ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 8/569-9/44-27/161
21.08.07
За позовом Приватного підприємства "Видавництво Скіф"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні рішення"
про розірвання договору та стягнення 20000,00 грн.
Суддя
Секретар: Приходько Є.П.
Представники:
від позивача не з'явились
від відповідача Бубенюк В.Г. -довіреність від 22.08.06р.
Позивач звернувся до суду з позовом, обґрунтованим статтями 611,678 ЦК України, про зобов'язання відповідача здійснити обмін сканеру “Nikon Super Coolscan 8000 ED LS-8000», гарантійний талон № 360/02 від 24.04.02р., гарантія дилера № 208182, на аналогічний товар належної якості.
В процесі розгляду справи позивач, в порядку ст.22 ГПК України, змінив предмет позову та просив суд розірвати Договір купівлі-продажу сканера “Nikon Super Coolscan 8000 ED LS-8000» від 24.04.02р. та зобов'язати відповідача повернути грошові кошти у сумі 20 000,00 грн., сплачені за товар неналежної якості.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.05р. № 8/569 (суддя Катрич В.С.), яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.05р., позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн. -основного боргу.
Постановою Вищого Господарського Суду України від 21.12.05р. рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.05р. № 8/59 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.05р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
На новому розгляді справи, за наслідком подання заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив суд розірвати Договір купівлі-продажу сканера “Nikon Super Coolscan 8000 ED LS-8000» від 24.04.02р., зобов'язати відповідача повернути грошові кошти у сумі 20 000,00 грн., а також розірвати Договір купівлі-продажу обладнання від 04.06.02р та зобов'язати відповідача повернути грошові кошти за обладнання в сумі 24 356,10 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.06р.№ 8/569-9/44 (суддя Жирнов С.М.) припинено провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання Договору купівлі-продажу сканера “Nikon Super Coolscan 8000 ED LS-8000» від 24.04.02р. та Договору купівлі-продажу обладнання від 04.06.02р., в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.06р. рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.06р. № 8/569-9/44 скасовано, позов задоволено частково, розірвано Договір купівлі-продажу сканера “Nikon Super Coolscan 8000 ED LS-8000» від 24.04.02р., зобов'язано відповідача повернути грошові кошти у сумі 20 000,00 грн. В решті задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого Господарського Суду України від 01.03.07р. скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.06р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.06р. по справі № 8/569-9/44, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Вищевказана постанова мотивована тим, що суди попередніх інстанцій застосовуючи до спірних відносин положення ст.678 ЦК України не надали належної юридичної оцінки відносинам сторін з урахуванням того, що сканер придбавався позивачем для використання в господарській діяльності.
За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва справу № 8/569-9/44, передано на новий розгляд судді Дідиченко М.А.
Ухвалою від 16.05.07р. справі присвоєно номер 8/569-9/44-27/161 та призначено її розгляд на 12.06.07р.
Ухвалою суду від 12.06.07р. розгляд справи відкладено на 26.06.07р., у зв'язку з неявкою відповідача.
Позивач у судовому засіданні 26.06.07р. надав суду письмове пояснення з урахування мотивувальної частини постанови Вищого Господарського Суду України від 01.03.07р., відповідно до якого зазначив, що між позивачем та відповідачем виникли відносини купівлі-продажу, а не поставки а тому, на його думку до вищевказаних правовідносин сторін слід застосовувати норми ЦК УРСР, а не ЦК України та ГК України, оскільки товар придбавався у 2002 році.
Відповідач у судове засідання з'явився, але не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі від 12.06.07р., а саме не надав пояснень з урахування мотивувальної частини постанови Вищого Господарського Суду України від 01.03.07р.
Сторони у судовому засіданні подали спільне клопотання про продовження строку вирішення спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.07р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 15.08.07р.
Позивач у судовому засіданні 15.08.07р. підтримав заявлені позовні вимоги
Відповідач надав пояснення з урахування мотивувальної частини постанови Вищого Господарського Суду України від 01.03.07р., у яких повністю погодився з позицією суду касаційної інстанції.
У судовому засіданні оголошено перерву до 21.08.07р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд -
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, відповідно до видаткової накладної № 488 від 24.04.02 року позивачем було отримано та відповідно до платіжного доручення № 468 від 24.04.2002 року оплачено сканер “Nikon Super Coolscan 8000 ED LS-8000» (гарантійний талон № 360/02 від 24.04.02р., гарантія дилера № 208182).
