61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
27.10.2020 Справа № 905/1532/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор'євій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за
позовною заявою: Акціонерного товариства “Українська залізниця” м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Лиман, Донецька область
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь, Донецька область
про стягнення додаткових зборів і плат
Представники:
від позивача: Поліщук О.І. за дов.
від відповідачів: не з'явився
Суть справи:
Акціонерне товариство “Українська залізниця” м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Лиман, Донецька область звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь, Донецька область про стягнення додаткових зборів і плат.
Позовні вимоги обґрунтовуються обставинами затримки вагонів з вини вантажовласника, у зв'язку з чим позивачем було складено акти загальної форми, а також відомості щодо плати за користування вагонами на загальну суму 87002,20грн. Крім того, позивачем нараховані на підставі статті 46 Статуту залізниць України збір за зберігання вантажу в сумі 108015,40грн. та збір за охорону вантажу в сумі 5484,90грн.
Ухвалою суду від 11.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 06.10.2020.
01.10.2020 до суду від відповідача надійшов відзив (з додатками) на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує про задоволення позовних вимог з підстав того, що затримка вагонів, зазначених у позові, сталася внаслідок подання залізницею вагонів, кількість яких значно перевищила переробну спроможність вантажних фронтів; збільшення середньодобової кількості прибуття вагонів, що призвело до ускладнень в експлуатаційній роботі станції комбінату та безпеки руху; порушення позивачем п.15 умов договору №1/28 від 28.02.2017. Нарахування збору за збереження та охорону вантажу, за твердженнями відповідача є безпідставним, тому що затримка вагонів потягу №3209 та відповідно вантажу сталася не з вини одержувача, а виключно з вини залізниці.
Відповідач зазначає, що фактично 14.02.2020 на під'їзну колію прибуло 867 вагонів, з них на станцію Маріуполь-Сортувальний прибуло 272 вагони, що перевищило середньодобовий вагонообіг по даній станції на 24%.
Під час проведення технічного огляду вагонів в парку прийому станції Маріуполь-Сортувальний в складі потягу №3209 було виявлено 22 вагони, які мали порушення технічного стану та загрожували безпеці руху, про що працівниками комбінату було зроблено запис у книзі натурного огляду вагонів. При цьому, в порушення п.15 договору №1/28 від 28.02.2017 залізниця не оформила акти ф. ГУ-23 про прибуття цих вагонів у незадовільному технічному стані.
В обгрутування своїх доводів відповідач долучив до відзиву копію відомостей про прибуття у лютому 2020 року вагонів на під'їзну колію ПрАТ «ММК ім.Ілліча» з Внутрішньої Диспетчерської Системи комбінату, копію аналізу інтервалів при прийнятті поїздів у лютому 2020 року по станціям Сартана-2 та Рудна, копію акту обстеження умов роботи на під'їзній колії ПрАТ «ММК ім.Ілліча».
Ухвалою суду від 06.10.2020 судове засідання відкладено на 27.10.2020.
21.10.20р. від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У судове засідання 27.10.2020 з'явився представник позивача, який наполягав на задоволенні позовних вимог. Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про час та дату слухання справи сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
Згідно з частинами 1, 3 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання 27.10.2020 не була визнана судом обов'язковою, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними матеріалами за відсутності представника відповідача.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
встановив:
Спір у справі виник між АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» (позивач, перевізник) та ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (відповідач, замовник) щодо правомірності нарахування позивачем плати за користування вагонами та збору за зберігання і охорону вантажу.
За змістом частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори, що укладаються між суб'єктами цивільних правовідносин, до яких законодавцем віднесено договір перевезення (стаття 908 ЦК України). Загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Водночас, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, правилами, що видаються відповідно до них (частина 2 статті 908 ЦК України).
Положеннями частини 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами.
