Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 жовтня 2020 р. Справа№200/6601/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області
про: визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного - господарського штрафу № 177326 від 19.06.2020 року, визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного - господарського штрафу № 177327 від 19.06.2020 року.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного - господарського штрафу № 177326 від 19.06.2020 року, визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного - господарського штрафу № 177327 від 19.06.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.05.2020 року о 14 год. 45 хв. працівниками Управління Укртрансбезпеки в Донецькій області на пункті габаритно-вагового контролю, розташованому на автомобільній дорозі Н-08 (709км), було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля КАМАЗ 53212, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що перевозив пшеницю, за результатами якого зроблено безпідставний висновок про перевищення вагових параметрів, на підставі чого було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 177327 від 19.06.2020 року стосовно ОСОБА_1 в розмірі 34000 грн. Також, 05.05.2020 року о 15 год. 10 хв. працівниками Управління Укртрансбезпеки в Донецькій області на пункті габаритно-вагового контролю, розташованому на автомобільній дорозі Н-08 (709км), було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перевозив пшеницю, за результатами якого зроблено безпідставний висновок про перевищення вагових параметрів, на підставі чого було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 177326 від 19.06.2020 року стосовно ОСОБА_1 в розмірі 34000 грн. Позивач вважає постанови Управління Укртрансбезпеки в Донецькій області за № 177327 та № 177326 від 19.06.2020 року про застосування адміністративно - господарських штрафів на загальну суму 68000 грн. протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Позивач вказує на те, що зі змісту актів та розрахунків неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортних засобів позивача, який відсоток похибки таких ваг, чи проходили вони періодичну повірку (метрологічну атестацію). Також, позивач зазначає, що працівниками управління Укртрансбезпеки у Донецькій області допущені порушення вимога законодавства, а саме: у посадових осіб Укртрансбезпеки було відсутнє направлення на перевірку для її проведення; перевізнику не вручалося/видавалася/надсилалася довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю, як того вимагає пп.5 п.4 Порядку №1007/1207; перевізнику не вручалося/видавалася/надсилалася інші докази виміру або зважування транспортного засобу де б зазначалися результати здійснення габаритно-вагового контролю, та що було перевищено встановлені законодавством габаритно-вагові норми більше ніж на 5-20%; в акті № 202626 від 05.05.2020 року про проведення перевірки вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, немає посилання на вимірювальне або зважувальне обладнання, яке було використано посадовими особами Укртрансбезпеки при проведенні габаритно-вагового контролю ТЗ КАМАЗ н/з НОМЕР_2 ; жодним документом не підтверджується проведення посадовими особами управління Укртрансбезпеки вимірювання або зважування ТЗ; в документах відсутні відомості про справність обладнання, яким могло бути проведено перевірку габаритно-вагового контролю, оскільки за відсутності відомостей про справність вимірювальних приладів здійснення габаритно-вагового контролю не допускається (п.п. 12-13 Порядку № 879); управління Укртрансбезпеки при фіксації факту перевищення вагового нормативного параметру дозволило подальший рух ТЗ, що суперечить пп. 21-24 Порядку № 879, п.2.4-2 ПДР.
Крім того, позивач посилається на те, що відповідно до п.п.26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. Позивач звертає увагу суду на те, що Управління Укртрансбезпеки взагалі не повідомило суб'єкта господарювання про дату та час розгляду справи про застосування щодо нього адміністративно - господарських санкцій, не зважаючи на імперативні норми визначені Порядком №1567, що позбавило останнього законного права бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення.
З огляду на викладені обставини позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 15 Порядку № 1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється: наявність визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. Відповідач вказує, що відповідно до п. 16 Порядку № 1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю. Відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку № 879 документальний габаритно-ваговий контроль це визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів. Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідач зазначає, що керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком № 1567, на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області у період з 04.05.2020 року по 08.05.2020 року та направлення на перевірку від 04.05.2020 року № 007147, 05.05.2020 року співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області проводилась рейдова перевірка на 709 км а/д Н-08 «Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя - Маріуполь». Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 422, був зупинений транспортний засіб марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_2 з причепом марки TRAILOR, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , а також був зупинений транспортний засіб марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки РАСТОN, номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_3 . За результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_2 з причепом марки TRAILOR, номерний знак НОМЕР_3 , було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з причепом та вантажем становила 61,150 т при нормативно допустимій 40 т для даного типу транспортного засобу. Крім того, за результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки РАСТСЖ, номерний знак НОМЕР_4 , було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з причепом та вантажем становила 56.790 т при нормативно допустимій 40 т для даного типу транспортного засобу. Відповідач звертав увагу на те, що співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області проводивсь саме документальний габаритно-ваговий контроль, який передбачено Порядком № 879 та який не вимагає проведення зважування транспортного засобу на спеціальному обладнанні. В свою чергу, посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області правомірно використали дані щодо ваги, наведені у товарно-транспортній накладній № 1/5 від 05.05.2020, як це передбачено підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879.
