Номер провадження 22-ц/821/1514/20Головуючий по 1 інстанції
Справа №711/2915/20 Категорія: 308000000 Казидуб О. Г.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
27 жовтня 2020 рокум. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
секретар Попова М.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради;
третя особа - Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради;
особа, яка подала апеляційну скаргу - Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, третя особа: Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради, про визнання наймачем житлового приміщення,
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що її чоловікові ОСОБА_2 на підставі рішення профкому від 27 лютого 1992 року № 38 було видано ордер № 77 ВАТ « 2 й ЕЗПГР» на житлове приміщення на склад сім'ї 4 особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , площею 28,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
14 березня 2007 року ОСОБА_2 на підставі рішення профкому від 14 березня 2007 року № 2 було видано ордер № 137 ВАТ «2 й ЕЗПГР» ще на одне житлове приміщення на склад сім'ї 3 особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , площею 12,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до технічного паспорту кімнати АДРЕСА_3 становлять єдиний житловий комплекс з одним входом та виходом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15 жовтня 2013 року.
На ім'я позивача відкриті особові рахунки по оплаті комунальних послуг за кв. АДРЕСА_3 , що підтверджується типовим договором про надання населенню послуг з газопостачання від 31 жовтня 2014 року, договором про надання послуг утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 22 червня 2018 року, договором про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води від 30 жовтня 2014 року, договором про користування електричною енергією від 30 жовтня 2014 року.
ОСОБА_1 разом із своєю сім'єю з 1992 року проживає у кімнатах 2,3 гуртожитку за адресою АДРЕСА_4 , а з 2007 року ще й у кімнаті 1.
З 2014 року по теперішній час позивач користується, зареєстрована та проживає в кімнатах 1,2,3 зазначеного вище гуртожитку, сплачує комунальні послуги за кімнати, що підтверджується актом № 394, затвердженим комітетом мікрорайону «Калиновський». На даний час, гуртожиток перебуває у комунальній власності Черкаської міської ради, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 189933246 від 22 листопада 2019 року.
Рішенням Черкаської міської ради № 2-3696 від 18 жовтня 2018 року залишено цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_4 у статусі «гуртожиток» та дозволено приватизацію жилих приміщень.
Реалізуючи своє право на приватизацію кімнат АДРЕСА_3 , позивач звернулася до відповідача. Однак, в усній формі отримала відмову, у зв'язку з тим, що вона не має ордерів на кімнати, які б були видані на її ім'я, а від Департаменту економіки та розвитку було отримано листи за № 5958-2 від 12 липня 2019 року та за № 23494-01-15 від 01 листопада 2019 року, де зазначено, що позивач не зареєстрована у всіх кімнатах, які надавалися згідно з ордером, а має реєстрацію лише в одній кімнаті та запропоновано звернутися в управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради.
31 жовтня 2019 року позивач отримала відповідь за № 23495-01-10 з управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, в якій її інформовано, що не має можливості надати необхідну їй копію адресної картки особи (поквартальної картки) на кімнату № НОМЕР_2 по АДРЕСА_4 у зв'язку з тим, що вищезазначена картотека не була передана до органу реєстрації згідно опису вулиць, будинків, квартир за адресами, що передаються Придніпровським PB у м. Черкаси УДМС в Черкаській області.
17 лютого 2020 року позивач отримала відмову за № 1462-2 від Черкаської міської ради Департаменту житлово-комунального комплексу щодо передачі їй кімнати № НОМЕР_2 у оренду/найм та запропоновано звернутися до суду.
Починаючи з 1992 та 2007 року ОСОБА_1 добросовісно, відкрито, безперервно володіє та користується майном, а саме: кімнатами 1,2,3 по АДРЕСА_4 , загальною площею 42,6 кв. м., утримує кімнати, робить поточні ремонти, сплачує комунальні послуги, тобто несе всі обов'язки які передбачені договором найму житлового приміщення по утриманню житлового приміщення. Відповідач до цього часу не пред'являв до позивача жодних претензій щодо її незаконного проживання в кімнаті № 1. Дана кімната не вибувала з її користування на протязі більше 27 років, претензій або позовних заяв щодо права власності та користування на дану кімнату від будь-яких осіб не надходило.
Враховуючи викладене вище, позивач просила суд визнати її наймачем кімнати № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_4 .
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 червня 2020 року позов задоволено та визнано ОСОБА_1 наймачем квартири АДРЕСА_5 .
Рішення суду обґрунтоване тим, що оскільки наймач квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_2 помер, враховуючи тривалість проживання позивачки у зазначеній квартирі, сумлінне користування зазначеним приміщенням, із посиланням на положення статей 61, 64, 64, 106 ЖК УРСР, суд прийшов до висновку про необхідність визнання ОСОБА_1 наймачем вказаного житлового приміщення.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради подав апеляційну скаргу та просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 червня 2020 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі вказує, що після видачі ордера № 137 на житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , протягом 30 днів з моменту видачі ордера в кімнаті № 1 ОСОБА_2 та члени його сім'ї не зареєструвалися, а тому після спливу місячного терміну не реалізувавши своє право на реєстрацію в кімнаті № НОМЕР_2 вищевказаний ордер втратив свою силу, а відповідно є недійсним.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які дозвільні документи на реконструкцію кімнат № НОМЕР_2 , 2, 3 за вказаною адресою, так як було втручання в несучі стіни шляхом замурування дверей, та позивачем не надано доказів, що такі переобладнання та перебудови вчинені з дотриманням будівельних норм та правил, санітарних та протипожежних вимог.
Крім того вказує, що в рішенні суду не було відображено, що ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_4 зареєстровані та фактично проживають у спірному житловому приміщенні, тому з урахуванням положень статей 34, 47 ЖК УРСР користуються житловою площею понаднормово.
Представник позивачки адвокат Манзар Т.В. подала відзив на апеляційну скаргу та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 червня 2020 року - без змін.
У відзиві крім обставин, викладених у позовній заяві, вказує, що посилання в апеляційній скарзі на незаконне перепланування зі сторони позивача кімнат не знаходить свого підтвердження, оскільки відповідно до технічного паспорту на кімнати 1, 2, 3 в гуртожитку по АДРЕСА_4 станом на час виготовлення 15 серпня 2019 року будь-яких відміток про самочинне чи незаконне втручання в несучі конструкції або перепланування немає.
Також зазначає, що позивач звернулась із позовом про визнання її наймачем кімнати № 1, а не із позовом про узаконення самочинного перепланування.
Заслухавши учасників справи, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що місце проживання ОСОБА_1 з 05 серпня 1992 року зареєстроване за адресою: АДРЕСА_6 , що підтверджується відміткою у її паспорті (а.с. 12 зворот).
Згідно з ордером № 77 ВАТ «2-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт» ОСОБА_2 на підставі рішення профкому від 27 лютого 1992 року № 38 мав право на зайняття житлового приміщення жилою площею 28,8 кв.м., що складалось із 2 кімнат, у квартирі комунальної власності за адресою: АДРЕСА_4 , квартири АДРЕСА_7 , 3 (а.с. 15).
Склад сім'ї ОСОБА_2 у ордері вказано: дружина - ОСОБА_1 , дочка - ОСОБА_3 , дочка - ОСОБА_4 .
Рішенням профспілкового комітету ВАТ «2-й ЕЗПГР» № 2 від 14 березня 2007 року ОСОБА_2 виділено кімнату № НОМЕР_2 в гуртожитку по АДРЕСА_4 , у зв'язку із сімейними обставинами (а.с. 16).
На підставі вказаного рішення профкому ОСОБА_2 видано ордер № 137 на зайняття кімнати № 1 у вказаному гуртожитку, зі складом сім'ї: дружина - ОСОБА_1 , дочка - ОСОБА_3 (а.с. 17).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).
На даний час, гуртожиток по АДРЕСА_4 перебуває у комунальній власності Черкаської міської ради, що підтверджується довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 189933246 від 22 листопада 2019 року.
Рішенням Черкаської міської ради № 2-3696 від 18 жовтня 2018 року залишено цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_4 у статусі «гуртожиток» та дозволено приватизацію жилих приміщень.
З наданих позивачкою доказів вбачається, що вона з 1992 та з 2007 років проживає у кімнатах 1, 2, 3 гуртожитку по АДРЕСА_4 , сплачує комунальні послуги, що підтверджується актом № 394, складеним сусідами позивачки та копіями договорів про надання комунальних послуг, укладених із ОСОБА_1 (а.с. 23-40, 43).
Колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 наймачем кімнати № НОМЕР_2 за вказаною адресою, оскільки вона вселилась до даного приміщення як член сім'ї наймача - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та проживає у вказаній кімнаті до цього часу.
Такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на відповідних нормах матеріального права (статті 61, 64, 65, 106 ЖК УРСР та стаття 824 ЦПК України).
Твердження Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради в апеляційній скарзі про те, що оскільки після видачі ордера № 137 на житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , протягом 30 днів з моменту видачі ордера в кімнаті № 1 ОСОБА_2 та члени його сім'ї не зареєструвалися, після спливу місячного терміну не реалізувавши своє право на реєстрацію в кімнаті № НОМЕР_2 вищевказаний ордер втратив свою силу, а відповідно є недійсним, є безпідставними у зв'язку з відсутністю відповідного судового рішення про визнання недійсним вказаного ордеру.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які дозвільні документи на реконструкцію кімнат № НОМЕР_2 , 2, 3 за вказаною адресою, так як було втручання в несучі стіни шляхом замурування дверей, та позивачем не надано доказів, що такі переобладнання та перебудови вчинені з дотриманням будівельних норм та правил, санітарних та протипожежних вимог, не є предметом розгляду даної справи, тому є безпідставними.
Твердження скаржника про те, що ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_4 зареєстровані та фактично проживають у спірному житловому приміщенні, тому з урахуванням положень статей 34, 47 ЖК УРСР користуються житловою площею понаднормово, також не є предметом розгляду даної справи.
Враховуючи наведене, судом першої інстанції було повно та всебічно досліджено надані сторонами докази та прийнято законне та обґрунтоване рішення, яке зміні чи скасуванню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради слід залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 червня 2020 року -залишити без змін.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді
Повний текст постанови складений 29 жовтня 2020 року.