Так, пунктом 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України. Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Отже, правовідносини з перевезення вантажів залізничним транспортом на підставі договорів про надання послуг перевезення, укладених із суб'єктами господарювання-замовниками, регулюються в порядку, визначеному Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншим галузевим законодавством, що застосовується під час надання залізницею послуг з перевезення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Пунктом 3 Статуту залізниць передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Відповідно до пункту 119 Статуту залізниць, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Отже, за період фактичного використання суб'єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства).
Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999, пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам'ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку. При цьому усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №864/5085).
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Абзацом 2 пункту 64 Статуту залізниць визначено, що для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії. Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (абзаци 1, 4 пункту 71 Статуту залізниць).
Пунктом 46 Статуту залізниць передбачено, що на одержувача покладено обов'язок прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Порядок зберігання вантажів та нарахування у зв'язку із цим відповідного збору визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Мінтранспорту України від 21.11.2000 №644.
Пунктами 4, 5 зазначених Правил передбачено, що термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача. Якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені пунктом 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) сплачується після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Отже, обов'язок щодо сплати збору за зберігання вантажів покладається на одержувача (вантажоодержувача, вантажовласника) у разі, якщо ним було допущено прострочення у вивезенні вантажу з місця загального користування в межах терміну безоплатного користування (пункт 5 Правил зберігання вантажів), та у разі затримки залізницею вантажів у вагонах з вини одержувача незалежно від місця затримки зі спливом терміну безоплатного зберігання (пункт 8 Правил зберігання вантажів).
У розумінні пункту 46 Статуту залізниць терміни "безоплатного зберігання вантажів у вагонах, що надійшли на адресу одержувача, на коліях залізниці" та "безоплатного користування місцем загального користування на залізниці" охоплюються періодом у часі з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.
14.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник), яке змінило найменування на Акціонерне товариство «Українська залізниця» (перевізник) та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (замовник) укладено договір про надання послуг №00039/ЦТА-2018 (далі - договір про надання послуг), предметом якого згідно з пунктом 1.1. є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою.
28.02.2017 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (Залізниця, позивач), яке змінило найменування на Акціонерне товариство «Українська залізниця», та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (Власник колії, відповідач) укладено договір №1/28 (з додатковими угодами до нього від 22.05.2018, від 17.07.2018, від 19.11.2019) про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний та станції Асланове регіональної філії «Донецька залізниця» (В РЕДАКЦІЇ ДОДАТКОВОЇ УГОДИ ВІД 17.07.2018).
Строк дії договору до 31.12.2020 включно (п.19 договору в редакції додаткової угоди від 19.11.2019).
Відповідно до пункту 1 цього договору (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику і примикає, зокрема, до станції Сартана ІІ власника колії до станції Маріуполь-Сортувальний стрілкою №4 залізниці до колії насуву на непарну гірку власника колії; стрілкою №18 залізниці до колії розпуску на парну гірку залізниці; стрілкою №103 залізниці до колії №30 станції Маріуполь-Сортувальний залізниці і стрілкою №2 до парної горловини парка прибуття станції Маріуполь-Сортувальний залізниці. Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії.
Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці (п.5 договору).
У пункті 3 договору зазначено, що рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ), Інструкції з сигналізації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та маневрової роботи на залізницях України. Приймання та відправлення поїздів виконується на станціях Маріуполь - Сортувальний Залізниці та Рудна Власника колії.
Пунктом 5 договору (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) визначено, що придатність вагонів під навантаження у технічному стані (в т.ч. під подвійні операції), що прибули на станцію Маріуполь-Сортувальний та Рудна встановлюється робітниками Залізниці під час огляду вагонів на здавальних коліях з визначенням їх придатності записом у журналі ф.ВУ-15.
Згідно з пунктом 6 договору (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) кількість вагонів в кожній передачі, яка здається власнику колії встановлюється: в маршрутах з доменним коксом, окатишами залізорудними, порожніми хоперами під навантаження - в кількості, що прибули; в поїздах з різними вантажами по станції Маріуполь-Сортувальний - не більше 228 осей (57 вагонів); в поїздах на станцію Асланове, які подаються на станцію Рудна - не більше 220 осей (55 вагонів).
Вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний Залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій.
Відповідно до пункту 10 договору (в редакції додаткової угоди 17.07.2018) на під'їзній колії встановлюється загальний (єдиний) термін знаходження вагонів - 36,0 годин.
За умовами пункту 14 договору власник колії сплачує Залізниці плату, зокрема, за: б) користування ваганами (контейнерами) згідно Правилам користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1; в) інші збори і плати згідно Статуту залізниць, Правил перевезень вантажів, Тарифного керівництва №1. Збори і плати вносяться залізниці згідно діючому законодавству.
Згідно з пунктом 15 договору (в редакції додаткової угоди 17.07.2018), при переданні на під'їзну колію несправних власних вагонів або контейнерів, що належать підприємствам або власності перевізника Залізниця складає відповідний акт загальної форми ГУ-23 та при поверненні даних вагонів у порожньому стані на передавальні колії складається ф.ВУ-23М та дається повідомлення до Автоматизованої Системи УЗ.
Згідно з пунктом 15.27 Правил технічної експлуатації (ПТЕ) залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за №50/1854 (з подальшими змінами і доповненнями): «Забороняється ставити в поїзди: вагони несправні, що загрожують безпеці руху та стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться».
Відповідно до пункту 10.3 ПТЕ залізниць України: «Забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, включаючи спеціальний рухомий склад, з тріщиною в будь-якій частині осі колісної пари чи тріщиною в ободі, диску і ступиці колеса, за наявності гострокінцевого накату на ділянці сполучення підрізаної частини гребеня колісної пари з його вершиною, а також при таких зношеннях і пошкодженнях колісних пар, які порушують нормальну взаємодію колії та рухомого складу …».
14.02.2020 о 18 год. 05 хв. на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу відповідача зі станції Волноваха Донецької залізниці прибув потяг №3209 загальною вагою нетто 3722 тон. У складі потягу знаходилось 54 вагони з яких 1 вагон з вантажем «лом чорних металів», 3 вагони з вантажем «ферросілікомарганец» та 50 вагонів з вантажем «вугілля».
В цей же день залізницею ПрАТ «ММК ім. Ілліча» було надано повідомлення про прибуття на адресу останнього і виставлення на під'їзну колію станції Маріуполь-Сортувальний потягу, кількість вагонів у потягу 54.
Факт подачі спірних 54 вагонів потягу №3209 на 4 колію станції Маріуполь-Сортувальний о 18 год. 05 хв. 14.02.2020 відповідачем не оспорюється і підтверджений пам'ятками №422, №423 про подавання вагонів. Згідно пам'яток передача 51 вагону при поданні відбулась 14.02.2020 о 20-01год. та передача 3 вагонів при поданні відбулась 14.02.2020 о 21-05год. без зауважень щодо технічного стану вагонів.
Як зазначено вище, згідно з п.6 договору №1/28 в редакції додаткової угоди від 17.07.2018 вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний Залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій, тобто відповідач повинен був забрати спірні вагони з 4 колії станції Маріуполь-Сортувальний своїм локомотивом протягом 4-х годин після закінчення передавальних операцій.
Згідно акту про затримку вагонів №1-006, що складений у присутності агента комерційного станції Маріуполь-Сортувальний Рослик І.В. та прийомоздавальника ПрАТ «ММК ім. Ілліча» ОСОБА_1 , потяг у кількості 54 вагонів прибраний з 4 колії парка прибуття станції Маріуполь-Сортувальний частинами: 4 вагони 17.02.2020 об 11-00год., 50 вагонів 17.02.2020 о 12-00год.
