Рішення від 07.10.2020 по справі 160/8894/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року Справа № 160/8894/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, стосовно не включення до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 у шкідливих умовах з 21.10.1996 р. по 01.07.2008 р., що дає право на зарахування пільгового стажу за Списком № 2, у зв'язку з роботою в особливо шкідливих умовах праці - противоправними;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на отримання пільгової пенсії за Списком № 2 період роботи у шкідливих умовах за Списком № 2 з 21.10.1996 р. по 01.07.2008 р. включно, призначити та виплачувати пенсію на пільгових умовах праці, відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 03.02.2020 р. з урахуванням усього періоду роботи в шкідливих умовах за Списком № 2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після досягнення необхідного віку звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно ст.114 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 08.07.2020 року № 0400-0305-8/52845, яким відмовлено в зарахуванні стажу роботи на посаді електрозварника з 21.10.1996 р. по 01.07.2008 р., у зв'язку з тим, що в довідці, уточнюючий характер роботи відсутнє переведення з управління «Мехремонт» до спеціалізованого управління ремонту та монтажу, та посада електрогазозварник управління ремонту та монтажу відсутня в наказі про атестацію робочих місць від 13.03.2001 р. № 112. Такі дії позивач вважає протиправними, з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач працював повний робочий день, без будь-яких прогалин у місяцях, має безперервний стаж у вказаний період. Вказує, що в трудовій книжці наявні записи перебування позивача у вказаний період на відповідних професіях, які відносяться до списку, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 24.09.2020 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 60239/20), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що позивачем 21.04.2020 року було надано заяву на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. За результатом наданих позивачем документів прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. До пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2 не враховано період роботи з 21.10.1996 р. по 01.07.2008 р., зважаючи на те, що відомості про атестацію робочого місця у трудовій книжці останнього відсутні, у переліку цехів, професій та посад додатку до наказу № 112 від 13.03.2001 р., по яких підтверджено право на пільгове забезпечення за Списком № 2 відсутнє «управління ремонту та монтажу», де позивач працював з 16.01.2003 р. по 01.07.2008 р.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , зокрема:

- 21.10.1996 р. прийнятий тимчасово в управління «Мехремонт» електрогазозварником рудника Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату (наказ № 85 від 21.10.1996 р.),

- 20.02.1997 р. переведений на постійну роботу електрогазозварником рудника (наказ № 29к від 25.02.1997 р.),

- 01.10.2003 р. переведений до спеціалізованого управління ремонту та монтажу електрогазозварником гірничого виробництва дільниці № 1 з ремонту обладнання (наказ № 288к від 24.10.2003 р.),

- 01.07.2008 р. звільнений за власним бажанням (наказ № 285 від 18.06.2008 р.).

Вказані періоди роботи підтверджені даними трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 .

Також згідно запису трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 № 9, ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат» реорганізовано в філіал «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ЗАТ «Кримський ТИТАН» на підставі наказу № 01 від 16.12.2003 р.

Довідкою ПрАТ «Юкрейніан кемікал продактс» № 31-15/1 від 12.03.2020 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній підтверджено, що позивач з 21.10.1996 р. по 15.01.2003 р. виконував роботи по ручному дуговому, плазмовому, газовому, автоматичному і механізованому дуговому зварюванню простих деталей, вузлів і конструкцій рудника управління «Мехремонт» за посадою електрогазозварника, яка передбачена Списком № 2 розділ XXXIIІ код 23200000-19756 постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 р., за період з 16.01.2003 р. по 01.07.2008 р. виконував роботи по ручному дуговому, плазмовому, газовому, автоматичному і механізованому дуговому зварюванню простих деталей, вузлів і конструкцій гірничого виробництва спеціалізованого управління ремонта та монтажа за посадою електрогазозварника, яка передбачена Списком № 2 розділ XXXIIІ код 33 постанови Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 р.

