Іменем України
49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)
30 жовтня 2020 року Справа №160/2640/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жукової Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву повноважного представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» щодо стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» витрати на правову допомогу адвоката в сумі 37 000,00 грн., -
06 березня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: №0003770501 від 11.02.2020 р. на загальну суму 8 440,00 грн.; №0003820501 від 11.02.2020 р. на загальну суму 2 375 515,50 грн.; №0003810501 від 11.02.2020 р. на загальну суму 791 838,50 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року було відкрито провадження в адміністративній справі №160/2640/20 та призначено до розгляду у порядку підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження.
10.07.2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було винесено рішення у справі № 160/2640/20, яким позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: №0003770501 від 11.02.2020 р. на загальну суму 8 440,00 грн.; №0003820501 від 11.02.2020 р. на загальну суму 2 375 515,50 грн.; №0003810501 від 11.02.2020 р. на загальну суму 791 838,50 грн., - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003770501 від 11.02.2020 р. за платежем: прибуток приватних підприємств (11021000), на суму: 8440,00 (вісім тисяч чотириста сорок) грн. 00 копійок, з яких за основним платежем 6752,00 грн., та за штрафними санкціями 1688,00 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003820501 від 11.02.2020р. за платежем: податок на додану вартість (14010100) на суму 2375515 (два мільйони триста сімдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 50 коп., з них за основним платежем 1 583 677,00 грн., та за штрафними санкціями 791 838,50 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003810501 від 11.02.2020 р. за платежем: податок на додану вартість (14010100), на суму 791838 (сімсот дев'яносто одна тисяча вісімсот тридцять вісім) грн. 50 коп.
Стягнуто судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ФЛЕКС" з оплати судового збору у розмірі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять грн., 00 коп.).
21.07.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява повноважного представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» щодо стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» витрати на правову допомогу адвоката в сумі 37 000,00 грн. від 21.02.2020 р. вх.№44340/20, яка обґрунтована наступним.
Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» здійснено оплату правничої допомоги адвоката, що відповідно до ст.132 КАС України є судовими витратами, та відповідно до ст. 134 КАС підлягають стягненню з відповідача на користь останнього.
Вказані витрати підтверджено документами, наявними в матеріалах даної справи, а саме: копією договору про надання правничої допомоги № 2-34 від 15.11.2019 р.; копією додатку до договору про надання правничої допомоги № 2-34 від 18.11.2019 р.; копією акту прийому-передачі наданих послуг від 03.03.2020 р.
Представник позивача зазначає, що ч.7 ст. 139 КАСУ передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до положень ст. 14 ПК адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату.
Діючим законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.
Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката, випливає висновок, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, акт, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
Як значиться в акті прийому-передачі наданих послуг від 03.03.2020 р., адвокатом отриманий гонорар в розмірі 37000,00 грн.
Представник позивача також зазначає, що договором та актом визначені перелік та види робіт/послуг, які надані адвокатом при наданні правничої допомоги по цій справі. Зазначений гонорар є розумним та справедливим, та його розмір повністю відповідає приписам ч.ч. 2, 3, ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховані складність справи, значний обсяг оброблених документів, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта, витрачений час, та інші істотні обставини. При цьому зазначено, що розмір гонорару становить трохи більше 1 % від ціни позову (1,16 %).
На підставі викладеного вище, та з посиланням як на ст. ст. 132, 134 КАС України, ст.1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», так і на той факт, що в матеріалах справи міститься документальне підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, повноважний представник позивача просить суд ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути на користь з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» витрати на правову допомогу адвоката в сумі 37 000,00 грн.
Суд зазначає, що в період з 22.07.2020 р. по 26.07.2020 р. суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 вимушено перебувала вдома на самоізоляції, у зв'язку з хворобою секретаря судового засідання Рубана Антона Вікторовича, що підтверджується листом непрацездатності останнього, а саме: від 20.07.2020 р. Серії АДЮ №130625; від 22.07.2020 р. №130625 Серії АДЮ №130627, копії яких містяться в матеріалах справи, та на підставі установленого карантину, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 «Про запобігання поширенню на території України COVID-19» від 11 березня 2020 р.
