Справа № 308/11319/20
30 жовтня 2020 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Зарева Н.І., за участю:
секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,
представника позивача - Балог О.Ю.,
відповідача - ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ),
перекладача - Трачук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород адміністративну справу за позовною заявою військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до громадянина Ісламської Республіки Афганістан, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , про затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України,
Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася в суд з позовною заявою до громадянина Ісламської Республіки Афганістан, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , про затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
Позов мотивує тим, що 28 жовтня 2020 року, о 09 год 00 хв, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), в порядку виконання Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб, був переданий на територію України з Словацької Республіки, так як о 16 год. 30 хв. 24 жовтня 2020 року, він був виявлений та затриманий у складі групи осіб прикордонною поліцією Словацької Республіки в районі № 206 - 207 прикордонних знаків словацько - українського кордону, за незаконне перетинання державного кордону України з0 Словацькою Республікою.
Зазначає також, що своїми діями відповідач вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та відповідно до ст. 263 КУпАП був затриманий в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою встановлення особи та з'ясування обставин правопорушення.
Зауважує, що відповідач не має жодних документів, що посвідчують його особу та підтверджують законність його перебування на території України або дають право на виїзд за межі території України, передбачені п.п. 16-19 ст. 20 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». На територію України потрапив незаконним шляхом через кордон з Російською Федерацією.
За таких обставин, позивач просить затримати громадянина Ісламської Республіки Афганістан, ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (зі слів) з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав повністю, пояснив, що попав на територію України з Російської Федерації і його кінцевою метою було потрапити в Євросоюз. Однак, у складі групи осіб він був затриманий на території Словаччини одразу після незаконного претинання кордону України з Словацькою Республікою. Додав, що жодних документів, які посвідчують його особу в нього та дають право на виїзд з України в нього не має.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 28 жовтня 2020 року, о 09 год 00 хв, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), в порядку виконання Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб, був переданий на територію України з Словацької Республіки, так як о 16 год. 30 хв. 24 жовтня 2020 року, він був виявлений та затриманий у складі групи осіб прикордонною поліцією Словацької Республіки в районі № 206 - 207 прикордонних знаків словацько - українського кордону за незаконне перетинання державного кордону України з Словацькою Республікою, що підтверджується актом приймання - передавання особи від 28 жовтня 2020 року.
У подальшому, відповідача о 9 год. 00 хв. 28 жовтня 2020 року відповідно до ст.ст. 260 - 263 КУпАП затримано на строк до трьох діб з метою встановлення особи та з'ясування обставин правопорушення.
Документи, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України у відповідача відсутні.
Вказані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне затримання відповідача від 28.10.2020, протоколом його особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 28.10.2020, актом приймання-передавання особи від 28.10.2020.
З матеріалів справи слідує, що інформація з країни громадянської належності іноземця та документи, необхідні для ідентифікації особи, відсутні.
Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 цього ж Закону нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.
У ході судового розгляду встановлено, що громадянин Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), знаходиться на території України без будь яких законних підстав, із заявою про набуття статусу біженця до відповідних державних органів влади не звертався.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.ст. 9, 29 Загальної декларації прав людини ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
У статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04.11.1950 року, ратифікованою Верховною Радою України 11.09.1997 року, задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, законного арешту або затримання з метою запобігання недозволеному в'їзду особи в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.
Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 3 КАС України).
Згідно з ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Слід зазначити, що між Україною та Ісламською Республікою Афганістан угоду про реадмісію осіб не укладено.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства врегульовані приписами ст. 289 КАС України.
За ч. 1 ст. 289 КАС України, у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів, а саме, затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Жодних обставин, за яких забороняється затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, судом не встановлено.
Доказів того, що на відповідача поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» матеріали справи також не містять.
Законні підстави для знаходження на території України у відповідача відсутні.
Згідно з ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.
Беручи до уваги, що відповідач вчинив порушення законодавства України з прикордонних питань (незаконний перетин державного кордону з України в Словацьку Республіку поза пунктом пропуску), відсутність у відповідача документа, що дає право на виїзд з України, суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 271, 272, 289, 297 КАС України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Затримати громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України на строк, достатній для виконання судового рішення, але не більше шести місяців з моменту затимання, а саме, з 09 год. 00 хв. 28 жовтня 2020 року.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана в десятиденний строк із дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Н.І. Зарева