Справа № 758/8874/17
Провадження №2/439/296/20
судового засідання
29 жовтня 2020 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Бородійчук О.І., з участю секретаря судового засідання Скорик І.Б., під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування збитків (матеріальної шкоди), заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,
15 квітня 2020 року до Бродівського районного суду Львівської області із Подільського районного суду м. Києва надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування збитків (матеріальної шкоди), заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.
04 травня 2020 року відкрито провадження у справі.
В судове засідання 29 жовтня 2020 року учасники судового провадження не з'явилися повторно.
27 жовтня 2020 року від позивача надійшло клопотання, в якому просить судове засідання, призначене на 29 жовтня 2020 року провести за його відсутності; розглянути клопотання про призначення судової експертизи та задоволити його.
29 жовтня 2020 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Охмака М.В. надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з тим, що його родичка, з якою він донедавна спілкувався, захворіла, можливо на коронавірус, тому він перебуває на тимчасовій ізоляції з метою не зараження інших осіб.
На думку суду, вищезгадане клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20 травня 2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України
гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12 березня 2020 по 31 жовтня 2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 № 343 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 № 392 «Про встановлення карантину з мезгою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено з 22 травня 2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25 травня 2020 перевезення пасажирів метрополітенами.
Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.
Положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України визначено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відтак, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Вказане, також, відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі № 924/369/19.
Враховуючи неодноразові клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Охмака М.В., а саме: 06 серпня 2020 року, 06 жовтня 2020 року про відкладення судового розгляду, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача ОСОБА_3 .
Тому судове засідання 29 жовтня 2020 року проведено у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
21 липня 2020 року судом отримано клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової авто товарознавчої експертизи.
В обґрунтування клопотання він покликається на те, що ПрАТ «УПСК» вказує на те, що розмір страхового відшкодування був встановлений на підставі Звіту № С00716 «Про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого колісного транспортного засобу» від 23 грудня 2016 року, складеного ОСОБА_4 (далі Звіт № С00716), проте, такий звіт є неналежним та недопустимим доказам з огляду на суттєві порушення, викладені у відповіді на відзив. Найголовнішим порушенням став той факт, що оцінювач ОСОБА_5 особисто не бачив транспортний засіб, а сам звіт № С00716 складений оцінювачем на підставі припущень зі слів замовника оцінки а саме - ПрАТ «УПСК». Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України - «Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1)для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2)сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Заявник вважає, що Звіт № С00716 є лише попереднім оціночним документом, а дійсну вартість відновлювального ремонту підтверджує лише акт виконаних робіт, який не був взятий до уваги при складанні звіту № С00716.
Згідно ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
З метою об'єктивного розгляду справи, враховуючи вимоги поданого позову, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання про призначення експертизи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 103, 104 ЦПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про проведення судової автотоварознавчої експертизи задовольнити.
Призначити у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування збитків (матеріальної шкоди), заподіяної джерелом підвищеної небезпеки судово автотоварознавчу експертизу.
Доручити проведення судової експертизи експертам Київського науково- дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 5).
При проведенні судової авто-товарознавчої експертизи використовувати матеріали справи і в тому числі Акт № К-00000004 здачі приймання робіт (надання послуг), що підтверджує фактичні затрати ОСОБА_1 на відновлення транспортного засобу.
На вирішення експерту поставити наступні запитання:
-Яка ринкова вартість автомобілю «SAAB» р.н. НОМЕР_1 ?
-Яка вартість відновлювального ремонту автомобіля «SAAB» р.н. НОМЕР_1 ?
-Яка вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобілю «SAAB» р.н. НОМЕР_2 ?
Розрахунки здійснити станом на день ДТП -19 березня 2016 року.
Експертизу проводити по матеріалах справи.
Оплату послуг за проведення судової експертизи покласти на ОСОБА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_1 ).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 758/8874/17.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її винесення.
Суддя О. Бородійчук