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, згідно з вказаними нормами права, позивач повинен довести суду належними та допустимими доказами обставини, на яких ґрунтується його позов, а також правомірність заявлених позовних вимог.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що до закінчення встановленого відповідачем дворічного гарантійного строку, зазначений, з причин не пов'язаних діями позивача, сканер перестав працювати належним чином, в результаті чого стало неможливо використовувати його в господарській діяльності.
Як свідчать матеріали справи, 19.04.04 року позивачем був направлений відповідачу сканер “Nikon Super Coolscan 8000 ED LS-8000» (гарантійний талон № 360/02 від 24.04.02р., гарантія дилера № 208182) для здійснення гарантійного ремонту.
Оскільки отриманий після попереднього гарантійного ремонту сканер виявися непридатним для використовування його в господарській діяльності позивача, останній 06.07.04 року вдруге звернувся до відповідача з вимогою відремонтувати сканер “Nikon Super Coolscan 8000 ED LS-8000».
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досяги згоди з усіх істотних умов договору.
Оскільки договір є видом правочину, для його укладання та чинності сторонами необхідно дотримуватись усіх вимог, які визначені у ст. 203 ЦК України.
Як вбачається зі змісту ст. 639 ЦК України, сторонам надаються широкі можливості щодо визначення форми договорів, окрім тих, форма яких прямо визначена законом. Договір може бути укладено усно або в письмовій формі. До форми договору застосовуються загальні положення про форму правочинів.
Так, відповідно до ст. 206 ЦК України, .усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.
Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язувався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Отже, основною ознакою, що відмежовує договір поставки від договору купівлі-продажу товару, є саме придбання вищевказаного товару для використання його у підприємницькій діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, судами встановлені обставини експлуатації позивачем придбаного сканеру в господарській діяльності. Цей факт, зокрема, підтверджується письмовими поясненнями позивача та жодним чином не заперечується відповідачем.
Таким чином, проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено усний правочин, який за своєю правовою природою відноситься до договору поставки.
Підтримуючи свою правову позицію, позивач посилається на те, що до правовідносин сторін слід застосовувати норми ЦК УРСР, а не норми ЦК України та ГК України, оскільки сканер було придбано у 2002 році.
Відповідно до ст.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно ст.4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо господарських відносин, які виникли до набрання чинності Господарським кодексом України, положення кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання чинності цими положеннями.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відносно підстав виникнення зобов'язання та відповідальності слід застосовувати правила ЦК та ГК України, оскільки правові наслідки передання товару неналежної якості продовжують існувати після набрання чинності цими законодавчими актами.
Згідно ч.2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, відповідно до ч.1 ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару у розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Згідно частини другої зазначеної вище норми права, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявились неодноразово чи виявились знов після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитись від договору та вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, вимагати заміни товару.
Водночас, суд зазначає, що в силу норми ч.4 ст. 678 ЦК України, положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено ЦК України або іншим законом.
Відповідно до ст.264 ГК України, матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, здійснюється суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках передбачених Господарським кодексом України, також на основі договорів купівлі-продажу. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються Господарським кодексом України, іншими законодавчими актами.
Таким чином, ч.2 ст. 712 ЦК України надає всім положенням ст.ст. 655-697 ЦК України диспозитивного значення, якщо йдеться про їх застосування до зобов'язань поставки. Тобто переважному застосуванню до зобов'язань поставки підлягають положення ст.ст. 264-271 ГК України, а положення ст.ст. 655-697 ЦК України підлягають застосуванню, якщо інше не передбачено законами, що формулюють спеціальні правила щодо поставки.
Гарантії якості товарів, а також претензії у зв'язку з недоліками поставлених товарів регулюються приписами ст. 269 ГК України.
Так, частиною 1 зазначеної норми права передбачено, що строки та порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензії у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до положень Господарського кодексу України.
Згідно положень ч.ч. 5-8 ст. 269 ГК України, постачальник (виробник) гарантує якість товару у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором, або стандартами (технічними умовами) на основний виріб. Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни. У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 ГК України, якщо інший розмір не передбачено законом або договором. Позиви, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.
Таким чином, проаналізувавши вище зазначене, суд дійшов висновку, що у разі виявлення недоліків протягом гарантійного строку покупець за договором поставки не набуває прав, передбачених ст. 678 ЦК України, але має право вимагати від постачальника (виробника) усунення дефектів виробів за його рахунок.
