Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/385/20 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
26.10.2020 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.09.2020, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження №42020120000000057,
За участю учасників судового провадження:
скаржника - ОСОБА_7 ,
слідчого - ОСОБА_8
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.09.2020 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області про закриття кримінального провадження №42020120000000057.
Ухвала суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято слідчим на підставі дослідження усіх фактичних обставин кримінального провадження, а тому постанова про закриття кримінального провадження є законною та обґрунтованою.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить поновити термін на апеляційне оскарження ухвалиКіровського районного суду м. Кіровограда від 14.09.2020 та скасувати її як незаконну та необґрунтованою, а матеріали кримінального провадження №42020120000000057 повернути до Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області для проведення досудового слідства.
Свої вимоги мотивує тим, що повний текст оскаржуваної ухвали суду від 14.09.2020 вона отримала поштою лише 24.09.2020, а тому строк на її апеляційне оскарження пропустила з поважних причин, через що він має бути поновленим апеляційним судом.
Також скаржниця зазначає, що слідчий суддя ОСОБА_1 , в супереч вимог КПК України, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, зовсім повністю не розглянув обґрунтовану доцільність проведення процесуальних слідчих дій, які необхідні для встановлення події кримінального правопорушення шляхом тимчасового доступу до належних, достовірних та в своїй сукупності достатніх доказів, а саме: запит судді Долинського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_9 по справі №1106/3878/12 щодо психічних захворювань ОСОБА_7 та відповідь головного лікаря Кіровоградської обласної психіатричної лікарні ОСОБА_10 на цей запит.
Що стосується проведення цих процесуальних слідчих дій, ОСОБА_7 подала клопотання про тимчасовий доступ до документів, але на протязі з травня до теперішнього часу скарги ОСОБА_7 слідчому судді на бездіяльність слідчого про зобов'язання слідчого провести процесуальні слідчі дії, котрі вказані в її клопотанні від 18.05.2020 за вх. №3971 та від 18.05.2020 вх. № 3972. слідчим суддею Кіровського районного суду м. Кіровограда взагалі не розглянуті.
Крім того, в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Аль Фаєд проти Франції» (Al Fayed v. France) від 02.10.2007, де вказано про розбіжності, що виникли між заявником та слідчим, але цей висновок ЄСПЛ не може бути належним в оскаржуваній ухвалі тому, що в даному випадку мають місце не розбіжності між слідчим та заявником, а в даному випадку повністю відсутні передбачені КПК України проведення процесуальних слідчих дій починаючи з незаконної юридично - правової кваліфікації протиправних дій лікаря - психіатра, котрий фальшував психіатричний діагноз ОСОБА_7 та закінчуючи незаконною постановою про закриття кримінального провадження №42020120000000057.
Тому, на думку скаржниці у даному кримінальному провадженні дуже чітко виражена однобічність досудового слідства, через що, як постанова слідчого про закриття кримінального провадження так і ухвала слідчого судді є незаконними та необґрунтованими та підлягають безумовному скасуванню, а матеріали кримінального провадження №42020120000000057 слід повернути до Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області для проведення досудового слідства.
Заслухавши суддю-доповідача, скаржницю ОСОБА_7 , яка підтримала свою апеляційну скаргу, а також зазначила, що посадові особи Кіровоградської обласної прокуратури неправильно визначили юридично - правову кваліфікацію протиправних дій лікаря психіатра за ч.1 ст. 364 КК України та вважає, що ці дії слід було кваліфікувати за ст. 366 КК України, думку слідчого ОСОБА_8 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали скарги, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України - досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування.
Положеннями ст. 91 КПК України визначено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а згідно із частиною 2 даної норми кримінального процесуального закону - доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
З матеріалів скарги вбачається, що у слідчому відділі Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області розслідувалось кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №42020120000000057 від 18.03.2020 за фактом зловживання службовим становищем невідомим лікарем - психіатром відносно ОСОБА_7 .
Постановою від 07.08.2020 слідчий Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_8 закрив кримінальне провадження № 42020120000000057 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення (а.с.8-12).
01.09.2020 на вказану постанову слідчого від ОСОБА_7 до слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда у порядку ч.1 п.3 ст. 303 КПК України надійшла скарга, в задоволенні якої відмовлено ухвалою суду від 14.09.2020.
Отже, вичерпний перелік підстав закриття кримінального провадження міститься у ст. 284 КПК України, згідно п.1 ч.1 якої кримінальне провадження закривається в разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення. Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 364 КК України зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох спеціальних ознак в їх сукупності: використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364.
Таким чином, з об'єктивної сторони цей злочин може мати такі форми: 1) зловживання владою, що завдало істотної шкоди; 2) зловживання службовим становищем, що завдало істотної шкоди.
Під зловживанням владою слід розуміти умисне використання службовою особою, яка має владні повноваження, всупереч інтересам служби своїх прав щодо пред'явлення вимог, а також прийняття рішень, обов'язкових для виконання іншими фізичними чи юридичними особами. Зловживати владою може як представник влади, так і службова особа, яка виконує організаційно-розпорядчі обов'язки, оскільки остання також має владні повноваження, що розповсюджуються на підпорядкованих Їй осіб.
