Справа №753/9169/20 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2885/2020 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Іменем України
20 жовтня 2020 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
з участю:
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції з Київським СІЗО кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 11 червня 2020 року, якою ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 9 серпня 2020 року включно,
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувають матеріали кримінального провадження № 12019100020008012 щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
11.06.2020 року в судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження ОСОБА_6 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11.06.2020 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 до 9.08.2020 року включно. Продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 до 9.08.2020 року включно. У разі внесення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42 040 грн. 00 коп., - щодо кожного, на відповідний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві та надання документа, що підтверджує сплату, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 підлягають звільненню з-під варти з роз'ясненням зобов'язання прибувати за кожною вимогою суду, а також з покладенням на них наступних обов'язків: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та утриматися від спілкування з потерпілими та свідками.
Не погоджуючись з ухвалою суду, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та обрати йому більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала суду є незаконною. Зазначає, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Заслухавши суддю доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 не підлягає задоволенню , з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст.55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
ЄСПЛ у своєму рішенні від 04.12.1995 у справі «Bellet v. France» зазначив, що ст.6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Відповідно до ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема, право на доступ до правосуддя (п.14 ч.1 ст.7 КПК України).
Чинним КПК України не передбачено процедуру апеляційного оскарження такої категорії ухвал. Згідно з ч.6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Як вбачається зі ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ухвалюючи рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, районний суд повинен з'ясувати доцільність продовження застосування запобіжного заходу, що у свою чергу повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177 - 178 КПК України, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.
Положеннями ч.3 ст.331 КПК України встановлено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Перевіряючи відповідно до ст. 331 КПК України підстави доцільності продовження строків тримання ОСОБА_6 під вартою, не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинуваченого, суд першої інстанції врахував обґрунтованість підозри у вчиненні злочину, дані про його особу, відсутність належних відомостей, які би свідчили про безумовну неможливість подальшого перебування ОСОБА_6 під вартою за станом здоров'я, та прийшов до вірного висновку, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, у змозі забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема ризику переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та незаконного впливу на потерпілих та свідків, які на момент винесення ухвали не були допитані.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що стороною обвинувачення не надано достатніх підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованою та спростовується матеріалами кримінального провадження, а саме ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 11 червня 2020 , в якій зазначаються детально всі наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду про необхідність продовження строку тримання обвинуваченому ОСОБА_6 під вартою є законним, обґрунтованим і вмотивованим, постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з дотриманням вимог, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, натомість, доводи та твердження ОСОБА_6 , про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 11 червня 2020 року - без зміни.
Керуючись положеннями ст. ст. 183, 331, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 11 червня 2020 року, якою ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 9 серпня 2020 року включно - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Суддя Суддя