію за віком згідно пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на підставі поданої останнім заяви про призначення пенсії, що підтверджується листом відділу з питань перерахунків пенсій № 3 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 27.04.2020 року за № 40 (а.с.19), а також матеріалами пенсійної справи (а.с.88-111).
Судом встановлено, що розмір призначеної з 05.11.2018 року пенсії обчислено без врахування заробітної плати (доходи) за період страхового стажу до 01.07.2000 року та, згідно витягу з Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України: підсистема "Призначення та виплата пенсій" по пенсійній справі ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , становить нульове значення (а.с.45-50).
З'ясувавши, що пенсію позивача призначено без врахування заробітної плати, яку ОСОБА_1 отримував в шахті "Радянська" п/о "Макіївуголь" згідно представлених відповідачу при первинному зверненні довідок про заробітну плату, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії з більшого заробітку відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Листом за № 2208-2329/К-03/8-0900/20 від 06.08.2020 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило позивача, що подана при призначенні пенсії довідка про заробітну плату від 31.08.2018 року № 557, яка видана ВОК ЛШ імені Максима Горького РП "Донбассуглереструктуризація" відокремлений підрозділ Міністерства вугілля і енергетики (адреса місцезнаходження: м. Донецьк, вулиця Стадіонна, 1) відповідно до норм Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є недійсною, а також немає можливості підтвердити первинними документами, відтак відсутні підстави для перерахунку пенсії із заробітної плати за період, зазначений в даній довідці (а.с.30-31).
Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, звернувся до суду з метою захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Суд, у відповідності до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з Європейською соціальною хартією (переглянута) від 03 травня 1996 року, що ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V та набрала чинності для України з 01 лютого 2007 року, кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І).
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
За змістом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Гарантування непрацездатним громадянам України права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 1 Закону № 1788-XII визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Так, стаття 9 Закону № 1058-IV визначає право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг, відповідно частини 1 якої в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 51 Закону № 1788-XII пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у солідарній системі регламентований статтею 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Так, згідно з частиною 1 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 41 Закону № 1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України;
Згідно частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 1 статті 45 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 1.7. Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Пунктом 2.1. Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).
За бажанням особи для додаткового виключення періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до абзацу третього частини першої статті 40 Закону за період з 01 липня 2000 року до 01 січня 2005 року подається довідка з місця роботи про період такої відпустки.
Особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком 1 до цього Порядку;
4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;
5) документи, які засвідчують особливий статус особи:
6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).
В свою чергу згідно пункту 2.10. Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії
Так, ОСОБА_1 разом із заявою від 05.11.2018 року про призначення пенсії подано до пенсійного органу, зокрема, довідку про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії від 31.08.2018 №705, довідку про заробітну плату від 31.08.2018 №557, виданих ВОК ЛШ імені Максима Горького РП "Донбассуглереструктуризація" відокремлений підрозділ Міністерства вугілля і енергетики донецької народної республіки, адреса місцезнаходження: м. Донецьк, вулиця Стадіонна, 1, довідку про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії від 24.10.2014 №991, довідку про заробітну плату від 24.10.2014 №436, виданих "Донецькою дирекцією з виконання проектів ліквідації шахт" відособленим структурним підрозділом ДП "Донецької обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств", адреса місцезнаходження: м. Донецьк, вул. Розкішна, 1, та копії наказу про атестацію робочих місць за умовами праці №339 від 20.07.1995.
Згідно довідки про заробіток для обчислення пенсії від 24.10.2014 року за № 436 заробітна плата ОСОБА_1 , яка враховується при обчисленні пенсії за період з березня 1991 року по грудень 1996 року склала 12348,59046 грн. На всі виплати нараховані страхові внески (єдиний внесок). Довідка видана на підставі особових рахунків за № 3065 за 1991-1996 р.р. по шахті "Радянська" (а.с.12).
Згідно довідки про заробіток для обчислення пенсії від 31.08.2018 року за № 557 заробітна плата ОСОБА_1 , яка враховується при обчисленні пенсії за період з березня 1991 року по грудень 1996 року склала 12348,59046 грн. На всі виплати нараховані страхові внески (єдиний внесок). Довідка видана на підставі особових рахунків за № 3065 за 1991-1996 р.р. по шахті "Радянська" (а.с.13).
Вказані обставини встановлені рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2019 року у справі № 300/2094/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання незаконною відмови та зобов'язання до вчинення дій, що набрало законної сили 26.03.2020 року та в силу приписів частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не доказуються при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зауважує, що вказані довідки містять суму заробітної плати з розшифруванням за період роботи позивача в шахті "Радянська" з березня 1991 року по грудень 1996 року, видані на підставі особових рахунків за № 3065 за 1991-1996 роки.