Відповідач зазначає, що відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, виданий компетентними уповноваженими органами, зафіксований в актах № 202626 та № 202547 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.05.2020 року.
Щодо розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства та винесення постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу від 19.06.2020 року № 177326 та № 177327, відповідач зазначає, що позивач про розгляд справи про порушення був повідомлений належним чином. Повідомлення № 43671/23/24-20 від 09.06.2020 року та № 43676/23/24-20 від 09.06.2020 року, направлені поштою 12.06.2020 року відповідно до списку № 46 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів. Повідомлення було отримано Позивачем 17.06.2020 року, про що свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач вказує на те, що а результатами розгляду справ винесені постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.06.2020 року № 177326 та № 177327 за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно - господарський штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на викладене відповідач вважає, що спірні постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу прийняті у межах та у спосіб визначений чинним законодавством, отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 17 серпня 2020 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року відкладено розгляд справи на 26 серпня 2020 року, у зв'язку з необхідністю витребування доказів у справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року відкладено розгляд справи на 14 вересня 2020 року, у зв'язку з необхідністю витребування доказів у справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року відкладено розгляд справи на 21 вересня 2020 року, у зв'язку з необхідністю витребування доказів у справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 05 жовтня 2020 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26 жовтня 2020 року.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З огляду на те, що представник позивач та представник відповідача у судове засідання не з'явились, суд дійшов висновку про розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 (а.с. 5).
З матеріалів справи встановлено, що на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області у період з 04.05.2020 року по 08.05.2020 року та направлення на перевірку від 04.05.2020 року № 007147, 05.05.2020 року Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області проводилась рейдова перевірка на 709 км а/д Н-08 «Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя - Маріуполь» (а.с. 69, 70).
Відповідно до п. 3, 4 Порядку зупинення транспортних засобів, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою КМУ № 422 від 20.05.2013 року, 05.05.2020 року був зупинений транспортний засіб марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_2 з причепом марки ТRAILOR, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області проведено перевірку транспортного засобу: марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_2 з причепом марки ТRAILOR, номерний знак НОМЕР_3 , водій - ОСОБА_2 , що належить ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт № 202626 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с. 54).
Під час перевірки виявлено порушення перевезення вантажів з перевищенням встановлених габаритно - вагових норм без відповідного дозволу, товарно - транспортна накладна від 05.05.2020 року № 2/5 (вантаж: пшениця) з перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР вагових норм понад 20%, загальна вага транспортного засобу 61,150 кг, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
У зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0008462 від 05.05.2020 року та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0008462 від 05.05.2020 року (а.с. 55, 56).
Також, 05.05.2020 року працівниками Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області був зупинений та проведено перевірку транспортного засобу КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 . За результатами перевірки управління складено акт № 202547 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с. 66).
Під час перевірки виявлено порушення перевезення вантажів з перевищенням встановлених габаритно - вагових норм без відповідного дозволу, товарно - транспортна накладна від 05.05.2020 року № 115 (вантаж: пшениця) з перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР вагових норм понад 20%, загальна маса транспортного засобу 56,790 кг, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
На підставі виявлених порушень Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 038543 від 05.05.2020 року та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 038543 від 05.05.2020 року (а.с. 68, 67).
Судом встановлено, що Управлінням Укртрансбезпеки направлено на адресу позивача ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим листом з повідомленням 12.06.2020 року повідомлення від 09.06.2020 року № 43671/23/24-20 (а.с. 52) та № 43676/23/24-20 (а.с. 64) про розгляд справ 19.06.2020 року з 09:30 до 15:00, що підтверджується списком № 46 поштових відправлень та роздруківкою з офіційного сайту «Укрпошта» «Відстеження відправлення - 8433347685634» (а.с. 61, 62-63).
На підставі виявлених порушень Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області прийнято постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу:
№ 177326 від 19 червня 2020 року, якою стягнуто з ОСОБА_1 адміністративно - господарський штраф у сумі 34000 грн. (а.с. 51);
№ 177327 від 19 червня 2020 року, якою стягнуто з ОСОБА_1 адміністративно - господарський штраф у сумі 34000 грн. (а.с. 60).
Зазначені постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу від 19 червня 2020 року № 177326 та № 177327 направлені рекомендованим листом з повідомленням на адресу позивача, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 50, 57, 58, 59).
Позивач не погодившись з прийнятими відповідачем постановами про застосування адміністративно - господарського штрафу від 19.06.2020 року № 177326 № 177327, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.
Відповідно до п. 1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
У відповідності до п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.
Розпорядженням КМУ № 1378-р від 16.12.2015 "Питання Державної служби з безпеки на транспорті" здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.
З огляду на викладене, Укртрансбезпека під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов'язкових до виконання.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон).
Статтею 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344) визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 № 232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2344, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Згідно ч. 3 вказаної статті, державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.
Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктами 12 - 19 розділу «Рейдові перевірки» Порядку № 1567 визначено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.
Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
Під час проведення рейдової перевірки можливе: застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис “Укртрансбезпека”; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю; використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.
Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення. Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог пункту 15 Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.
Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.
Відповідно до 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку № 1567).
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (п. 21 Порядку №1567).
Пунктом 22 Порядку № 1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
З аналізу вищезазначених положень встановлено, що рейдова перевірка здійснюється на підставі щотижневого графіка, який складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу та в межах строку визначеного у направленні на перевірку.
Позивач у позовній заяві вказує на те, що у посадовій особі було відсутнє направлення на перевірку для її проведення.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 10 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422, під час звернення до водія посадова особа зобов'язана привітатися, назвати свою посаду і прізвище, пред'явити службове посвідчення, направлення на перевірку та повідомити про причину зупинення транспортного засобу.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Матеріалами справи підтверджено, що Управлінням Укртрансбезпеки у Доне6цькій області проведено перевірку на 709 км автомобільної дороги «Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя - Маріуполь» на підставі графіку проведених рейдових перевірок Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області у період з 04.05.20250 року по 08.05.2020 року, а також направлення на рейдову перевірку № 007147 від 04 травня 2020 року (а.с. 69,70).
Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів які б свідчили проте, що рейдова перевірка була проведена без відсутності в працівників Укртрансбезпеки під час такої перевірки відповідного направлення на проведення рейдової перевірки.
Отже, рейдова перевірка Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області була проведена у межах та у спосіб визначений чинним автомобільним законодавством.
Суд зазначає, що відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є:
- для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;
- для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно - правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994р, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями, та залізничними переїздами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30 (далі - Правила № 30).
Пунктом 4 Правил № 30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Судом встановлено, що відповідачем проведена рейдова перевірка та здійснено габаритно - ваговий контроль транспортних засобів марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_2 з причепом марки ТRAILOR, номерний знак НОМЕР_3 , та марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_7 з причепом марки РАСТОN, номерний знак НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_1 .
Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).
Відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Пунктом 16 Порядку № 879 затверджено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
Документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (пп. 5-1 п. 2 Порядку № 879).
Згідно п. 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Отже з аналізу вищезазначених положень вбачається, що законодавець визначає право працівників Укратрансбезпеки здійснювати документальний габаритно - ваговий контроль, який не вимагає проведення зважування транспортного засобу на спеціальному обладнанні.
З огляду на вищевикладені обставини, суд не приймає посилання позивача на те, що зі змісту актів та розрахунків неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортних засобів позивача, який відсоток похибки таких ваг, чи проходили вони періодичну повірку (метрологічну атестацію), оскільки, судом встановлено, що відповідачем під час здійснення рейдової перевірки була проведений саме документальний габаритно - ваговий контроль, як це передбачено пп. 4 п. 2 Порядку № 879.
Суд зазначає, що з акту № 202626 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05 травня 2020 року встановлено, що відповідачем проведено перевірку транспортного засобу марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_2 з причепом марки ТRAILOR, номерний знак НОМЕР_3 (а.с. 54).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 транспортний засіб марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_2 визначено масу без навантаження 8,200 т, повна маса 18,425 т (а.с. 171-172).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 встановлено, що причеп марки TRAILOR, номерний знак НОМЕР_3 визначено масу без навантаження 6,780 т, повна маса 24,000 т (а.с. 169-170).
З матеріалів справи встановлено, що позивачем здійснено перевезення пшениці транспортним засобом марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_2 з причепом марки TRAILOR, номерний знак НОМЕР_3 , що підтверджується товарно - транспортною накладною № 2/5 від 05 травня 2020 року. Відповідно до зазначеної товарно - транспортної накладної визначено, що загальна маса вантажу, який перевозиться, становить - 43,680 т (а.с. 53).
Отже, за результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_2 з причепом марки TRAILOR, номерний знак НОМЕР_3 , було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з причепом та вантажем становила 58,66 т.
