Головуючий суду 1 інстанції - Безкровний І.Г.
Доповідач -Авалян Н.М.
Справа № 414/1413/19
Провадження № 22-ц/810/582/20
15 жовтня 2020 року м.Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Авалян Н.М.
суддів - Назарової М.В., Орлова І.В.
за участю секретаря судового засідання - Лобанцева С.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про поділ спільного майна подружжя
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Кремінського районного суду Луганської області
від 24 липня 2020 року
Заочним рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 12 лютого 2020 року суд частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію у вигляді 1/2 вартості відчуженого майна, яке належало сторонам на праві спільної сумісної власності, а саме автомобіля «Renault Duster» 2011 року випуску з VIN № НОМЕР_1 , в розмірі 117531,50 гривень.
Визнав за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 за кожним ідеальної частки на автомобіль марки «Renault Logan» 2009 року випуску з № VIN НОМЕР_2 та на причіп КРД 050100 з № VIN НОМЕР_3 без їх реального поділу, залишивши ці транспортні засоби у спільній частковій власності сторін.
17 червня 2020 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 08 липня 2020 рокузаяву залишено без руху у зв'язку з недоліками щодо її змісту. В ухвалі про залишення заяви без руху вказувалось на те, що у заяві про перегляд заочного рішення не вказано на обставини, які свідчать про поважність причин неявки відповідача під час розгляду цивільної справи в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також не зазначено причин неподання відзиву, і докази про це.
Відповідач 14 липня 2020 року отримав копію вказаної ухвали, а 17 липня 2020 року на виконання ухвали подав до суду виправлену заяву про перегляд заочного рішення
Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 24 длипня 2020 рокузаяву визнано неподаною та повернуто відповідачу, оскільки недоліки заяву відповідачем не були усунуті.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 24 липня 2020 рокускасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В судовому засіданні відповідач підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Позивачка в судове засідання не з'явилась. Про час та місце розгляду справи належним чином завчасно повідомлена. ЇЇ неявка в судове засідання відповідно до частини другої статті 372 Цивільного процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду справи. У відзиві на апеляційну скаргу просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вимоги до форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення визначені у частині другій статті 285 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:
1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;
2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку;
3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;
4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;
5) клопотання про перегляд заочного рішення;
6) перелік доданих до заяви матеріалів.
Згідно з частиною восьмою статті 285 Цивільного процесуального кодексу України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення заяви, яка має недоліки, без руху для їх усунення, а у випадку, якщо у встановлений строк унедоліки не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається.
Відповідно до частини першої статті 288 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування заочного рішення є встановлення судом того, що
1) відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин,
2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За змістом вказаної норми наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов'язковою, у зв'язку з чим для перевірки судом підстав для скасування заочного рішення в заяві про перегляд заочного рішення відповідач згідно з вимогами статті 285 Цивільного процесуального кодексу України зобов'язаний вказати:
1) обставини, що свідчать про поважність причин його неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, а також подати докази про це;
4) вказати на докази, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя було відкрито 25 червня 2019 року. Підготовче провадження у справі було закрито 09 серпня 2019 року. Перше судове засідання було призначене на 05 вересня 2019 року, яке неодноразово відкладалось судом. В судовому засіданні 12 лютого 2020 року суд розглянув справу за відсутності сторін, ухваливши заочне рішення.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, правом відзиву на позовну заяву не скористався та доказів суду не надавав.
У своїй заяві про перегляд заочного рішення (первинно поданій та виправленій) відповідач не вказує на жодні обставини про причини неявки в судове засідання та неповідомлення їх суду, а так само неподання відзиву, та відповідно не зазначає, якими доказами підтверджуються ці обставини, а також не вказує на докази, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Натомість, у заяві відповідач посилається на обставини щодо пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, а також на те, що він вважає, що розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до нього про розподіл майна подружжя (№ 414/1413/19) залежав від розгляду інших справ за його позовами до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (№ 414/332/20) та про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна (№ 414/333/20).
Тобто заява відповідача про перегляд заочного рішення не відповідає вимогам частини другої статті 285 Цивільного процесуального кодексу України
Суд першої інстанції, залишаючи заяву відповідача про перегляд заочного рішення без руху, вказав на її недоліки та запропонував їх усунути шляхом подання заяви, яка за змістом відповідає вимогам закону.
Оскільки відповідач не усунув недоліки заяви про перегляд заочного рішення, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення заяви є правильним, оскільки частина восьма статті 285 Цивільного процесуального кодексу України імперативно визначає, що суд повертає неналежним чином оформлену заяву про перегляд заочного рішення.
В апеляційній скарзі відповідач вказав на причини, які перешкоджали йому прийняти участь у судовому засіданні в суді першої інстанції 12 лютого 2020 року (хвороба та похилий вік), а також на докази, які, на його думку мають істотне значення для вирішення справи. Однак, апеляційний суд не вправі надавати оцінку щодо поважності причин неявки в судове засідання, а також щодо доказам, якими заперечуються позовні вимоги, оскільки за приписами частини другої статті 285 Цивільного процесуального кодексу України, про це необхідно зазначати у заяві про перегляд заочного рішення.
Апеляційний суд окремо зауважує, що повернення заяви про перегляд заочного рішення не перешкоджає повторному зверненню відповідача із заявою про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення, оформленою згідно з вимогами статті 285 Цивільного процесуального кодексу України.
У зв'язку з цим також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про поважність причин пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки судом першої інстанції не вирішувалось питання щодо пропуску вказаного процесуального строку.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції припустився надмірного формалізму у вирішенні питання про прийняття заяви відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається Цивільним процесуальним кодексом України, яким встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій. Отже дотримання приписів процесуальних норм є обов'язком учасника справи.
Таким чином доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального і матеріального права грунтуються на помилковому суб'єктивному тлумаченні норм права, та не є підставою для скасування судового рішення.
Оскільки судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до статті 375 Цивільного процесуального кодексу України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 388, 389, 390, 391 Цивільного процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 24 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови (20 жовтня 2020 року).
Головуючий Н.М.Авалян
Судді М.В.Назарова
І.В.Орлов