28 жовтня 2020 року Справа № 160/11526/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юркова Е.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та з обов'язання вчинити певні дії,-
22 вересня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Нікопольської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 12.05.2020 року;
- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Нікопольської міської ради щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію;
- зобов'язати Виконавчий комітет Нікопольської міської ради розглянути запит від 12.05.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Нікополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач звернувся до відповідача із запитом про надання публічної інформації, у якому просив: 1) надати інформацію про наявність на території м. Нікополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд; 2) відповідь надіслати за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що запит відповідачем отримано 15.05.2020 року, але ним не надано відповідь на запит на отримання інформації впродовж п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Таким чином, станом на 21.09.2020 року відповідач не надав відповідь у 5 робочих днів після отримання запиту. Загальна кількість часу від отримання запиту склала понад 4 місяці. Вважає зазначену бездіяльність відповідача протиправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України і порушує його право на отримання інформації.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
26.10.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що виконавчим комітетом Нікопольської міської ради було підготовлено, зареєстровано та відправлено 20.05.2020 року за № 1593/20 лист-відповідь на інформаційний запит позивача від 12.05.2020 року, який надійшов на адресу відповідача 15.05.2020 року, про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції № ИЗ-114/20. Відповідно до п. 150 Інструкції, інформаційний запит від 12.05.2020 року зареєстровано в системі електронного діловодства FossDoc, про що свідчить зафіксована в картці інформація про дату, час реєстрації вхідної кореспонденції (10:32 год. 15.05.2020 року) і стан виконання документу. А відповідь на інформаційний запит зареєстрована 20.05.2020 року о 15:45 год. На підтвердження вказаного відповідачем надано скріншоти з системи електронного діловодства FossDoc. Зазначає також, що відповідно до ст. 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації” розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Згідно з ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Отже, відлік надання відповіді починається з 18.05.2020 року, який є першим робочим днем після 15.05.2020 року. Також зауважує, що оскільки позивачем в його інформаційному запиті не було зазначено у якій саме спосіб необхідно відправити поштою відповідь, виконавчим комітетом Нікопольської міської ради 21.05.2020 року направлено відповідь простим поштовим відправленням, про що свідчить інформація в сформованій картці електронного діловодства FossDoc (“дата виконання 21.05.2020 року” та “знято з контролю”). При цьому, звертає увагу, що 20.10.2020 року виконавчим комітетом Нікопольської міської ради повторно направлено відповідь від 20.05.2020 року на інформаційний запит (копія листа № 3465/20). А саме, проінформовано позивача про те, що на території мікрорайону “Трубник - 2” в м. Нікополі Дніпропетровської області згідно з рішенням Нікопольської міської ради від 24.05.2019 № 51-49/VII “Про затвердження містобудівної документації “Детальний план території (вільної від забудови) мікрорайону “Трубник - 2” в м. Нікополі, Дніпропетровської області” заплановано відведення 73 вільних земельних ділянок, які можливо передати у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Крім того, у відповіді йдеться мова про те, що ОСОБА_1 запропоновано подати у встановленому чинним законодавством порядку документи для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
Відповідно до ЗУ "Про доступ до публічної інформації" позивач звернувся до відповідача із запитом про надання публічної інформації, у якому просив:
1) надати інформацію про наявність на території м. Нікополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд з місцями (орієнтирами);
2) відповідь надіслати за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказаний запит відповідачем отримано 15.05.2020 року, що визнається сторонами.
Згідно з інформацією з електронної картки електронного діловодства FossDoc сформовано відповідь ОСОБА_1 на лист про вільні земельні ділянки за вих. № 1593/20 від 20.05.2020 року о 15 год. 45 хв. У графі “Вид доставки” проставлено відмітку “Пошта”. У графі “Дата виконання” вказано дату 21.05.2020 року, а також міститься відмітка “Знято з контролю”.
У вказаній відповіді, копія якої долучена відповідачем до матеріалів справи, міститься наступна інформація:
“На Ваш інформаційний запит від 12.05.2020, що надійшов до виконавчих органів Нікопольської міської ради 15.05.2020, стосовно надання інформації про наявність на території м. Нікополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використанні під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд повідомляємо.
Згідно з рішенням Нікопольської міської ради від 24.05.2019 № 51-49/VII затверджено містобудівну документацію “Детальний план території (вільної від забудови) мікрорайону “Трубник-2” в м. Нікополі Дніпропетровської області”. На вказаній території заплановано відведення 73 (сімдесяти трьох) вільних земельних ділянок, які можливо передати у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Слід зазначити, що на деякі земельні ділянки зазначеного масиву вже надано дозволи (рішення міської ради) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та прийнято рішення про передачу у власність земельних ділянок.
