Справа № 307/3198/20
Провадження № 1-кс/307/1108/20
про застосування запобіжного заходу
29 жовтня 2020 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 погодженого з прокурором Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
Слідчий СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070180000198 від 03.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Вказує на те, що 03 липня 2020 року, близько 01 години, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «BMW» моделі «320» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 «б», та 1.10 (в частині тлумачення поняття “проїзна частина”, “смуга руху”) Правил дорожнього руху України, проїжджаючи в смт. Дубове по вулиці Миру, Тячівського району, рухаючись по правій смузі руху у напрямку с. Калини, Тячівського району, навпроти будинку № 99, маючи можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху , виїхав на узбіччя, що призвело до заносу автомобіля та втрати ним керованості, та наступному зіткненню з бетонною порою електромережі, у результаті чого пасажир ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку обох гемісфер та моста, що супроводжувалось субарахноїдальним крововиливом та мозковою комою, ЗТГК з переломом ІІІ ребра , багато уламковими переломами грудини, переломом акроміального кінця лівої ключиці та лівої лопатки з пошкодженням тканини обох легень, лівобічним гемопневмотораксом та правобічним гідротораксом, які згідно висновку судово-медичної експертизи №334 від 12 жовтня 2020 року відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, так-як являються небезпечними для життя потерпілого в момент їх спричинення і знаходяться у прямому причинному зв'язку з діями ОСОБА_5 , що підтверджується висновком судової авто-технічної експертизи №234/10 від 13 жовтня 2020 року.
13 жовтня 2020 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого, протоколом допиту свідків, висновками експертиз, протоколом допиту підозрюваного, та іншими матеріалами кримінального провадження.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, за який Законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, а також те, що вказаний злочин вчинено у стані алкогольного сп'яніння, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Про вказаний ризик свідчить те, що у підозрюваного ОСОБА_5 немає постійного місця роботи та останній регулярно виїжджає на сезонні роботи закордон; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Про вказаний ризик свідчить те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Вказаний правовий припис кореспондується з ч. 1 ст. 23 КПК України, згідно з якою суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження отримує усно. Усвідомлюючи зазначене, підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити спроби незаконного впливу на перелічених вище свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показань, що негативним чином позначиться на неупередженості дослідження обставин кримінального правопорушення.
Слідчий просить застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту. Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою, у разі неможливості прибути через поважні причини, завчасно повідомити про це; цілодобово не залишати місце постійного проживання - будинок АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та зазначив, що є достатні підстави щодо підозри ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого злочину. Просив клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та просили обрати йому особисте зобов'язання, посилаючись на те, що він матеріально допомагає потерпілому по лікуванню, а тому повинен працювати.
Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В провадженні СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження за ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке 03 липня 2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070180000198.
ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, ( повідомлення про підозру у чиненні кримінального правопорушення від 13.10.2020 року) санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Дослідивши документи, долучені до клопотання, слідчий суддя вважає встановленими наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, про що свідчать додані до клопотання докази у копіях, а саме: протокол огляду місця ДТП, з схемою до нього, протоколи допиту свідків, та інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Наведені вище матеріали кримінального провадження з достатньою імовірністю підтверджують суду існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України").
А відтак, вимоги ст. ст. 177, 178 КПК України передбачають, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину повинна бути підтверджена вагомими доказами, які являють собою досить переконливі факти, та в сукупності наданої ним розумної оцінки надають підстави вважати причетність особи до вчинення злочину достатньо вірогідною.
За матеріалами справи підозра ОСОБА_5 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.
Однією із гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18 ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язанні оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
З матеріалів справи вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.
Також досудовим слідством встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду оскільки у підозрюваного ОСОБА_5 немає постійного місця роботи та останній регулярно виїжджає на сезонні роботи за кордон та може незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити спроби незаконного впливу на свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показань, що негативним чином позначиться на неупередженості дослідження обставин кримінального правопорушення.
Поряд з тим, враховуючи процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування, його необхідність в матеріальному забезпеченні лікування потерпілого, а також те, що факт порушення підозрюваним процесуальних обов'язків не встановлено, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту у визначений період доби, який полягатиме в забороні підозрюваному залишати в період часу з 22:00 години до 06:00 години наступного дня житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Із довідки про склад сім'ї виданої виконкомом Дубівської селищної ради 13.10.2020 року вбачається, що місце проживання ОСОБА_5 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і до складу його сім'ї входять вітчим, мати, та дві сестри, тобто у нього є постійне місце проживання.
Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, слідчий суддя виходить із того, що згідно матеріалів клопотання та пояснення ОСОБА_5 він фактично постійно проживає в АДРЕСА_1 .
Разом з цим, при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою, а в разі неможливості прибути через поважні причини, завчасно повідомити про це; не залишати місце постійного проживання в період часу з 22.00 год. по 06.00 год. - АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 181, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, запобіжний захід у виді домашнього арешту в період доби з 22.00 год. по 06.00 год.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою, у разі неможливості прибути через поважні причини, завчасно повідомити про це;
- в період часу з 22.00 год., по 06.00 год., не залишати місце постійного проживання - будинок АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду.
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 13 грудня 2020 року.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом Національної поліції після її оголошення.
Копію ухвали для контролю за поведінкою ОСОБА_5 направити до Дубівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному ОСОБА_5 після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1