22 жовтня 2020 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2020 року у кримінальному провадженні № 22017101110000022 від 31 січня 2017 року стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_7 ,
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2020 року задоволено клопотання прокурора та ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України, продовжено строк тримання під вартою до 29 серпня 2020 року включно з утриманням останнього в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Одночасно, обвинуваченому ОСОБА_6 визначений розмір застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 150 (ста п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в розмірі 329.550 (триста двадцять дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) гривень, з покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Як зазначено в ухвалі суду, з моменту обрання стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до теперішнього часу не з'явилися будь-які нові фактичні дані, які б свідчили, що обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: забезпечить виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливу на потерпілих та свідків та продовження злочинної діяльності.
А тому, з урахуванням того, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, беручи до уваги те, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому за інкримінованими статтями, дані про особу обвинуваченого, вищеперераховане дало підстави суду вважати, що лише тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та виключає можливість змінення запобіжного заходу на більш м'який, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про неможливість застосування більш м'якого виду запобіжного заходу стосовно обвинуваченого та продовжив запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2020 року в частині продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою в Держаній установі «Київський слідчий ізолятор», постановити нову, яким відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 та задовольнити клопотання захисника про скасування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник звертає увагу, що матеріали кримінального провадження не містять вагомих доказів того, що ОСОБА_6 були вчинені інкриміновані йому кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 307; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України, оскільки не було встановлено та не доведено ані факт придбання ОСОБА_6 наркотичного засобу, ані факт його приховання від митного контролю.
Крім того, як вказує сторона захисту, сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Зазначає захисник і про те, що існуючий запобіжний захід обмежує права ОСОБА_6 на свободу і особисту недоторканість, що гарантовано ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а визначення розміру застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - є непомірною та нереальною як для особи, яка працює на державній службі та не є бізнесменом.
Наостанок, сторона захисту просить звернути увагу, що, в порушення вимог ч. 1 ст. 199 КПК України, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою подано до суду за два дні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Від інших учасників провадження апеляційних скарг не надходило.
До початку апеляційного розгляду провадження від захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_6 на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшли письмові заяви від 21 жовтня 2020 року про відмову від апеляційної скарги, поданої захисником ОСОБА_5 , на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2020 року, оскільки, як зазначено в заявах, новою ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою і оскаржувана ухвала від 01 липня 2020 року втратила свою актуальність та відсутня необхідність в її оскарженні.
В даних заявах захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 висловили прохання проводити судовий розгляд за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не заперечував щодо задоволення поданих заяв та вважав за необхідне закрити апеляційне провадження, дослідивши матеріали контрольного кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, представник потерпілого можуть відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою відповідно підозрюваного, обвинуваченого чи потерпілого.
Приписами ч. 2 ст. 403 КПК України встановлена необхідність закриття апеляційного провадження, якщо при відмові від апеляційної скарги ухвала суду першої інстанції не була оскаржена іншими особами.
Оскільки захисник ОСОБА_5 , в порядку ч. 1 ст. 403 КПК України, відмовилась від апеляційної скарги і обвинувачений ОСОБА_6 підтримав таку позицію сторони захисту в поданій письмовій заяві, а іншими особами досліджувана ухвала суду першої інстанції не оскаржувалась, апеляційне провадження підлягає безумовному закриттю.
Керуючись ст. 403 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на ухвалу Броварського міськрайонного Київської області 01 липня 2020 року, якою ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України, продовжено строк тримання під вартою до 29 серпня 2020 року включно з утриманням останнього в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України - закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3