Відповідно до пункту 6 статті і 18 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки…”.
Також відповідачем долучено до матеріалів справи лист на адресу ОСОБА_1 від 20.10.2020 року № 3465/20 наступного змісту:
“ 09.10.2020 року на адресу виконавчого комітету Нікопольської міської ради надійшла ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зі змісту позовних вимог видно, що виконавчим комітетом Нікопольської міської ради не надана відповідь на Ваш інформаційний запит від 12.05.2020, що надійшов до виконавчих органів Нікопольської міської ради 15.05.2020 (вх. № ИЗ-114/20 від 15.05.2020) про наявність на території м. Нікополь вільних земельних ділянок, що можуть використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд з місцями (орієнтирами).
Слід зазначити, що виконавчим комітетом Нікопольської міської ради на Ваш інформаційний запит було підготовлено та направлено відповідь за вих. № 1593/20 від 20.05.2020.
Враховуючи вищезазначене, повторно направляємо відповідь виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 20.05.2020 вих. № 1593/20 на Ваш інформаційний запит від 12.05.2020”.
Відповідно до фіскального чеку АТ “Укрпошта” ВПЗ №10 вказану відповідь разом з копією відповіді виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 20.05.2020 вих. № 1593/20 направлено ОСОБА_1 21.10.2020 року рекомендованим листом. Трек-код відправлення 5321004001469.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про інформацію" передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України "Про інформацію" ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI (зі змінами та доповненнями).
Статтею 1 вказаного Закону надано визначення публічної інформації, згідно з яким публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до статті 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації" метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Так, положення вказаного закону регулюють, зокрема, правовідносини з приводу забезпечення отримання громадянами або іншими особами інформації, що створюється та виникає в процесі функціонування суб'єктів владних повноважень та виконання покладених на них завдань.
Статтею 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, згідно якої, право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема:
- обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;
- визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;
- юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Також, доступ до публічної інформації, відповідно до статті 4 цього Закону, здійснюється на принципах, зокрема, прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом.
Статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Частиною 4 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Враховуючи наведене, суд робить висновок, що відповідач належить до розпорядників інформації в розумінні положень пункту 1 частини першої Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Згідно з положеннями статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом, серед іншого, надання інформації за запитами на інформацію.
Статтею 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, обов'язок розпорядника інформації щодо надання відповіді на отриманий запит - має імперативний характер, незалежно від того, до яких висновків дійде суб'єкт владних повноважень чи інший розпорядник публічної інформації.
При цьому, стаття 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
З матеріалів справи видно, що 12.05.2020 року позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, що отриманий відповідачем 15.05.2020 року та зареєстрований за № ИЗ-114/20.
Однак, як встановлено у ході розгляду справи, на адресу позивача запитувана інформація у визначений законом строк не надіслана.
Суд критично ставиться до твердження відповідача про направлення на адресу ОСОБА_1 21.05.2020 року відповіді на запит, оскільки на підтвердження вказаного надано лише витяг з електронної картки електронного діловодства FossDoc, відповідно до якого сформовано відповідь ОСОБА_1 на лист про вільні земельні ділянки за вих. № 1593/20 від 20.05.2020 року о 15 год. 45 хв. Жодних доказів, що свідчили б про направлення на адресу позивача відповіді на запит не надано.
Таким чином, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Нікопольської міської ради щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію підлягає задоволенню.
Що стосується вимог про визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Нікопольської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 12.05.2020 року та зобов'язання Виконавчого комітету Нікопольської міської ради розглянути запит від 12.05.2020 року про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Нікополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 21.10.2020 року на адресу ОСОБА_1 направлено лист від 20.10.2020 року № 3465/20, до якого долучено відповідь виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 20.05.2020 вих. № 1593/20 на інформаційний запит позивача від 12.05.2020 року, у якій надано інформацію про наявність на території м. Нікополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем надано відповідь на запит, відтак, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд виходить з положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, й оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Щодо заяви позивача про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи у сумі 17 грн., то вони не є обґрунтованими та документально не підтверджені, відтак, така заява підлягає залишенню без розгляду відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 77, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Нікопольської міської ради щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації ОСОБА_1 на запит на інформацію.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 28.10.2020 року.
Суддя (підпис) Е.О. Юрков