Таким чином оскільки приймально-здавальні операції 51 вагону були здійснені у період з 18-05 год. до 20-01год. 14.02.2020, а 3 вагонів - у період з 18:05 год. до 21:05 год. 14.02.2020, то відповідно відповідач повинен був забрати спірні 51 вагони не пізніше 00-01 год. 15.02.2020 та 3 вагони не пізніше 01-05 год. 15.02.2020.
Фактично 4 вагони потягу простояли на колії станції Маріуполь-Сортувальний до 11-00 год. 17.02.2020 та 50 вагонів потягу - до 12-00 год. 17.02.2020, про що Залізницею 18.02.2020 у присутності агента комерційного 2 категорії ОСОБА_2 та агента комерційного ОСОБА_3 станції Маріуполь-Сортувальний був складений акт загальної форми №6-32.
При цьому, оскільки у складі потягу знаходився вагон №67374124 з вантажем «лом чорних металів», що підлягає охороні, та який простоював у загальному складі вагонів потягу та був забраний локомотивом вантажовласника 17.02.2020 об 11-00 год., у присутності агента комерційного 2 категорії ОСОБА_2 та агента комерційного ОСОБА_3 станції Маріуполь-Сортувальний був складений акти загальної форми №6-34.
Відомість плати за користування вагонами №20029018р та накопичувальні картки №20020124, №20020127 були пред'явлені ПрАТ «ММК ім. Ілліча» для підписання і оплати. Представник ПрАТ «ММК ім. Ілліча» відомість і накопичувальні картки підписав із зауваженнями такого змісту:
- «Сума 72501,00грн. відхиляється, буде розглянута у претензійному порядку»;
- «Сума 90012,80грн. відхиляється, буде розглянута у претензійному порядку»;
- «Сума 4570,78грн. відхиляється, буде розглянута у претензійному порядку».
Загальний час простою 3 вагонів потягу за період з 01-05 год. 15.02.2020 по 11-00 год. 17.02.2020 склав 57 год. 55 хв.
Загальний час простою 1 вагону потягу за період з 00-01 год. 15.02.2020 по 11-00 год. 17.02.2020 склав 58 год. 59 хв.
Загальний час простою 50 вагонів потягу за період з 00-01 год. 15.02.2020 по 12-00 год. 17.02.2020 склав 59 год. 59хв.
Претензією від 11.03.2020 Залізниця звернулась до ПрАТ «ММК ім. Ілліча» з вимогою сплатити кошти в сумі 200502,50грн., в тому числі плата за користування вагонами, збір за зберігання та охорону вантажу.
Згідно відповіді №94/206 від 02.04.2020 на претензію, вимоги про сплату коштів у сумі 200502,50грн. відхилено з посиланням на обставини того, що несвоєчасне звільнення колій станції Маріуполь-Сортувальний сталося з причин, що не залежали від ПрАТ «ММК ім. Ілліча».
Перевіривши визначені Залізницею вихідні дані, судом встановлено, що Залізницею в акті загальної форми №6-32 вірно визначений час початку простою, враховано, що приймально-здавальні операції були завершені о 20-01 год. та 21-05 год. 14.02.2020 і відповідно до п.6 договору вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій. Відповідно загальний час простою також визначений правильно.
З посиланням на пункт 15 розділ 6 частини 1 Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 №113 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, пункт 5 глави 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16456 за час простою Залізницею ПрАТ «ММК ім. Ілліча» нарахована плата за користування вагонами, яка внесена до відомості плати за користування вагонами №20029018р на підставі пам'яток про подання вагонів (ф. ГУ-45) №422 та №423 у розмірі 72501,80грн. без ПДВ, з ПДВ 87002,20грн.
Суд зазначає, що внесення плати за користування вагонами здійснюється у порядку, встановленому Правилами користування вагонами і контейнерами (пункти 119-126 Статуту залізниць України). Плата за користування вагонами нараховується згідно із пунктом 15 Правил користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1 розділ 5 Ставки плати за користування вагонами і контейнерами залізниць, пункт 1.5 (таблиця №1) з урахуванням діючого коефіцієнта телеграфної вказівки №00021/ЦМ від 30.10.2017.