При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься довідка від 20.08.2020 р. №155, складена начальником відділу управління персоналом А.В. Шевченко, в тексті якої зазначено, що суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 перебувала у щорічній відпустці: з 27.07.2020 р. по 31.07.2020 р. включно; з 03.08.2020 р. по 07.08.2020 р. включно; з 10.08.2020 р. по 14.08.2020 р. включно; з 17.08.2020 р. по 21.08.2020 р. включно; з 25.08.2020 р. по 28.08.2020 р. включно.
В матеріалах справи також міститься довідка від 31.08.2020 р. №164, складена начальником відділу управління персоналом А.В. Шевченко, в тексті якої зазначено, що суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 в період з 31 серпня по 15 вересня 2020 р. перебувала у щорічній відпустці.
При цьому, відповідно до тексту довідки від 23.10.2020 р. №199, складеної начальником відділу управління персоналом А.В. Шевченко, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 перебувала з 16.09.2020 р. по 14.10.2020 р. на лікарняному; з 15.10.2020 р. по 16.10.2020 р.; з 19.10.2020 р. по 23.10.2020 р.; з 26.10.2020 р. по 29.10.2020 р. - у щорічній відпустці.
Відтак, питання щодо вирішення заяви повноваженого представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» щодо стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» витрати на правову допомогу адвоката в сумі 37 000,00 грн., вирішено першого робочого дня судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукової Є.О., - 30.10.2020 р.
Відповідно до ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При цьому, відповідно до ч.3, 5 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, шляхом винесення додаткового рішення в порядку, визначеному ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються види судових витрат.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України надається визначення витрат на професійну правничу допомогу та зазначається наступне.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до змісту ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються загальні підстави щодо розподілу судових витрат. Зокрема, визначається наступне.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В адміністративних справах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Відповідно до частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R (81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Відповідно до пунктів 1,5.6 статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
З приводу зазначеного питання висловився і Конституційний Суд України, так, пунктом 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Також Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.
З огляду на наведене вище, до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правничих питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
При цьому, саме на суд покладається обов'язок оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, а також з огляду на принцип економії в адміністративному судочинстві, встановить що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Щодо посилань повноважного представника позивача на той факт, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом в рішенні від 10.07.2020 р. не відображено питання про судові витрати, суд зазначає наступне.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» від 06.03.2020 р. вх.№16166/20 позивач просив суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, а саме: №0003770501 від 11.02.2020 р. на загальну суму 8 440,00 грн.; №0003820501 від 11.02.2020 р. на загальну суму 2 375 515,50 грн.; №0003810501 від 11.02.2020 р. на загальну суму 791 838,50 грн.; судові витрати покласти на відповідача.
Відтак, позивачем в позовній заяві останнього від 06.03.2020 р. вх.№16166/20 не було заявлено вимоги щодо стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» судових витрат пов'язаних з професійною правничою допомогу адвоката, як наслідок й винесення судом будь-якого рішення щодо вирішення питання про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» судових витрат пов'язаних з професійною правничою допомогу адвоката.
При цьому, суд зазначає, що в тексті позовної заяви зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката становить 37 000,00 грн.
В підтвердження зазначеного, представником позивача було подано копію договору №2-34 про надання правничої допомоги від 15.11.2019 р., копію додатку до договору №2-34 про надання правничої допомоги, копію акта прийому-передачі наданих послуг від 03.03.2020 р.
Будь-яких інших документів, що підтверджують вартість послуг адвоката за період, а саме: з 15.11.2019 р. по 03.03.2020 р. на загальну суму 37 000,00 грн., як-то: рахунку, опису виконаних робіт тощо, представником позивача надано не було.
Аналізуючи додані до позовної заяви зазначені вище по тексту документи щодо компенсації витрат на правничу допомогу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» в розмірі 37 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, суд зазначає наступне.
