Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
30 жовтня 2020 р. Справа №200/9986/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зінченко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Києво-Святошинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
28 жовтня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Києво-Святошинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд прийшов до висновку, що дана позовна заява підлягає поверненню з огляду на наступне.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
Згідно із частиною другою статті 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)”.
Підпунктом 11 пункту 16-1 “Перехідні положення” Конституції України передбачено, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.
Відповідно до частин першої-третьої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Разом з тим, змінами, внесеними до Кодексу адміністративного судочинства України Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення” від 18 грудня 2019 року №390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що “юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені” та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).
З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (частина четверта статті 87 Цивільного кодексу України).
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”.
Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов'язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина перша статті 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”) .
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”).
При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, закріплений статтею 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
З позовної заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області вбачається, що її підписано представником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області - Даглі П.В., на підставі довіреності № 07-26/37 від 03 лютого 2020 року, виданої виконуючим обов'язки начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області - Давиденко Л.І.
Перевіркою відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджено відсутність будь-яких даних у Реєстрі про ОСОБА_1 , як про особу, яка наділена правом здійснювати самопредставництво Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.
У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні також відомості про те, що Даглі П.В. має статус адвоката і такого документа до позовної заяви не додано.
Враховуючи відсутність документів, які свідчать про те, що Даглі П.В. є особою, яка має право на самопредставництво юридичної особи - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області , а також відсутності відомостей про те, що ОСОБА_1 має статус адвоката і такого документа до позову не надано, позовна заява підлягає поверненню.
Положеннями пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України закріплено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної позовної заяви, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Аналогічні висновки наведені Верховним Судом у складі суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 05 лютого 2020 року у справі №826/11291/17; адміністративне провадження № К/9901/3549/20.
Отже, з урахуванням визначеного, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини 4 статтею 169 КАС України.
Відповідно з положеннями частин 5, 6, 8 статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись пунктом 3 частини 4 статті 169, статтями 248, 256, 293, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Києво-Святошинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, відповідно до статті 295 КАС України.
Згідно приписів статті 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала складена та підписана 30 жовтня 2020 року.
Суддя О.В. Зінченко