30 жовтня 2020 року Справа № 160/8317/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юхно І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
21.07.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 недоотриманої пенсії, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.03.2016 року по 26.11.2016 року включно;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.03.2016 року по 26.11.2016 року включно;
- допустити рішення суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
В обгрунтування позову зазначено, що позивач 28.11.2019 року звернувся до відповідача із заявою про виплату суми недоодержаної пенсі померлої матері ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 року по 31.10.2019 року. На вказану заяву відповідачем було надано повідомлення №5389/02.4-20 від 28.12.2019 року, якою останнім було погоджено нарахувати та виплатити недоодержану пенсію померлої тільки за період з 27.11.2016 року по 31.10.2019 року, однак відмовлено у виплаті недоодержаної суми пенсії за період з 01.03.2016 року по 26.11.2016 року. З 01.03.2016 року виплату було призупинено внаслідок того, що померла не проживала на території Балаклійського району. Померла мала статус внутрішньо переміщеної особи, про що свідчить довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції №6301003210 від 01.12.2014 року. Позивач є донькою померлої та єдиним спадкоємцем, позивач та померла проживали однією сім'єю, про що свідчить будинкова книга. Позивач вважає, що померла протиправно не отримувала пенсію з 01.03.2016 року з вини суб'єкта владних повноважень. Аналіз норм права дає можливість дійти висновку, що суми пенсії, які належали пенсіонеру і залишились недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. З урахуванням викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано матеріали пенсійної справи позивача.
Станом на 07.09.2020 року в матеріалах справи відсутні докази отримання учасниками справи ухвали суду від 27.07.2020 року про відкриття провадження у даній справі, (відповідачем) разом з копією позовної заяви. Також до суду не надходили витребувані ухвалою від 27.07.2020 року докази.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року вирішено подальший розгляд адміністративної справи №160/8317/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено 05.10.2020 року об 10:10 год.
25.09.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на те, що позивачу була виплачена недоотримана пенсія після смерті її мати ОСОБА_2 за три роки з дня подання нею заяви від 28.11.2019 року на виплату недоотриманої пенсії, відповідно до приписів ч.1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскільки позивач звернулась із заявою про виплату недоотриманої пенсії 28.11.2019 року, розмір недоотриманої пенсії зменшився з врахуванням вимог ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
02.10.2020 року до суду надійшла заява від позивача, в якій він підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить розгляд справи проводити без його участі.
05.10.2020 року в підготовче судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі №160/8317/20, призначено справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , що підтверджує зміну позивачем прізвища зі ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 26.11.2019 року.
Судом встановлено, що померла ОСОБА_2 була тимчасово переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 01.12.2014 року №6301003210 про те, що вона постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , і перемістилась з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_2 .
З 01.03.2016 року ОСОБА_2 призупинено виплату пенсію, у зв'язку з не підтвердженням місця проживання. За життя ОСОБА_2 пенсію відновлено не було.
28.11.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління в Харківській області із заявою щодо виплати недоодержаної суми пенсії померлої матері ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 року по 31.10.2019 року.
На вказану заяву відповідачем було надано повідомлення №5389/02.4-20 від 28.12.2019 року, згідно якого погоджено нарахувати та виплатити недоодержану пенсію з 27.11.2018 року по 31.10.2019 року, однак відмовлено у виплаті суми недоодержаної пенсії за період з 01.03.2016 року по 26.11.2016 року включно.
Не погоджуючись з періодом виплати недоодержаної пенсії без врахування періоду з 01.03.2016 року по 26.11.2016 року, позивач звернулась до суду з цим позовом.
При вирішені спору суд виходить з того, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно зі ст. 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону №1058-ІV, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до ст. 52 Закону №1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Вищевказана норма закону кореспондується зі статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991, згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Пунктом 2.26 Порядку № 22-1 визначено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
Згідно зі ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Зміст ч. 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення» в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Відповідно пункту 2.26 Розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за № 1566/118476 для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщину у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про спадщину.
На підставі вищевикладеного для виплати недоотриманої пенсії за померлу особу застосовуються приписи п. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відтак позивачу було нараховано та виплачено недоотриману пенсію за ОСОБА_2 не більше за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
Суд зазначає, що обсяг прав спадкоємця на отримання пенсійних виплат померлої особи не може бути більшим за обсяг прав на такі виплати самого померлого пенсіонера.
Оскільки приписами п. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено право пенсіонера на отримання пенсійних виплат не більше ніж за 3 роки до дня звернення із заявою на отримання пенсії, спадкоємець такого пенсіонера не може отримати більший обсяг прав та претендувати на нарахування та виплату всього періоду неодержаних сум пенсій, оскільки період з 01.03.2016 року по 26.11.2016 року включно не входить до належних ОСОБА_2 сум пенсій на підставі наведених норм.
Відтак, судом не встановлено порушення відповідачем прав позивача, оскільки нарахування та виплати неодоотриманих пенсіонером сум пенсії, здійснені у відповідності до норм чинного законодавства, яке є чинним та не скасовано станом на день розгляду справи судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок, а саме довів правомірність свого рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно з ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.
Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Юхно