Номер провадження 2/676/1419/20
(заочне)
27 жовтня 2020 року. м. Кам'янець- Подільський
Кам'янець- Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючої судді - Семенюк В.В.
за участю секретаря судового засідання - Стецюк - Стебницької Н.С.
справа № 676/2547/20
представника позивачки - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням ,-
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням .
Позивачка , обгрунтовуючи позовні вимоги , вказує, що згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.07.2012 року вона являється власником житлового будинку АДРЕСА_1 , в якому зареєстрованим значиться її колишній зять - ОСОБА_3 , відповідач по справі , який перебував у зареєстрованому шлюбі з її донькою ОСОБА_4 до 20.09.2007 року. Відповідач по справі, з 2007 року у вказаному будинку не проживає,
не є її членом сім'ї, у будь-яких договірних відносинах вони не перебувають та не перебували . Вона неодноразово зверталася до відповідача з проханням знятись з реєстрації місця проживання , оскільки це створює для неї певні труднощі в користуванні майном, зокрема : укладення договорів оренди , дарування , купівлі-продажу, сплати комунальних платежів , проте останній ігнорує її прохання, тому просить суд усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом визнання відповідача таким , що втратив право на користування житловим приміщенням у домоволодінні
АДРЕСА_2 .
Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні позов своєї довірительки підтримує в повному обсязі і просить його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, судовими повістками в порядку, визначеному ст.128 ЦПК України. Суд вважає за можливе вирішити справу у відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів з ухваленням заочного рішення.
Заслухавши представника позивачки, свідків, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.07.2012 року
Витягу про державну реєстрацію прав № 35189868 від 16.08.2012 року, технічного паспорту від 16.05.2012 року, ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , у якому зареєстрованим значиться колишній зять позивачки , відповідач по справі - ОСОБА_3 , який з серпня 2007 року у вказаному будинку не проживає і не є членом сім'ї ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Підпилип'янської сільської ради Кам'янець- Подільського району Хмельницької області за № 304 від 09.12.2019 року, актом обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_2 від 02.10.2020 року.
Згідно рішення Кам'янець- Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.09.2007 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було розірвано.
Згідно виписки з по господарської книги №1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , виданої виконкомом Підпилип'янської сільської ради 21.04.2020 року за № 121 вбачається, що ОСОБА_2 проживає в житловому будинку АДРЕСА_1 і до складу зареєстрованих осіб входять : ОСОБА_4 ,1974 року народження, ОСОБА_3 ,1994 року народження та ОСОБА_3 ,1971 року народження, який фактично не проживає у вищевказаному домоволодінні з 2007 року .
Даний факт підтверджується показами свідків у суді ОСОБА_6 , ОСОБА_4 .
Ч.1 ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК УРСР закріплені положення , відповідно до яких громадяни , які мають у приватній власності будинок (частину будинку), кватиру , користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Відповідно до ч.4 ст.156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться
особи , зазначені в ч.2 ст. 64 цього Кодексу, а саме подружжя , їх діти і батьки . Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи , мають члени сім'ї власника (подружжя, їх діти , батьки) та інші особи , які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство , якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Разом з цим , згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника , у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Також слід додати, що правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-709 цс16, встановлено, що згідно з положеннями статті 391 ЦК України , власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї , а також не відноситься до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарства, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Оскільки позивачка ОСОБА_2 являється власником житлового будинку АДРЕСА_1 , тому вона вправі вимагати усунення перешкод у користуванні належним їй будинком , оскільки відповідач ОСОБА_3 не є членом сім'ї позивачки, спільного господарства вони не ведуть і останній за вищезазначеною адресою не проживає з 2007 року.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_2 доведений належними і допустимими доказами та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 263-265, 282 ЦПК України,-
Позов задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням у домоволодінні АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом , що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його
перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку , встановленим цим Кодексом . У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Дата складення повного судового рішення 27.10.2020 року.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду : Семенюк В.В.