Справа № 160/2640/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: №0003770501 від 11.02.2020 р. на загальну суму 8 440,00 грн.; №0003820501 від 11.02.2020 р. на загальну суму 2 375 515,50 грн.; №0003810501 від 11.02.2020 р. на загальну суму 791 838,50 грн., розглядалась в порядку загального позовного провадження.
Всього у справі № 160/2640/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: №0003770501 від 11.02.2020 р. на загальну суму 8 440,00 грн.; №0003820501 від 11.02.2020 р. на загальну суму 2 375 515,50 грн.; №0003810501 від 11.02.2020 р. на загальну суму 791 838,50 грн. було проведено 4 (чотири) судових засідання в межах терміну розгляду справи, визначеного відповідно до ч.4 ст. 173, ст.179, ст.193 КАС України, хронологія яких виглядає наступним чином.
01.04.2020 року фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалася відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у зв'язку з оголошенням загальнодержавного карантину, з урахуванням положень Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року, Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19» та відповідно до розпорядження голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренева А.О. від 30.03.2020 року №68 «Про вжиття додаткових обмежувальних карантинних заходів», усі судові справи, що перебувають у провадженні судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукової Є.О., призначені до розгляду на 01.04.2020 року, на 08.04.2020 року та на 10.04.2020 року знімаються з розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 р. у справі №160/2640/20 призначено справу №160/2640/20 до розгляду у порядку підготовчого провадження в судовому засіданні на 22 червня 2020 року о 10:00 год. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала №14.
Ухвалено здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Жуковою Є.О., у порядку загального позовного провадження.
22.06.2020 року фіксація судового засідання технічними засобами здійснювалася в порядку, передбаченому ч.1 ст.229 КАС України, судом з'ясовувалися підстави звернення з наведеним вище позовом та наявність доказової бази з огляду на предмет позову, представником позивача надавалися відповідні пояснення у справі, судове засідання тривало з 10:26 до 10:40 години, тобто 14 хвилин, що підтверджується протоколом судового засідання від 22.06.2020 року.
10.07.2020 року фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалася відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у зв'язку з неявкою представника позивач. При цьому, суд зазначає, що від представника позивача надійшло клопотання про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження від 01.07.2020 р., за вх.№39651/20.
10.07.2020 р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/2640/20 винесено рішення, яким позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: №0003770501 від 11.02.2020 р. на загальну суму 8 440,00 грн.; №0003820501 від 11.02.2020 р. на загальну суму 2 375 515,50 грн.; №0003810501 від 11.02.2020 р. на загальну суму 791 838,50 грн., - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003770501 від 11.02.2020 р. за платежем: прибуток приватних підприємств (11021000), на суму: 8440,00 (вісім тисяч чотириста сорок) грн. 00 копійок, з яких за основним платежем 6752,00 грн., та за штрафними санкціями 1688,00 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003820501 від 11.02.2020р. за платежем: податок на додану вартість (14010100) на суму 2375515 (два мільйони триста сімдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 50 коп., з них за основним платежем 1 583 677,00 грн., та за штрафними санкціями 791 838,50 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003810501 від 11.02.2020р за платежем: податок на додану вартість (14010100), на суму 791838 (сімсот дев'яносто одна тисяча вісімсот тридцять вісім) грн. 50 коп.
Стягнуто судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ФЛЕКС" з оплати судового збору у розмірі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять грн., 00 коп.).
У письмовому вигляді матеріали справи містять наступні документи, складені позивачем: позовну заяву від 06.03.2020 р. вх.№16166/20, клопотання від 06.03.2020 р. вх.№16169/20; відповідь на відзив від 03.04.2020 р. вх.№3546/20-ел; клопотання про відкладення розгляду справи від 07.04.2020 р. вх.№3758/20-ел.