При цьому, у всіх випадках, коли виявляється неналежна якість або некомплектність товару, поставлених на підставі договору поставки, в тому числі і при виявленні дефектів виробів в період гарантійного строку, з постачальника може бути стягнуто штраф в порядку ч.7 ст. 269 ГК України.
Статтею 651 ЦК України передбачені підстави для зміни або розірвання договору. Так, із приписів зазначеної норми права вбачається, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У нормі, що регулює окремі види договорів, іноді наголошується на істотному порушенні умов договору однією стороною як на підставі для розірвання чи зміни договору. Так, у разі істотного порушення продавцем вимог щодо якості товару, зокрема, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявлялися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення, покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) або вимагати заміни товару.
Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Стаття 7 ГК України встановлює, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Таким чином, враховуючи, що позивач та відповідач є суб'єктами господарювання та уклали спірний договір при здійсненні своєї господарської діяльність, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Господарський кодекс України.
Стаття 188 ГК України встановлює, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Проте, всупереч зазначеній вище нормі права, позивачем не надано суду доказів того, що він звертався до відповідача з пропозицією про розірвання договору поставки сканера “Nikon Super Coolscan 8000 ED LS-8000» від 24.04.02 року, а тому вимоги позивача про розірвання зазначеного договору задоволенню не підлягають, у зв'язку з порушенням позивачем вимог ст. 188 ГК України.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про розірвання договору поставки сканера “Nikon Super Coolscan 8000 ED LS-8000» від 24.04.02 року та зобов'язання відповідача повернути грошові кошти за товар у сумі 20 000,00 грн.
Окрім того, позивач просить суд розірвати Договір купівлі-продажу обладнання від 07.06.02р. та зобов'язати відповідача повернути йому кошти за обладнання в сумі 24 356,10 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 04.06.2002 року на підставі рахунку - фактури № 443 та видаткової накладної № РН-285 від 07.06.2002 року Приватним підприємством «Видавництво Скіф»було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексні рішення»обладнання на зальну суму 24 356 грн. 10 коп., а саме: камеру Pentax 645 NII, обєктив Pentax 645 P FA 120 f/4 Marco, касета для плівки Pentax 645 film holder 120 W/cace, фотоспишка Pentax 645 AF-500 FTZ, подовжуючий шнур для фотоспишки Pentax Extenzion cord F-5P(l), адаптер гнізда фотоспишки Pentax hot shoe adapter F, адаптер гнізда камери Pentax off- camera shoe adapter F, штатив Velbon Super Ace, графічний планшет Intous 2 regular USB table for PC and Mac (надалі -обладнання).
Позивач розрахувався з відповідачем за поставлене обладнання, що підтверджується належним чином завіреною копією платіжного доручення № 505 від 05.07.2002 року.
Підтримуючи свою правову позицію позивач зазначає, що зазначене вище обладнання придбалося як комплект зі сканером, оскільки видавництво здійснює виготовлення оригіналів -макетів книг. Позивач звернув увагу суду на те, що коли книгу планується видати з кольоровими фотознімками, вони виготовлюються за допомогою вказаного обладнання у вигляді слайдів. Проте, після того, як сканер почав ремонтуватися, змоги використовувати зазначене обладнання за призначенням позивач не мав в результаті чого втратив інтерес до обладнання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач придбав зазначене вище обладнання значно пізніше ніж сканер “Nikon Super Coolscan 8000 ED LS-8000», доказів придбання обладнання як комплекту зі сканером позивач не надав, належну якість обладнання позивач не заперечував.
Окрім того, позивачем не надано суду доказів того, що він звертався до відповідача з пропозицією про розірвання Договору купівлі-продажу обладнання від 07.06.02р., а тому зазначена вимога задоволенню не підлягає, у зв'язку з порушенням позивачем вимог ст. 188 ГК України.
За наведених вище обставин, вимоги позивача про розірвання Договору купівлі-продажу обладнання від 07.06.02р. та зобов'язання відповідача повернути йому кошти за обладнання в сумі 24 356,10 грн. задоволенню не підлягають, у зв'язку з недоведеністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, при відмові у позові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Приймаючи до уваги вищезазначене та керуючись ст.ст. 33,34,49,82-85 Господарського процесуального кодексу, ст.ст. 678,712 ЦК України, ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
31.08.2007 року
Суддя М.А. Дідиченко