Справа № 308/11321/20
30 жовтня 2020 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Хамник М.М.,
за участі секретаря Івашко Я.С.,
перекладача Абдель-Гані Міран Мохамедівна,
представника позивача Балог О.Ю.,
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до громадянки Федеративної Республіки Сомалі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про затримання іноземця, -
Позивач Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до суду з позовом про затримання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач о 16 год. 30 хв. 24.10.2020 була виявлена та затримана прикордонною поліцією Словацької Республіки в районі №206-207 прикордонних знаків, словацько-українського кордону, за незаконне перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку, у складі групи осіб.
28.10.2020 о 09 год. 00 хв. відповідач була передана на територію України з Словацької Республіки в порядку Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб.
Документи, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України у відповідача відсутні.
Своїми діями відповідач вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст 204-1 КУпАП, та відповідно до ст. 263 КУпАП була затримана в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою встановлення особи та з'ясування обставин правопорушення.
Відповідач звернулась до ЦМУ ДМС м.Києва та Київської області із заявою про набуття статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, що документовано довідкою про звернення за захистом в Україні №011141 від 10.01.2020, яка дійсна до 10.01.2021. Разом з тим рішення ДМС за вказаною заявою відповідача ще не прийняте.
Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, зокрема те, що рішення по розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, яка була подана відповідачем до ДМС - не прийнято, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 29 Конституції України, згідно з якими, ніхто не може заарештований або триматись під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановленому законом, просить суд позов задовольнити та затримати відповідача до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідачка в судовому засіданні через перекладача повідомила, що позовні вимоги визнає, зазначивши, що в Україну потрипила нелегально через Росію. Не заперечує факт незаконнного перетину кордону в Словацьку республіку, важає це своєю помилкою, розкаюється у вчиненому.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідач, о 16 год. 30 хв. 24.10.2020 була виявлена та затримана прикордонною поліцією Словацької Республіки в районі №206-207 прикордонних знаків, словацько-українського кордону, за незаконне перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку, у складі групи осіб.
28.10.2020 о 09 год. 00 хв. відповідач була передана на територію України з Словацької Республіки в порядку Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб, про що складений відповідний Акт приймання передавання особи від 28.10.2020. У подальшому відносно відповідача було складено Протокол про адміністративне затримання від 28.10.2020, за результатами якого відповідача було поміщено у ВТТ Чопського прикордонного загону, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на термін до трьох діб з метою встановлення особи та з'ясування обставин правопорушення.
Судом також встановлено, що відповідач 10.01.2020, перебуваючи на території України, звернулась до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м.Києві та Київській області із заявою. У результаті такого звернення відповідачу було видано Довідку №011141 від 10.01.2020, термін дії якої наразі продовжений до 10.01.2021.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Згідно з ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворенні або видані чи передані до країн де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
Згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземця або особу без громадянства може бути визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або їм може бути надано тимчасовий захист у порядку, встановленому законом.
Порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, втрати та позбавлення цього статусу, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту і яким надано тимчасовий захист в Україні, визначено Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» від 08.07.2011 № 3671-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» особа, яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, перетнула державний кордон України в порядку, встановленому законодавством України, повинна протягом п'яти робочих днів звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Частиною другою цієї статті визначено, що особа, яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, під час в'їзду в Україну незаконно перетнула державний кордон України, повинна без зволікань звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземця або осіб без громадянства визначені статтею 289 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Частиною 2 статті 289 КАСУ передбачено, що заходи, які визначені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою цієї статті, за позовом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів чи підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви.
Згідно з ч. 11 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що даний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 77, 246, 250, 289, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до громадянки Федеративної Республіки Сомалі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про затримання іноземця, - задовольнити.
Затримати громадянку Федеративної Республіки Сомалі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з поміщенням її до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні до завершення процедури прийняття рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, на строк 6 місяців, починаючи з часу фактичного затримання до 09 години 00 хвилин 28 квітня 2021 року.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник