Справа № 766/16446/18
н/п 2/766/4025/20
11 серпня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.,
за участю секретаря Романенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, свої позовні вимоги обґрунтував тим, що між ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» та ОСОБА_2 19.07.2016 року був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №45580а6яа, відповідно до якого, ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» застрахувала майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «Hyundai Genesis», державний номер НОМЕР_1 . 20.11.2016 року з транспортним засобом «Hyundai Genesis», державний номер НОМЕР_1 , сталася страхова подія, внаслідок якої автомобіль отримав механічні пошкодження. На виконання договору, на підставі заяви про виплату, страхового акту та розрахунку страхового відшкодування позивач виплатив відповідачу суму страхового відшкодування у розмірі 80 533,85 грн. Під час формування страхової справи, та збирання інформації для визначення збитку, відповідачем було надано квитанцію про оплату ремонту пошкодженого автомобіля на реквізити ТОВ «Спецавтотехніка Центр» з 18.12.2013 року було порушено процес банкрутства, а 28.04.2017 року, відповідно до ухвали Господарського суду по справі №916/2044/13, ТОВ «Спецавтотехніка Центр» було ліквідовано та припинено з виключенням є ЄДРПОУ. Отже, відповідачем було надано документи на підтвердження розміру збитку, після того, як ТОВ «Спецавтотехніка Центр» перестало здійснювати будь-яку господарську діяльність, що свідчить про надання неправдивих даних. Позивач довідався про надання відповідачем неправдивих даних, а саме квитанцію про оплату ремонту пошкодженого автомобіля, вже після виплати страхового відшкодування, а відтак і відпала обставина, на підставі якої було виплачено страхове відшкодування. Тому, відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України відповідач зобов'язаний повернути виплачене страхове відшкодування. Отже, сума виплати страхового відшкодування, яке позивач перерахував, відповідач повинен повернути позивачу в повному обсязі, а саме - 80533,85 грн. У зв'язку з викладеним, представник позивача просить стягнути з відповідача на свою користь суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 80533,85 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 1762,00 грн.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.09.2018 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник відповідача надав до суду пояснення, в якому зазначив, що відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №45580а6яа, яким було застраховано транспортний засіб HYUNDAI GENESIS реєстраційний номер НОМЕР_1 , пунктом 30.5. передбачено право страховика відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо: страхувальник надав неправдиву інформацію про предмет страхування або про факт настання страхового випадку, або у разу надання страхувальником на запит страховика відомостей, які не відповідають дійсності, по фактах, що стосуються страхового випадку і його обставин. Акт виконаних робіт №С-00594-К від 10.02.2017 року та квитанції до нього не стосуються встановленню факту та обставинам страхового випадку, а лише підтверджують факт відновлення транспортного засобу. Страхувальник створював страховикові перешкоди у визначенні обставин страхового випадку та розміру збитків (своєчасно не надав пошкоджений ТЗ для огляду, не повідомив дійсні обставини страхового випадку та ін.). Страхувальник усіма доступними засобами сприяв страховику, в неодноразових оглядах транспортного засобу, отриманні рахунку рахунку-фактури №СК001657 від 24.11.2016 р., виданого СТО ФОП ОСОБА_3 , в наданні звіту товарознавчого дослідження №Вз-575 (серія 486209). Страхувальнику надав документи, які необхідні для прийняття рішення щодо сплати страхового відшкодування, які містять неправдиву інформацію щодо часту, причин, обставин страхового випадку (а такого не було) та розміру збитку. При визначенні розміру збитку, відповідно до листа позивача від 27.03.2017 року за вих.№3518/12ЦВ - розмір страхового відшкодування розраховано на підставі рахунку-фактури №СК001657 від 24.11.2016 р., виданого СТО ФОП ОСОБА_3 ; а відповідно до Додатку №1 до страхового акту №АХА2224363 від 18.08.2017 року - розрахунок страхового відшкодування по страховій справі №1.003.16.0018386, вартість відновлювального ремонту застрахованого об'єкту розраховувалася на підставі калькуляції №1.003.16.0018386 від 03.08.2017 року. Іншими словами акт виконаних робіт №С-00594-К від 10.02.2017 року та квитанції до нього не приймалися позивачем по справі при встановлені фактів та обставин страхової події та при встановлені розміру заподіяного збитку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, просили відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що між ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» та ОСОБА_2 19.07.2016 року був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №45580а6яа, відповідно до якого, ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» застрахувала майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «Hyundai Genesis», державний номер НОМЕР_1 .
20.11.2016 року з транспортним засобом «Hyundai Genesis», державний номер НОМЕР_1 , сталася страхова подія, внаслідок якої автомобіль отримав механічні пошкодження.
21.11.2016 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» з заявою про виплату страхового відшкодування.
Згідно акту виконаних робіт №С-00594-К від 10.02.2017 до наряд-замовлення №С-00654 від 10.02.2017 рахунок №С-00001362 від 10.02.2017, загальна сума вартості ремонтних робіт транспортного засобу «Hyundai Genesis» становить 289 796,00 грн.
Згідно квитанції про оплату від 10.02.2017 року проведена оплата ТОВ «Спецавтотехніка Центр» згідно з рахунком НОМЕР_2 на суму 289 796,00 грн.
02.08.2017 року експертом, на підставі АО СК «АХА-Страхування», складено протокол огляду транспортного засобу «Hyundai Genesis», державний номер НОМЕР_1 .
За результатами огляду транспортного засобу, ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» було складено страховий акт №АХА2224363 від 18.08.2017 року та розрахунок суми страхового відшкодування до нього на підставі калькуляції №1.003.16.0018386, вартість відновлювального ремонту застрахованого об'єкту транспортного засобу «Hyundai Genesis», державний номер НОМЕР_1 , становить 80533,85 грн.
Згідно платіжного доручення №363 149 від 19.08.2017 року АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» перераховано страхове відшкодування у розмірі 80533,85 грн. згідно акту №АХА2224363 ОСОБА_1 .
Страховим актом ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» №1.003.16.0018386 від 04.10.2017 року прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п.30.5.3., 30.5.4.,30.5.6, 30.5.7, та скасовано рішення про виплату страхового відшкодування (страховий акт №АХА2224363 від 18.08.2017 року.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст.12 ЦПК України та відповідно до ч.ч.1,5 та 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтями 77, 78, 79 ЦПК України встановлено правила визначення належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.
Статтею 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема, в ч.1 зазначеної статті визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Також, ч.ч. 4, 5 ст.82 ЦПК передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, про те можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.
За положеннями ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Так, зокрема, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Виходячи із аналізу ст.1215 ЦК України обов'язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.
Позивачем не доведено, що розрахунок страхового відшкодування (а.с.19) та його виплата були здійсненні на підставі акту виконаних робіт від 10.02.2017 року, та квитанції про оплату від 10.02.2017 року (а.с.25-26).
З розрахунку страхового відшкодування (а.с.27) вбачається, що вартість відновленого ремонту була визначена за калькуляцією №1.003.16.0018386 (а.с.22-23)
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами в ході розгляду справи наявність передбачених ст.1212 ЦК України підстав для стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 80533,85 грн.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд не вбачає законних підстав для задоволення позову.
Оскільки суд дійшов про відмову в задоволенні позову, то відповідно до ст.141 ЦПК України не підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, ст.ст.1212, 1215 ЦК України, суд
вирішив:
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: https://court.gov.ua/sud2125/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.І.Майдан