(про передачу адміністративної справи на розгляд до іншого адміністративного суду)
30 жовтня 2020 року м. Житомир справа № 240/18804/20
категорія 101030600
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Є.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №180610 про визнання протоколу таким, що складений з порушенням, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
29 жовтня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій позивач просить:
- визнати протокол дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №180610 з місцевих виборів депутатів Народицької селищної ради Коростенського району Житомирської області в багатомандатному виборчому окрузі, що відбулися 25 жовтня 2020 року, таким, що складений з порушенням;
- зобов'язати дільничну виборчу комісію про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №180610 здійснити повторний перерахунок голосів виборців з місцевих виборів депутатів Народицької селищної ради Коростенського району Житомирської області в багатомандатному виборчому окрузі, що відбулися 25 жовтня 2020 року.
Після одержання позовної заяви, суддя, на виконання ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, та враховує наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що «судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлює Кодекс адміністративного судочинства України. Зокрема, глава 2 КАС України визначає правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, а також розмежовує предметну, інстанційну юрисдикцію та територіальну підсудність різних адміністративних справ.
Так, у статті 20 цієї глави КАС України розмежовано предметну юрисдикцію адміністративних судів.
У відповідності до приписів частини першої статті 20 глави 2 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій (п. 2).
Згідно зі ч. 2 ст. 20 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій визначені у статті 273 КАС України.
Відповідно до ч. 5 вказаної статті згаданого Кодексу, рішення, дії чи бездіяльність дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.
Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що компетентним судом за правилами підсудності, тобто судом, встановленим законом, щодо розгляду та вирішення адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №180610 про визнання протоколу таким, що складений з порушенням, зобов'язання вчинити дії є саме місцевий загальний суд як адміністративний суд, а не окружний адміністративний суд.
Таким чином, прийняття Житомирським окружним адміністративним судом позовної заяви ОСОБА_1 про визнання протоколу таким, що складений з порушенням, зобов'язання вчинити дії та відкриття провадження в адміністративній справі за вказаною позовною заявою не може вважатись розглядом справи судом, встановленим законом, оскільки позовна заява належить до виключної предметної компетенції місцевого загального суду як адміністративного суду, визначеного з дотриманням правил територіальної юрисдикції (підсудності) за місцезнаходженням відповідної комісії.
Слід указати, що в позові вказано адресу Дільничної виборчої комісії №180610 - вул. Першотравнева, 13, с. Гуто-Мар'ятин, Народицький район, Житомирська область, 11453. Відтак, місцевим загальним судом до предметної компетенції якого віднесено вирішення даного спору як адміністративного суду є Народицький районний суд Житомирської області.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За змістом положень ч.ч. 5, 6 ст. 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні. Питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
З огляду на викладене та з метою недопущення порушень правил предметної та територіальної підсудності, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №180610 про визнання протоколу таким, що складений з порушенням, зобов'язання вчинити дії необхідно передати до Народицького районного суду Житомирської області, оскільки вона предметно та територіально підсудна останньому.
Керуючись статтями 20, 29, 243, 248, 256, 273, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Передати адміністративну справу № 240/18804/20 за позовом ОСОБА_1 до Дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №180610 про визнання протоколу таким, що складений з порушенням, зобов'язання вчинити дії на розгляд Народицькому районному суду Житомирської області, як адміністративному суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів ст. 278 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Ю. Романченко