Провадження № 11-кп/803/2873/20 Справа № 202/4216/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 жовтня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_5 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2020 року у кримінальному провадженні № 12020040660000535, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в місті Підгородне Дніпропетровської області, громадянки України, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованої, не одруженої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_9
прокурора ОСОБА_10
обвинуваченої ОСОБА_6
За вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2020 року ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено їй покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановлено їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Судом вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних судових витрат.
Цим вироком ОСОБА_6 визнано винною та засуджено за вчинення злочину за таких обставин.
ОСОБА_6 , 10 квітня 2020 року, приблизно о 19 годині 20 хвилин, знаходячись біля будинку № 113 по проспекту Слобожанському у місті Дніпро, на землі помітила три шприци з рідиною темного кольору, ззовні схожою на наркотичний засіб. Визначивши, що в них міститься наркотична речовина опій ацетильований, у ОСОБА_6 раптово виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, ОСОБА_6 , діючи умисно, та всупереч ст.ст.13,14 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» №863 від 08.07.1999 (зі змінами), а також ст.2 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995 (зі змінами), усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, поклала знайдені нею три шприца з рідиною темного кольору до кишені сумки чорного кольору, яка на той момент знаходилася на ній, тим самим незаконно придбала та стала зберігати при собі наркотичний засіб без мети збуту.
Надалі, у цей же день, 10 квітня 2020 року, приблизно о 20 годині 25 хвилин, ОСОБА_6 , продовжуючи незаконно зберігати при собі раніше придбаний наркотичний засіб, перебуваючи біля будинку № 88 по просп. Слобожанському у м. Дніпро, була зупинена співробітниками поліції, яким під час особистого огляду добровільно надала три шприци, два з яких об'ємом 20 мл., один з них заповнені рідиною темного кольору до відмітки 20мл, другий шприц заповнений рідиною темного кольору до відмітки 19мл, та третій шприц об'ємом 10мл, заповнений рідиною темного кольору до відмітки 2мл. Далі, в період часу з 20 години 40 хвилин по 20 годину 58 хвилин, під час огляду слідчий вилучив добровільно надані ОСОБА_6 три шприци, заповнені рідиною темного кольору масами 19,3566г, 19,6130г, 2,4082г відповідно, яка в своєму складі містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, що відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений, та маса яких в перерахунку на суху речовину становить 0,5246г, 0,3118г, 0,0315г відповідно, та яку ОСОБА_6 , умисно незаконно придбала та зберігала без мети збуту.
В апеляції:
- прокурор просить скасувати вирок в частині призначення покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
В обґрунтування вказує, що згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 має на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому такий вид покарання, як обмеження волі, до неї не може бути застосований.
Заслухавши учасників судового провадження, прокурора який підтримав апеляцію, обвинувачену, яка не заперечувала проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини та доведеність вини і правова кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, прокурором в апеляції не оскаржується, інші учасники кримінального провадження апеляцій не надавали, тому апеляційний суд зазначені обставини не перевіряє.
Доводи прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, внаслідок незастосування судом закону, який підлягає застосуванню, є обґрунтованими.
За положеннями частини 3 ст. 63 КК України, обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.
Із матеріалів кримінального провадження слідує, що обвинувачена ОСОБА_6 має на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, при призначенні ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції помилково призначив останній покарання у виді обмеження волі, що є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і згідно п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, та є підставою для скасування такого судового рішення в цій частині вироку.
Вирішуючи питання призначення покарання ОСОБА_6 , апеляційний суд відповідно до ст. ст. 50, 65, 66, 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до кримінальних проступків, особу винної, яка раніше не судима, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Також, апеляційний суд враховує щире каяття обвинуваченої, яке слід визнати як обставину, що пом'якшує її покарання. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Підстав для застосування до обвинуваченої положень ст. 69, 75 КК України, колегія суддів не вбачає.
Отже, враховуючи обставини злочину, особу обвинуваченої ОСОБА_6 , колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення їй покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, в редакції Закону України № 270-VI від 15.04.2008 року, з урахуванням вимог ст. 5 КК України.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про застосування до обвинуваченої більш суворого покарання, то у цьому разі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України, апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок.
З огляду на викладене, колегія суддів, вважає необхідним апеляційну скаргу прокурора задовольнити, а вирок в частині призначення покарання скасувати та постановити в цій частині свій вирок.
Керуючись, ст. ст. 404, 405, 407, 409, 413, 420 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2020 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального просутпку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - скасувати в частині призначення покарання, та ухвалити новий вирок, яким:
Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
В решті вирок залишити без зміни.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржений шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженому який тримається під вартою в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4