Так, відповідно до акта прийому-передачі наданих послуг від 03.03.2020 р., копія якого міститься в матеріалах справи, судом встановлено, що адвокат Васильченко Анатолій Анатолійович, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ДП №3020 від 22.01.2016 р., з однієї сторони та ТОВ «ГРАНД-ФЛЕКС», в особі директора ОСОБА_2 , що діє на підставі Статуту з іншої сторони склали акт про те, що адвокат з 15.11.2019 р. по 03.03.2020 р. надавав клієнту правничу допомогу відповідно до договору про надання правничої допомоги №2-34 від 15.11.2019 р.
Відповідно до п.2 акта прийому-передачі наданих послуг від 03.03.2020 р. вартість послуг за період, вказаний в п.1 цього акта, становить 37 000,00 грн. (тридцять сім тисяч) гривень.
Будь-яких документів, що підтверджують обсяг часу (годин), витраченого в цілому на надання правничої допомоги ТОВ «ГРАНД-ФЛЕКС» адвокатом Васильченко Анатолієм Анатолійовичем до суду надано не було.
Зокрема, позивачем не було доведено реального виконання таких складових правничої допомоги, як: визначення переліку обставин, які підлягають доказуванню та документів, які мають бути надані клієнтом до суду для обґрунтування правового захисту з метою оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, співвідносно із аналізом нормативно - правового регулювання взаємовідносин, а також судової практики стосовно таких порушень; пошук та аналіз судової практики по адміністративним спорам з приводу оскарження податкових повідомлень-рішень; опрацювання та детальний правовий аналіз первинних та інших документів, наданих ТОВ «ГРАНД-ФЛЕКС» для скасування оскаржуваних повідомлень-рішень;
При цьому, суд зазначає, що розглянувши копію договору №2-34 про надання правової допомоги від 15.11.2019 р., додаток до договору №2-34 про надання правничої допомоги від 18.11.2019 р., акт прийому-передачі наданих послуг від 03.03.2020 р., суд зазначає, що дані документи не містить жодного посилання на адміністративну справу, в межах якої заявлені витрати до відшкодування, а також не відображають суті наданих послуг.
Тобто, матеріали справи, не доводять факту понесення позивачем витрат за складання та подання відповідних процесуальних документів в адміністративній справі № 160/410/20, оскільки в доданих до матеріалів даної справи підтверджуючих документів щодо оплати професійної правничої допомоги не зазначено номер справи, в якій надавалась відповідна правнича допомога.
Враховуючи те, що наданими до суду, документами витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено, суд проходить до висновку про відмову у розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу.
Зазначена правова позиція викладена Верховним судом у додатковому рішенні від 24 січня 2019 року по справі № 9901/350/18 (провадження №П/9901/350/18), в тексті якого зазначено, що надані до Суду представником позивача копії виписок з його банківського рахунку, на підтвердження того, що позивач поніс витрати на правову допомогу згідно актів приймання-передачі наданих послуг № 01-554 від 30 листопада 2017 року, № 02-554 від 11 червня 2018 року, № 03-554 від 22 жовтня 2018 року, такі витрати не підтверджують, оскільки не містять інформацію про номер справи, чи відповідний акт приймання-передачі наданих послуг згідно з якими були сплачені кошти.
Водночас, посилання у вказаних виписках з банківського рахунку представника позивача на договір № 01/16 від 22 грудня 2016 року, не є свідченням того, що кошти сплачувалися за надання правової допомоги саме у справі № П/800/554/16, оскільки згідно вказаного договору адвокат ОСОБА_1 здійснював представництво інтересів позивача не лише в цій справі, а й адміністративній справі № П/800/63/16, кримінальному провадженні № 22015000000000071 та інших провадженнях за участю позивача.
На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви повноважного представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» щодо стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» витрати на правову допомогу адвоката в сумі 37 000,00 грн.
Керуючись ст. ст.134 - 139, 143, 242-244, 246, 250, 252, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви повноважного представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» щодо стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ФЛЕКС» витрати на правову допомогу адвоката в сумі 37 000,00 грн., - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова