вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.10.2020м. ДніпроСправа № 904/4538/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу
за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"
про стягнення 156592,56грн., з яких 150492,72грн. плати за користування вагонами; 6099,84грн. збору за зберігання вантажів
Представники: справу розглянуто без виклику представниківучасників справи
РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (далі - відповідач) про стягнення 156592,56грн., з яких 150492,72грн. плати за користування вагонами; 6099,84грн. збору за зберігання вантажів.
Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4538/20 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2020.
Ухвалою від 28.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 24.09.2020.
08.09.2020 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив від 08.09.2020 за вих.№б/н у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив від 08.09.2020 за вих.№б/н прийнято до розгляду.
У відповідності до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Отже, строк для розгляду справи по суті розпочато.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Господарським судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).
Беручи до уваги, що у період з 20.10.2020 по 29.10.2020 суддя Петренко І.В. перебував у раптовій відпустці, розгляд справи по суті здійснено 30.10.2020.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
30.10.2020 здійснено розгляд справи по суті.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.
02.06.2014 між сторонами укладено договір №ПР/М-14-2/12-14757/НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець ДП "Придніпровської залізниці" (далі - договір).
В лютому 2020 року на адресу відповідача прибув поїзд №2622, індекс 4005-067-4677 у складі 57 порожніх вагонів. В перевізних документах станцією призначення зазначено станцію Інгулець Придніпровської залізниці.
13.02.2020 о 13год 15хв., у зв'язку із тим, що на станції призначення Інгулець на той час мало місце скупчення вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше і не були забрані ним на свою під'їзну колію - видано наказ №36 про затримку 57 вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції Червоне Озеро Придніпровської залізниці.
На виконання наказу на станції Червоне Озеро складено акт про затримку вагонів (початок затримки) №4 від 13.02.2020 і негайно передано повідомлення №3 про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
Станція призначення Інгулець проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 13.02.2020 о 13год. 55хв. копію відповідного повідомлення.
18.02.2020 видано наказ №40 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Червоне Озеро складено акт про затримку вагонів (кінець затримки) №3 від 18.02.2020.
Станцією затримки потяга складено акт загальної форми №18 від 18.02.2020 у якому зазначено момент початку та закінчення затримки вагонів.
Позивач визначив період затримки вагонів на станції Червоне Озеро з вини відповідача у період з 13год 15хв. 13.02.2020 до 13год. 51хв. 18.02.2020 і становить 120год. 36хв.
Після прибуття поїзда на станцію призначення Інгулець та здійснення технічного огляду 50 вагонів були прийняті відповідачем на свою під'їзну колію без затримки, а 7 вагонів в групі з іншими підготовлені до передачі відповідачу пізніше, про що, як стверджує позивач, прийомоздавальник залізниці 19.02.2020 о 19год. 30хв. під підпис повідомила представника відповідача про готовність подавання їх на під'їзну колію 19.02.2020 о 21год 30хв. Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під завантаження або вивантаження станції Інгулець.
Оскільки відповідач не був готовий забрати вагони на свою під'їзну колію, з моменту запланованого часу подачі вагонів складено акт загальної форми №587 від 19.02.2020 у якому зазначено, що порожні вагони готові до подавання на під'їзну колію відповідача, час початку затримки вагонів - 21год 30хв. 19.02.2020.
Затримка вагонів, за інформацією позивача, тривала до 15год. 10хв. 20.02.2020, після чого вагони забрані локомотивом відповідача на його під'їзну колію. Про закінчення затримки складено акт загальної форми №599 від 20.02.2020.
Таким чином, 7 вагонів з цього поїзда простоювали на коліях станції призначення Інгулець з вини відповідача ще додатково з 21год. 30хв. 19.02.2020 до 15год. 10хв. 20.02.2020, тобто протягом 17год. 40хв., що підтверджується актами загальної форми №587 від 19.02.2020 та №599 від 20.02.2020.
Отже, загальний період затримки вагонів на підходах до станції призначення та на станції Інгулець з вини відповідача склав: для 50 вагонів - 120год. 36хв., для 7 вагонів - 138год. 16хв.
Після повернення вагонів з під'їзної колії було нараховано плату за користування ними під час простроювання на підставі актів про затримку вагонів на підходах до станції призначення та актів загальної форми, та включено до відомостей плати за користування вагонами №19029144, №19209146, №20029150, №20029158, №21029162, №21029164, та №28029243, які представник відповідача підписав із зауваженнями.
Крім цього, за час затримки поїзда на підходах до станції призначення, а саме на станції Червоне Озеро, залізницею нараховано збір за зберігання вантажів та включено до накопичувальної картки №25029014 від 25.02.2020, який відповідач не визнав.
Факт наявності на станції призначення Інгулець у період дії наказу №36 від 13.02.2020 (з 13год. 15хв. 13.02.2020 до 13год. 51хв. 18.02.2020) скупчення вагонів, що простоювали на коліях станції призначення з вини відповідача підтверджуються складеними станцією Інгулець актами загальної форми про затримку вагонів на станції призначення.
Короткий зміст заперечень відповідача та узагальнення його доводів.
По-перше, позивачем не було додано до позовної заяви витягів з книг повідомлень за період дії наказів про затримку вагонів на підходах до станції Інгулець (на станції Червоне Озеро) за період з 13.02.2020 по 18.02.2020 відповідно, позивачем не доведено факт скупчення вагонів, що простоювали на стації призначення Інгулець у період дії наказів, з вини відповідача і які стали причиною затримки вагонів на станції підходу.
По-друге, відповідач вказує, що за даними позивача, на станції Інгулець через неготовність відповідача до прийому на свою під'їзну колію простоювали порожні вагони. Крім того, позивач стверджує, що вантажоодержувача повідомлено про прибуття вагонів, про що зроблено відповідні записи в книзі ГУ-2 (Книга повідомлень про час подавання вагонів під навантаження), але прибулі вагони на під'їзну колію відповідача останнім не забиралися. За цим фактом позивачем складено акти загальної форми №587 та №599, проте до позовної заяви долучено лише акт №599, який складено на час закінчення затримки вагонів, а акт який свідчив би про початок затримки вагонів, позивачем не надано.
Доводи позивача на відзив.
Відповідь на відзив не надійшла.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Доказами, відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, предметом доказування у господарській справі є лише ті факти, які мають матеріально-правове значення, тобто факти без з'ясування яких не можна правильно вирішити справу по суті.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі такі: обставини укладання договору надання послуг залізничного перевезення; факт надання послуг; наявність перевізних документів - залізничних накладних; наявність наказів про затримку вагонів; наявність актів форми ГУ-23а та ГУ-23, накопичувальних карток форми ФДУ-92; правомірність здійснення розрахунків заявлених до стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ.
Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно зі статтею 71 Статуту залізниць України (далі - Статут) взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
За статтею 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Відповідно до статті 6 Статуту вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Пунктом 5.4. Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури №17 від 29.01.2015, встановлено, що перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів.
Відповідно до пунктом 1.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, перевезення власних (орендованих) локомотивів і вагонів у завантаженому та порожньому стані оформлюються перевізними документами, в яких у графі 20 "Найменування вантажу" відправником зазначається: для локомотивів і завантажених вагонів - "Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар) (найменування власника, державної вагонної компанії, оператора, орендаря)"; для порожніх вагонів - "Порожній власний (орендований) вагон. З-під... (найменування вантажу). Власник (орендар) (найменування власника, вагонної компанії або орендаря). Направляється до пункту навантаження (в ремонт тощо)".
Отже, порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1.
Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Згідно з абзацом 3 пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України за №113 від 25.02.1999, (далі - Правила) чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затримані на підходах до станції призначення.
Відповідно до пункту 6 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Згідно з пунктом 8 Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Пункт 9 Правил встановлює, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується особою, визначеною начальником залізниці.
За пунктом 10 Правил облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 Правил).
Відповідно до пункту 12 Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
02.06.2014 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - Залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Власник колії), укладений договір №ПР/М-14-2/12-14757НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець ДП "Придніпровська залізниця", відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець ДП "Придніпровська залізниця" стрілкою № 5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2.
15.12.2015 сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору №ПР/М-14-2/12-14757НЮдч від 02.06.2014 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець ДП "Придніпровська залізниця", відповідно до якої змінено назву договору та преамбулу договору в частині залізниці.
Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.
Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено на продовженні колії № 3 біля вхідного сигналу "Н-І", на продовженні колії № 2 біля вхідного сигналу "Н-ІІ".
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 59800 погонних метрів (пункт 2 договору).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії (пункт 4 договору).
Згідно з пунктом 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється:
- порожні вагони під навантаження концентрату залізорудного через інтервал часу 1,5 години;
- інші за повідомленнями, які передає прийомоздавальник станції Інгулець по телефону прийомоздавальнику зміни залізничного цеху ПАТ "ІнГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форма ГУ-2.
Вагони для під'їзної колії Власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій станції Інгулець за вказівкою чергового по станції Інгулець, де здійснюється передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника колії (пункт 6 договору).
Пунктом 8 договору передбачено, що про готовність вагонів до відправлення з під'їзної колії прийомоздавальник зміни залізничного цеху ПАТ "ІнГЗК" повідомляє за телефоном прийомоздавальника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше, ніж за одну годину до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з подальшим наданням письмового повідомлення за формою. Встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 10 договору).
За умовами пункту 11 договору для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів 12,0 год.
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (пункт 13 договору).
Відповідно до пункту 14 договору, з урахуванням додаткової угоди №4 від 01.09.2017, власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифного керівництва № 1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 25.06.2014 по 31.03.2020 (пункт 19 договору в редакції додаткової угоди №6 від 10.12.2019).
Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
В лютому 2020 року на адресу відповідача прибув поїзд №2622, індекс 4005-067-4677 у складі 57 порожніх вагонів. В перевізних документах станцією призначення зазначено станцію Інгулець Придніпровської залізниці.
13.02.2020 о 13год 15хв., у зв'язку із тим, що на станції призначення Інгулець на той час мало місце скупчення вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше і не були забрані ним на свою під'їзну колію - видано наказ №36 про затримку 57 вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції Червоне Озеро Придніпровської залізниці.
На виконання наказу на станції Червоне Озеро складено акт про затримку вагонів (початок затримки) №4 від 13.02.2020 і негайно передано повідомлення №3 про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
Станція призначення Інгулець проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 13.02.2020 о 13год. 55хв. копію відповідного повідомлення.
18.02.2020 видано наказ №40 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Червоне Озеро складено акт про затримку вагонів (кінець затримки) №3 від 18.02.2020.
Станцією затримки потяга складено акт загальної форми №18 від 18.02.2020 у якому зазначено момент початку та закінчення затримки вагонів.
Позивач визначив період затримки вагонів на станції Червоне Озеро з вини відповідача у період з 13год 15хв. 13.02.2020 до 13год. 51хв. 18.02.2020 і становить 120год. 36хв.
Після прибуття поїзда на станцію призначення Інгулець та здійснення технічного огляду 50 вагонів були прийняті відповідачем на свою під'їзну колію без затримки, а 7 вагонів в групі з іншими підготовлені до передачі відповідачу пізніше, про що прийомоздавальник залізниці 19.02.2020 о 19год. 30хв. під підпис повідомила представника відповідача про готовність подавання їх на під'їзну колію 19.02.2020 о 21год 30хв. Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під завантаження або вивантаження станції Інгулець (а.с. 102-105 том 1).
Оскільки відповідач не був готовий забрати вагони на свою під'їзну колію, з моменту запланованого часу подачі вагонів складено акт загальної форми №587 від 19.02.2020 у якому зазначено, що порожні вагони готові до подавання на під'їзну колію відповідача, час початку затримки вагонів - 21год 30хв. 19.02.2020.
Таким чином, затримка вагонів тривала до 15год. 10хв. 20.02.2020, після чого вагони забрані локомотивом відповідача на його під'їзну колію. Про закінчення затримки складено акт загальної форми №599 від 20.02.2020.
Відтак, 7 вагонів з цього поїзда простоювали на коліях станції призначення Інгулець з вини відповідача ще додатково з 21год. 30хв. 19.02.2020 до 15год. 10хв. 20.02.2020, тобто протягом 17год. 40хв., що підтверджується актами загальної форми №587 від 19.02.2020 та №599 від 20.02.2020.
Загальний період затримки вагонів на підходах до станції призначення та на станції Інгулець з вини відповідача склав: для 50 вагонів - 120год. 36хв., для 7 вагонів - 138год. 16хв.
Після повернення вагонів з під'їзної колії було нараховано плату за користування ними під час простоювання на підставі актів про затримку вагонів на підходах до станції призначення та актів загальної форми, та включено до відомостей плати за користування вагонами №19029144, №19209146, №20029150, №20029158, №21029162, №21029164, та №28029243, які представник відповідача підписав із зауваженнями.
Крім цього, за час затримки поїзда на підходах до станції призначення, а саме на станції Червоне Озеро, залізницею нараховано збір за зберігання вантажів та включено до накопичувальної картки №25029014 від 25.02.2020, який відповідач не визнав.
Факт наявності на станції призначення Інгулець у період дії наказу №36 від 13.02.2020 (з 13год. 15хв. 13.02.2020 до 13год. 51хв. 18.02.2020) скупчення вагонів, що простоювали на коліях станції призначення з вини відповідача підтверджуються складеними станцією Інгулець актами загальної форми про затримку вагонів на станції призначення.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
Відхиляючи заперечення відповідача, господарський суд констатує, що факт скупчення спірних вагонів підтверджується складеними станцією Інгулець актами загальної форми про затримку вагонів на станції призначення.
Крім того, господарський суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують несвоєчасне забирання вагонів, що є підставою задля нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи рішення у даній справі, господарським судом також враховано, що пунктом 14 договору передбачено, що власник колії сплачує Залізниці плату за користування вагонами та плату за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та Правилами зберігання вантажів.
У постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 по справі №904/7360/17 та від 22.06.2018 по справі №904/7535/17 викладено правову позицію про наявність вини відповідача у затримці вагонів на станціях підходу і правомірність нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вагонів, як вантажу.
Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень не встановлено.
За результатами вивчення фактичних обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2-5, 7-15, 18, 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 91, 123, 129, 220, 232-233, 236-242, 247-248, 252, 253-254, 256-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ.
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м. Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Кіровський район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40081237) до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50064, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛ.РУДНА, будинок 47; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00190905) про стягнення 156592,56грн., з яких 150492,72грн. плати за користування вагонами; 6099,84грн. збору за зберігання вантажів задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50064, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛ.РУДНА, будинок 47; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00190905) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м. Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Кіровський район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40081237) 150492,72грн. (сто п'ятдесят тисяч чотириста дев'яносто дві грн. 72 коп.) плати за користування вагонами; 6099,84грн. (шість тисяч дев'яносто дев'ять грн. 84 коп.) збору за зберігання вантажів; 2348,89грн. (дві тисячі триста сорок вісім грн. 89 коп.) судового збору.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дата підписання та складення повного судового рішення - 30.10.2020.
Суддя І.В. Петренко