Жодних недоліків щодо наявності обов'язкових реквізитів вказані довідки не містять.
Період роботи ОСОБА_1 підземним гірничим майстром на Шахті "Радяннська" п/о "Макіївуголь", за який було нараховано заробітну плату, підтверджується, зокрема, трудовою книжкою та врахований відповідачем до стажу для призначення та нарахування пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2019 року у справі № 300/2094/19.
Слід зазначити, що спірним питанням у даній справі, з огляду на підстави відмови у перерахунку пенсії позивача згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за № 2208-2329/К-03/8-0900/20 від 06.08.2020 року, є неможливість врахування пенсійним органом довідки про заробіток від 31.08.2018 за № 557, яку видано ВОК ЛШ імені Максима Горького РП "Донбассуглереструктуризація" відокремлений підрозділ Міністерства вугілля і енергетики Донецької Народної Республіки (адреса місцезнаходження: м. Донецьк, вулиця Стадіонна, 1) та неможливість здійснення відповідачем перевірки первинних документів про заробітну плату.
Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України".
Статтею 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" встановлено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 05/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у який у розділі Донецька область у п.1 Міста обласного значення у п.п.1) включено м. Донецьк.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 року затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого включено у тому числі місто Донецьк.
Україною, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 року за № 1207-VII (надалі - Закон № 1207-VII) та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 року № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.
Відповідно до статті 1 Закону № 1207-VII тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 Закону № 1207-VII на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
На підставі частини 1 статті 17 Закону № 1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
У відповідності до статті 18 Закону № 1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом № 1207-VII.
Згідно із частинами першою - третьою статті 9 Закону № 1207-VII державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані "намібійські винятки": документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".
Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справах "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що "Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 96). При цьому, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою] " (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, § 142).
Враховуючи наведене суд вважає за можливе застосувати вказані загальні принципи ("намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, які видані установами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки можливість збору відповідних доказів на такій території може бути значно обмежена, у той час як вони мають істотне значення для реалізації відповідних прав людини.
Аналогічні правові висновки, викладені у постановах Верховного суду від 18.04.2019 року по справі № 344/16404/16-а, від 22.10.2018 року у справі № 235/2357/17, від 02.10.2018 року у справі № 569/14531/16-а.
В свою чергу суд зазначає, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не враховано при обчисленні призначеної, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2019 року у справі № 300/2094/19, пенсії довідок про заробіток від 31.08.2018 року за № 557, виданої ВОК ЛШ імені Максима Горького РП "Донбассуглереструктуризація" відокремлений підрозділ Міністерства вугілля і енергетики Донецької Народної Республіки (адреса місцезнаходження: м. Донецьк, вулиця Стадіонна, 1) та від 24.10.2014 року за № 436, виданої "Донецькою дирекцією з виконання проектів ліквідації шахт" відособленим структурним підрозділом ДП "Донецької обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" (адреса місцезнаходження: м. Донецьк, вул. Розкішна, 1).
Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду обставини справи, суд вважає, що, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування заробітної плати за період з березня 1991 року по грудень 1996 року згідно довідок про заробіток від 31.08.2018 року за № 557 та від 24.10.2014 року за № 436 при призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням заробітної плати за період з березня 1991 року по грудень 1996 року згідно довідок про заробіток від 31.08.2018 року за № 557 та від 24.10.2014 року за № 436, починаючи з дня її призначення - 05.11.2018 року.
При цьому такий перерахунок належить здійснити з часу призначення пенсії, оскільки внаслідок бездіяльності відповідача, позивач недоотримав кошти, на які мав законні сподівання, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
При обранні способу захисту порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Посилання представника відповідача на ту обставину, що позивач не звертався до органу Пенсійного фонду із заявою встановленого зразка, суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що з листа за № 2208-2329/К-03/8-0900/20 від 06.08.2020 року слідує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області розглянуто звернення ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії по суті та фактично відмовлено у здійсненні відповідного перерахунку пенсії з більшого заробітку.
У вказаному вище листі відсутні посилання на не розгляд питання щодо перерахунку пенсії у зв'язку з неналежним зверненням позивача до органу Пенсійного фонду.
Суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто, у розрізі даної справи та за умови підтвердження заробітку за період страхового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 06 березня 2019 року у справі № 242/3016/17.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) щодо неврахування заробітної плати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за період з березня 1991 року по грудень 1996 року згідно довідок про заробіток від 31.08.2018 року за № 557 та від 24.10.2014 року за № 436, при призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) з врахуванням заробітної плати за період з березня 1991 року по грудень 1996 року згідно довідок про заробіток від 31.08.2018 року за № 557 та від 24.10.2014 року за № 436, починаючи з дня її призначення - 05.11.2018 року, з врахуванням проведених платежів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.