Справа №308/7474/20
29.10.2020 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого,
який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 26 липня 2020 року о 19 год.58 хв. в м.Ужгород по вул. Минайська, буд.23 керував автомобілем марки "Опель Омега", номерний знак НОМЕР_1 . з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання, повторно не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом надіслання судових повісток про виклик до суду за адресою проживання, повідомленою в протоколі самим порушником, обставини, які б свідчили про поважність причин його неявки, суду невідомі.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Бойко Б.Б. 23.09.2020 року в суді заперечив вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначив, що у вказані у протоколі час та місце ОСОБА_1 автомобілем марки "Опель Омега", номерний знак НОМЕР_1 не керував. Вказаний транспортний засіб стояв біля будинку. Крім того, ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Слід зазначити, що дана норма саме в такій редакції є діючою станом на час вчинення адміністративного правопорушення гр. ОСОБА_1 21.08.2020 року з огляду на наступне:
1 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VIII.
Відповідно до вказаного закону, стаття 130 КУпАП викладена у новій редакції, внаслідок чого адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння - не передбачена, а вказані дії віднесено до кримінальних проступків (ст. 286-1 КК України).
Згідно положень ст. 8 КУпАП та ст. 5 КК України, особи, які до 01 липня 2020 року вчинили дії, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ст. 286-1 КК України, адже Законом було посилено юридичну відповідальність, яка є найбільш суворою за змістом державного примусу та правовими наслідками. Підстав для закриття провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП відсутні, оскільки юридична відповідальність за вчинені правопорушення не скасована, а навпаки посилена (лист Касаційного кримінального суду Верховного Суду за № 370/1/158-20 від 03.07.2020 року).
Разом з тим, Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 720-IX), який оприлюднений 03 липня 2020 року, внесені нові зміни до Закону № 2617-VIIІ, а саме, згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону № 720-IX:
- у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 4, який запровадивши нову редакцію ст. 130 КУпАП виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння або відмову від проходження огляду на стан сп'яніння - відтак відновлена адміністративна відповідальність за ці дії;
- у пункті 2Розділу І Закону № 2617-VIIІвиключено підпункт 171, який було доповнено КК України ст. 286-1 за керування транспортними засобами особами у стані сп'яніння або відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім цього, згідно роз'яснень від 20 липня 2020 року Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, з 03 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII.
Таким чином, на даний час відновлена адміністративна відповідальність за вказані дії.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Такий установлений порядок огляду на стан сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Згідно ч. 3 цієї статті у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно п.п. 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
З наведеного випливає, що для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.
Протокол про адміністративне правопорушення визнається джерелом доказів у справі за умови його відповідності вимогам ст. ст. 254-256 КУпАП.
Виходячи зі змісту положень ст. ст. 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та одних із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогамст. 256 КУпАП. За приписами КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому викладається суть правопорушення, при доведеності складу якого в діях певної особи, вона може бути піддана заходам кримінально-правового впливу, різновидом якого є стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
У даному випадку протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №299683 від 26.07.2020 року, складений відносно ОСОБА_1 , цим вимогам відповідає не в повній мірі, оскільки не містить повного і зрозумілого викладу суті адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У протоколі зазначено, що «від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився», разом з тим не вказано чи такий огляд мав проводитися з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки чи у закладі охорони здоров?я.
Разом з тим, наявні у справі відеозаписи не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння саме в передбаченому законом порядку.
З дослідженого відеозапису з нагрудних камер поліцейських вбачається, що ОСОБА_1 26.07.2020 не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків, а відразу ж запропоновано пройти медичний огляд у закладі охорони здоров?я. Враховуючи наведене, дії поліцейських не узгоджувалися з вимогами ст. 266 КУпАП та Інструкції.
Письмові пояснення свідків, які були запрошені працівниками поліції для складення протоколу, та які є ідентичними по змісту, і являють собою бланки вже готового документу з чітко зазначеним текстовим наповненням, не засвідчили факт відмови водія від огляду на місці зупинки. Відтак, їх письмові свідчення, що водій відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку не можна взяти до уваги.
З огляду на встановлені під час розгляду обставини, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист і свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, вважаю, що доказів того, що водій ОСОБА_1 відповідно до встановленої законом процедури відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння не встановлено, а також не було виявлено, що водій керував автомобілем з очевидними ознаками сп'яніння.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину в справі.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.
Згідно ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Керуючись ст.252КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Пунктом 1 ст.247КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.
В силу положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, враховуючи викладене та беручи до уваги ту обставину, що працівниками поліції не дотримано процедуру виявлення та визначення стану сп'яніння, сам протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування, складений з суттєвими порушеннями вимог чинного законодавства, приходжу до переконання, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, наявними в матеріалах справи доказами не доведена, а відтак, з точки зору достатності доказів, матеріали справи не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження в даній справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу вказаного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, 130, 247, 251, 294 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Шумило Н.Б.