Зловживання службовим становищем - це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов'язаних з й посадою. У цілому зловживання, службовим становищем - це більш широке поняття, воно охоплює зловживання владою, оскільки використовувати всупереч інтересам служби службова особа може і владні права та можливості, якщо вона ними наділена.
Зловживання владою або службовим становищем передбачає наявність взаємозв'язку між службовим становищем винного і його поведінкою, яка виражається в незаконних діях або бездіяльності, Службова особа при зловживанні у будь-якій формі прагне скористатися своїм службовим становищем, яке передбачає як наявність Передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами повноважень (прав і обов'язків), так і наявність фактичних можливостей, які надає їй сам авторитет посади (її загальновизнана вага, важливість, впливовість).
Словосполучення всупереч інтересам служби передбачає, що службова особа не бажає рахуватися з покладеними на неї законом чи іншим нормативно-правовим актом обов'язками, діє всупереч їм, не звертає увагу на службові інтереси.
Під інтересами служби слід розуміти, насамперед, інтереси держави взагалі, і крім того, інтереси певного органу, підприємства, установи або організації, що не суперечать, не протиставляються інтересам держави. Тому дії службової особи, вчинені у вузьковідомчих інтересах на шкоду загальнодержавним інтересам чи інтересам інших підприємств, установ та організацій, також можуть визнаватися вчиненими всупереч інтересам служби.
За наданої ОСОБА_7 інформації щодо вчиненого відносно неї злочину в рамках кримінального провадження вбачається, що їй не відомо, рік в якому міг бути створений медичний документ, щодо стану її психічного здоров'я, особу, яка такий документ могла створити, медичний заклад в якому працює ця особа, будь-яка інша ідентифікуюча інформація. У своїх поясненнях ОСОБА_7 відмовилась повідомити слідчому джерело інформації з якого їй стало відомо про наявність такого документу від лікаря-психіатра. За отриманих довідок щодо відсутності інформації про звернення ОСОБА_7 до КЗ «КОПЛ», КНП «Обласна психіатрична лікарня КОР» та до КНП «Кропивницька центральна районна лікарня», та перебування її на диспансерному обліку у вказаних закладах, а тому допит будь-яких осіб з цього приводу є недоцільним за браком інформації, яку необхідно з'ясувати для підтвердження доводів ОСОБА_7 .
Також, скаржниця вказує, що в рамках кримінального провадження, яке розглядалось Долинським районним судом Кіровоградської області по її обвинуваченню за ч. 1 ст. 125 КК України ця інформація також відсутня, а тому доцільність проведення слідчих дій нівелюється відсутністю даних, які необхідно з'ясувати в розумінні ч. 1 ст. 364 КК України.
Отже, прийнята постанова винесена уповноваженою особою, на підставі та в порядку, визначеному процесуальним законом.
При цьому, слідчим суддею були перевірені всі зазначені у скарзі твердження стосовно безпідставності та необґрунтованості постанови слідчого про закриття кримінального провадження, проте слідчим доведено, що таке розслідування було проведено у відповідності до вимог КПК України, а його закінчення у формі закриття кримінального провадження відповідає приписам кримінального процесуального закону.
Висновки слідчого про відсутність події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, ґрунтуються на вимогах процесуального закону та матеріалах кримінального провадження.
Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що слідчим суддею під час розгляду скарги ОСОБА_7 на зазначену постанову слідчого як вказаним обставинам, так і доводам скаржника про її передчасність та необґрунтованість надано відповідної правової оцінки і правильно зазначено про те, що слідчим всебічно, повно та неупереджено досліджено обставини даного кримінального провадження, а тому слідчим прийняте законне та достатнім чином обґрунтоване процесуальне рішення.
Тому, є безпідставними доводи апеляційної скарги скаржниці про те, що слідчий суддя поверхово та недостатньо дослідив матеріали вказаного кримінального провадження, не з'ясував всі доводи її скарги, чим допустив неповний судовий розгляд, оскільки у даному випадку слідчий суддя належним чином перевірив доводи скарги, всебічно дослідив матеріали кримінального провадження та дійшов правильного висновку про законність прийнятого слідчим процесуального рішення, а саме постанови від 07.08.2020 про закриття кримінального провадження на підставіст. 110, п.1 ч.1 ст. 284 КПК України.
Також, не заслуговують на увагу посилання скаржниці з приводу неправильної кваліфікації дій винних осіб за ч.1 ст. 364 КК України, оскільки як повідомив у судовому засіданні апеляційного суду слідчий ОСОБА_8 , що посадовими особами Кіровоградської обласної прокуратури 18.03.2020 до ЄРДР внесено дані про кримінальне провадження №42020120000000057 за заявою ОСОБА_7 саме за ч.1 ст. 364 КК України і під час досудового розслідування ніяких заяв та клопотань з приводу неправильного визначення юридично - правової кваліфікації кримінального провадження №42020120000000057 від ОСОБА_7 на адресу слідчого та прокурора не надходило.
За вказаних вище обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7 та скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді від 14.09.2020, оскільки вважає дану ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, через що її необхідно залишити без зміни. Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.09.2020, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 від 07.08.2020 про закриття кримінального провадження №42020120000000057 - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2