Судом встановлено, що 21.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.07.2020 року № 0400-0305-8/52845 відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за віком, у зв'язку з відсутності необхідного пільгового стажу. Зазначено, що загальний стаж складає 35 років 15 днів, пільговий стаж - 07 років 01 місяць 10 днів. Вказано, що зарахувати пільговий стаж, згідно наданої довідки № 31-15/1 від 12.03.2020 р., немає можливості, оскільки довідка не відповідає вимогам Постанови № 637 від 13.08.1993 року (у довідці не зазначено переведення з управління “Мехремонт” до управління ремонту та монтажу”). Також повідомлено, що згідно наданої пільгової довідки № 31- 15/1 від 12.03.2020 р. та трудової книжки НОМЕР_1 , заявник з 01.10.2003 р. працював в “управлінні ремонту та монтажу” за професією, посадою - “електрогазозварник”. Згідно наданої атестації робочого місця № 112 від 13.03.2001 р. та додатка з переліком атестованих цехів - “управління ремонту та монтажу” - відсутнє.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

З аналізу вищенаведеного можливо зробити висновок, що для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” необхідним є: 1) наявність пільгового стажу не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах (для чоловіків); 2) віднесення професії до списку робіт і професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію зазначених роботах, затверджених постановами Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 р. та № 36 від 16.01.2003 р.; 3) безпосередня зайнятість повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників мають бути надані лише у разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, для підтвердження спеціального трудового стажу.

Матеріалами справи, а саме трудовою книжкою ОСОБА_1 НОМЕР_1 , підтверджено, що позивач у період з 21.10.1996 р. по 01.07.2008 р. працював електрогазозварником на підприємстві ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат» (яке реорганізовано в філіал «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ЗАТ «Кримський ТИТАН»), у тому числі у складі рудника та спеціалізованого управління ремонту та монтажу.

Довідкою ПрАТ «Юкрейніан кемікал продактс» № 31-15/1 від 12.03.2020 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній підтверджено, що позивач з 21.10.1996 р. по 15.01.2003 р. виконував роботи по ручному дуговому, плазмовому, газовому, автоматичному і механізованому дуговому зварюванню простих деталей, вузлів і конструкцій рудника управління «Мехремонт» за посадою електрогазозварника, яка передбачена Списком № 2 розділ XXXIIІ код 23200000-19756 постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 р., за період з 16.01.2003 р. по 01.07.2008 р. виконував роботи по ручному дуговому, плазмовому, газовому, автоматичному і механізованому дуговому зварюванню простих деталей, вузлів і конструкцій гірничого виробництва спеціалізованого управління ремонта та монтажа за посадою електрогазозварника, яка передбачена Списком № 2 розділ XXXIIІ код 33 постанови Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 р.

Згідно наказу Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату № 33 від 25.01.1995 року «Про атестацію робочих місць за умовами праці» в результаті атестації атестовано по Списку № 2 професію електрогазозварника цеху «рудник».

Згідно наказу ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат» № 112 від 13.03.2001 року «Про результати чергової атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення» в результаті атестації атестовано по Списку № 2 професію електрогазозварника цехів «рудник», «ремонтно-механічний цех».

Судом встановлено, що вказана професія позивача відноситься до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановами Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 р. та № 36 від 16.01.2003 р..

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Держпраці.

Отже, своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 348/1079/17.

Окрім того, наказом Міністерства праці і соціальної політики України "Про затвердження роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках" від 21.08.2000 року № 205, зазначено, що в окремих випадках через складний фінансово-економічний стан, що склався по незалежним від підприємства причинам, для проведення атестації робочих місць, де не відбулися корінні зміни умов і характеру праці, можливе використання результатів попередньої атестації.

Отже, посилання відповідача на те, що період роботи з 21.10.1996 р. по 01.07.2008 р. на посаді електрогазозварника не може бути зараховано до пільгового стажу за Списком № 2, оскільки в цей період підприємством не проведено атестацію робочих місць, судом визнаються безпідставними.

Таким чином, вище вказані обставини вказують на наявність права на зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, періоду роботи з 21.10.1996 р. по 01.07.2008 р. на посаді електрогазозварника ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.07.2020 року № 0400-0305-8/52845, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за віком, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування до пільгового стажу за списком № 2 періоду роботи з 21.10.1996 р. по 01.07.2008 р. на посаді електрогазозварника ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат», суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.04.2020 року про призначення пенсії за віком згідно ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, оскільки органи Пенсійного фонду України наділені дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Поряд з тим, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 14 від 15.07.2020 року.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 242-244, 246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.07.2020 року № 0400-0305-8/52845, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за віком.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком № 2 період роботи з 21.10.1996 р. по 01.07.2008 р. на посаді електрогазозварника ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах за віком, відповідно до ч. 2 ст.114 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 21.04.2020 року та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 420,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 07 жовтня 2020 року.

Суддя Е.О. Юрков

Попередній документ
92535067
Наступний документ
92535069
Інформація про рішення:
№ рішення: 92535068
№ справи: 160/8894/20
Дата рішення: 07.10.2020
Дата публікації: 02.11.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них