29 жовтня 2020 року м. Чернівці Справа № 716/1309/20
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Лисака І.Н.,
суддів: Владичана А.І., Литвинюк І.М.,
секретар: Скрипка С.В.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
при розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 28 вересня 2020 року, постановлену під головуванням судді Сірик І.С., -
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 28 вересня 2020 року зупинено провадження у справі та надано подружжю строк для примирення строком на чотири місяці.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, справу направити продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилається на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм процесуального права, що стало підставою для зупинення провадження, а тому підлягає скасуванню.
Вказує, що понад чотири місяці не проживає разом із відповідачем, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини між сторонами носять суто формальний характер, а збереження шлюбу суперечить її інтересам, оскільки позивач планує створити нову сім'ю з іншим чоловіком.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Провадження №22-ц/822/897/20 Категорія 69
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п.1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч.1 ст.353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вимоги до рішення на час його ухвалення встановлюються нормами ст.263 ЦПК України, яким оскаржувана ухвала не відповідає.
Зупиняючи провадження у справі та надаючи строк для примирення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій зазначив, що на розірвання шлюбу не згідний, вважає, що сім'ю можна зберегти та просив надати подружжю термін на примирення у шість місяців.
Колегія суддів з наслідками розгляду такої заяви погодитись не може, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2020 року Заставнівським районним судом Чернівецької області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій позивач зазначала, що надання строку для примирення не виправить стан шлюбних відносин між сторонами, а спроби примирення в минулому не принесли позитивних результатів (а.с.1-2).
Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 25.08.2020 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду за участю позивача і відповідача на 10 год. 30 хв. 28.09.2020 року (а.с.4).
28.09.2020 року до суду надійшла заява від ОСОБА_2 про проведення розгляду справи у його відсутності, однак просив надати строк для примирення терміном на шість місяців, оскільки не бажає розлучатися (а.с.5).
Частина 1 ст.8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Частинами 3 та 4 ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
В силу ч.3 ст.105 СК України визначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно із ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Частиною 7 ст.240 ЦПК України передбачено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
У п.10 Постанови Пленуму ВСУ №11 від 21 грудня 20107 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в ст.16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в п.п.«с» ч.1, «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справа «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду.
У разі, якщо суд приходить до висновку про необхідність надання подружжю строку для примирення, він відповідно до імперативної вказівки п.4 ч.1 ст.251 ЦПК України зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази щодо намірів відповідача відновити сімейні стосунки з позивачем. Крім того, в своїй заяві про надання строку на примирення останній просив розглянути справу у його відсутності, що не свідчить про його бажання зберегти сім'ю, не містить обґрунтувань вжиття ним для цього будь-яких дій та не сприяє суду повно і всебічно з'ясувати фактичні взаємини подружжя.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не заслухав думку сторін при встановленні строку на примирення, не врахував фактичні взаємини подружжя та формально застосував норми процесуального права, які регулюють зупинення провадження у справі, внаслідок чого передчасно дійшов висновку про надання строку для примирення, оскільки жодних об'єктивних підстав для такого матеріали справи не містять.
За таких обставин, відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 28 вересня 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - підпис /І.Н. Лисак/
Судді - підписи /А.І. Владичан, І.М. Литвинюк/