З акту № 202547 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05 травня 2020 року встановлено, що відповідачем проведено перевірку транспортного засобу марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки PACTON, номерний знак НОМЕР_4 (а.с. 66).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 встановлено, що транспортний засіб марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 визначено повну масу т/з 18,225 т (а.с. 173-174).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 встановлено, що причеп марки PACTON, номерний знак НОМЕР_4 визначено масу без навантаження 6,500 т, повна маса 28,000 т (а.с. 152-153).
З матеріалів справи встановлено, що позивачем здійснено перевезення пшениці транспортним засобом марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки PACTON, номерний знак НОМЕР_4 , що підтверджується товарно - транспортною накладною № 1/5 від 05 травня 2020 року. Відповідно до зазначеної товарно - транспортної накладної визначено, що загальна маса вантажу, який перевозиться, становить - 40,030 т (а.с. 65).
Отже, за результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки PACTON, номерний знак НОМЕР_4 , було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з причепом та вантажем становила 56,790 т.
Суд звертає увагу на те, що пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до вищезазначених вимог законодавець встановив, що допустима для даного типу транспортного засобу фактична вага не повинна перевищувати 40 т (44 т - для контейнерів).
Проте, як вбачається з матеріалів справи встановлено, що загальна маса транспортного засобу марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_2 з причепом марки TRAILOR, номерний знак НОМЕР_3 та вантажем становила 58,66 т, та марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки PACTON, номерний знак НОМЕР_4 та вантажем становила 56,790 т, тобто з перевищенням допустимої вага.
З огляду на викладені вище обставини, позивач повинен був отримати дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, як це передбачено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 4 Порядку № 879.
Матеріалами справи підтверджено, що на момент здійснення рейдової перевірки у водіїв транспортних засобів, які перевірялись, були відсутні дозволи, які дають право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів.
Відповідно до абз. 16 ч. 1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи наявність порушень вимог автомобільного законодавства, Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області були направлені на адресу позивача (вул. Мечнікова, буд. 19А, м. Курахове, Мар'їнський район, Донецької області, 85612) повідомлення № 43671/23/24-20 та № 43676/23/24-20 від 09.06.2020 року про розгляд справ про порушення, що підтверджується долученим до матеріалів справи Списком № 46 поштових відправлень від 12.06.2020 року (а.с. 62-63).
Позивач у позовній заяві вказує на те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справ про порушення, однак зазначені обставини спростовуються матеріалами справи.
Проте, суд зазначає, що згідно сформованого списку № 46 поштових відправлень вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 12.06.2020 року направлені повідомлення про розгляд справи про порушення № 43671/23/24-20 та № 43676/23/24-20 від 09.06.2020 року рекомендованим лисом з повідомлення номер трекінгу 8433347685634.
Згідно роздруківки з сайту «Укрпошти» «track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html» розділ «Відстеження» встановлено, що поштове відправлення номер трекінгу 8433347685634 отримано особисто адресатом 17.06.2020 року (а.с. 61).
Судом встановлено, що згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на Офіційному сайті «Укрпошта» копію повідомлення направлено на адресу позивача 12.06.2020 року, 13.06.2020 року повідомлення надійшло до точки видачі, проте не було вручено під час доставки.
Вказане свідчить, що позивач мав можливість отримати дане повідомлення з 13.06.2020 року, проте вказаним правом не скористався.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справ про порушення було призначено на 19.06.2020 року, отже відповідач належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв'язку із неявкою уповноваженої особи суб'єкта господарювання, правомірно розглянув справу без її участі.
Крім того, суд вказує на те, що законодавець не визначає за який час особа повинна бути повідомлена про розгляд справи, а лише вказує про розгляд справи у разі наявності інформації про належне повідомлення осіб.
Також, суд зазначає, що позивач міг звернутися до Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області з заявою (клопотанням) про перенесення розгляду справи, однак доказів такого звернення позивачем суду не надано.
Враховуючи вищевикладене обстави, суд приходить висновку, що Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області правомірно прийняті постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу від 19.06.2020 року № 177326 про стягнення адміністративно - господарського штрафу у сумі 34000 грн., та № 177327 про стягнення адміністративно - господарського штрафу у сумі 34000 грн.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Крім цього, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України”, заява № 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
У відповідності до вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного - господарського штрафу № 177326 від 19.06.2020 року, визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного - господарського штрафу № 177327 від 19.06.2020 року.
Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір не підлягає відшкодуванню.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного - господарського штрафу № 177326 від 19.06.2020 року, визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного - господарського штрафу № 177327 від 19.06.2020 року - відмовити.
Повний текст рішення буде складено та підписано 30 жовтня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Олішевська