Плату за користування вагонами застосовано позивачем відповідно до п.1 розділу 5, табл. 1 "Збірка тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послугами" ставка за користування вагоном за 45 годин - 206,20грн, понад 45 год. - 16,00грн. за кожну годину за 1 вагон, із урахуванням коефіцієнта, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послугами. Розрахунок наведено у позовній заяві.
У відзиві на позовну заяву відповідачем сам факт затримки вагонів, визначений час початку простою і загальний час простою, а також правильність проведеного позивачем розрахунку плати за користування вагонами не заперечується.
Перевіривши розрахунок плати за користування вагонами суд встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства, проте за розрахунком суду розмір плати складає 86999,86грн. = 72499,98грн. + 20% ПДВ (14499,98грн.).
З посиланням на пункт 8 розділ 7 частини 1 Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №866/5087 та пункті 2 глави 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 №340/16456, за час знаходження вагонів на місцях загального користування (коліях станції) залізницею ПрАТ «ММК ім. Ілліча» був нарахований збір за зберігання вантажів у власних вагонах у сумі 90012,80грн. без ПДВ, з ПДВ 108015,40грн.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 «Збір за зберігання вантажів на місцях загального користування» розділу ІІІ «Збори за роботи та послуги, пов'язані з перевезенням вантажів» Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тонн. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Нарахування збору за зберігання вантажів Залізницею здійснено з дотриманням чинного законодавства, оскільки відповідно до пункту 46 Статуту безкоштовний термін зберігання вантажів у вагонах у даному випадку закінчився 00:00 год. 15.02.2020 і з цього часу до моменту забирання вагонів відповідач мав оплачувати залізниці збір за кожну добу у розміні 4,00грн. за тонну.
Таким чином оплаті підлягала сума 108015,42грн. із розрахунку: 3722 (загальна вага нетто поїзду) х 4,00грн. (розмір збору за зберігання однієї тонни вантажів) х 3,023 (діючий коефіцієнт) х 2 (кількість діб зберігання з урахуванням того, що у всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округлюється до повної) = 90012,85грн. +20% ПДВ (18002,57грн.).
Відповідно до частини 2 статті 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення збір за зберігання вантажів в сумі 108015,40грн., проте за розрахунком суду його розмір складає 108015,42грн., однак суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає збір за зберігання вантажів в сумі 108015,40грн.
Згідно частини 2 статті 12 Закону України «Про залізничний транспорт», охорона вантажів і об'єктів залізничного транспорту здійснюються відомчою воєнізованою охороною АТ «Укрзалізниця».
Пунктом 31.5 Тарифного керівництва №1 передбачено, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4. Пунктом 27 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644 і зареєстрованих в Мінюсті України 24.11.2000 за №861/5082. Також згаданою нормою визначено, що рішення про те, хто буде супроводжувати вантаж, воєнізована охорона залізниці чи провідник відправника, приймається відправником.
Вантаж, адресований ПрАТ «ММК ім. Ілліча», що знаходився у вагоні №67374124 (лом чорних металів) включено до Переліку вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 20.01.1997 №18 "Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України", зареєстрованого в Мінюсті України 20.02.1997 за №36/1840, у редакції наказу Мінінфраструктури України від 27.06.2012 № 363, зареєстрованого в Мінюсті України 12.07.2012 за №1171/21483, за кодами тарифної групи 214. Зазначений Перелік затверджений профільним міністерством на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 року №106 «Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом».
Відповідно до вимог п.31.5. Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 26.03.2009 №317, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4.
Плата за охорону вантажу, який затримано на станціях з причин, не залежних від залізниці, нараховується кожному відправнику (одержувачу, експедитору) окремо. Плата за ставками, установленими для групи вагонів (контейнерів) або для прямих маршрутів, нараховується у разі затримки декількох вагонів (контейнерів), що були пред'явлені до перевезення одним відправником за одним напрямком перевезення від станції відправлення до станції призначення і оформлені одним перевізним документом.
Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження ненадання/неналежного надання залізницею послуг воєнізованої охорони спірного вантажу.
Перевіривши розрахунок збору за охорону вантажу суд встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства, проте за розрахунком суду його розмір складає 5484,94грн. із розрахунку 24 (тариф) х 1 (кількість вагонів) х 63 (кількість годин затримки) х 3,023 (діючий коефіцієнт) = 4570,78грн. + 20% ПДВ (914,16грн.).
Відповідно до частини 2 статті 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення збір за охорону вантажу в сумі 5484,90грн., проте за розрахунком суду його розмір складає 5484,94грн., однак суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає збір за охорону вантажу в сумі 5484,90грн.
Слід зауважити, що залізниця має право на відшкодування витрат, завданих простоєм у всіх випадках, крім тих, які стались з вини залізниці. Однак, зазначене має враховувати встановлений законодавством принцип індивідуалізації відповідальності: відповідальність покладається не на певне коло осіб суб'єктів певних відносин, а на конкретну особу, з вини якої сталось порушення прав або інтересів залізниці.
Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що перестоювання вагонів було викликане необхідністю дотримання вимог Правил технічної експлуатації залізниць України і їх доставка на під'їзну колію ПрАТ «ММК ім. Ілліча» загрожувала безпеці руху (вагони були небезпечними для перевезення). Не доведено і обставин того, що під час проведення технічного огляду вагонів в парку прийому станції Маріуполь - Сортувальний в складі потягу було виявлено 22 несправних вагони, які загрожували безпеці руху.
Пунктом 5 договору №1/28 від 28.02.2017 (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) передбачено: “Придатність вагонівпід навантаження у технічному стані (в т.ч. під подвійні операції), що прибули на станцію Маріуполь-Сортувальний та Рудна встановлюється робітниками залізниці під час огляду вагонів на здавальних коліях з визначенням їх придатності записом у журналі ф. ВУ-15”, тобто саме на залізницю договором покладено обов'язок визначення технічного стану вагонів і вона в межах своїх повноважень визначила придатність вагонів під навантаження у технічному стані. В той же час відповідач за результатами приймально-здавальних операцій не позбавлений був можливості у пам'ятках №422 та №423 про подавання вагонів зробити застереження щодо технічного стану вагонів, але з непояснених причин не зробив цього (згідно пам'яток передача вагонів відбулась без зауважень щодо технічного стану вагонів і в пам'ятка відсутні відповідні примітки представника відповідача).
При цьому сама по собі обставина, на якій наполягає відповідач, що 22 вагони мали порушення технічного стану, не свідчить про те, що технічний стан цих вагонів загрожував безпеці руху.
Судом також приймається до уваги, що несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог, передбачених пунктом 33 Правил видачі вантажів та статтями 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).
З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним саме відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення плати за користування вагонами, збору за збереження вантажів та охорону вантажу є обґрунтованими.
Станом на час розгляду спору відповідачем не спростовано вимог позивача та не надано доказів оплати коштів у якості плати за користування вагонами, збору за збереження вантажів та охорону вантажу.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» про стягнення із відповідача ПрАТ «ММК ім. Ілліча» додаткових зборів і плат у сумі 200502,50грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247, 252, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман, Донецька область до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення додаткових зборів і плат в сумі 200502,50грн. задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; код ЄДРПОУ 00191129) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця (Тверська), будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» ( 84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22; код ЄДРПОУ 40150216) плату за користування вагонами в сумі 86999,86грн., збір за зберігання вантажів в сумі 108015,40грн., збір за охорону вантажу в сумі 5484,90грн. та судовий збір в сумі 3007,50грн.
В іншій частині позовних вимог, відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області.
У судовому засіданні 27.10.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.10.2020.
Суддя М.О. Лейба