П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/265/20
Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді -Кравець О.О.
судді -Домусчі С.Д.
судді -Коваля М.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року по справі №540/265/20, прийнятого суддею Кисильовою О.Й. за правилами спрощеного позовного провадження, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання рішення незаконним та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,
I.КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:
03.02.2020 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 11.10.2019 № 213150003113 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком, як трактористу-машиністу відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю спеціального стажу роботи; зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу період роботи трактористом: з 01.12.1985 до 31.12.1995; з 17.04.1996 до 17.12.1999; з 01.01.2000 до 03.03.2000; з 01.01.2001 до 17.12.2001 в колгоспі "Перемога" (з 12.02.1994 реорганізованого в КСП "Перемога", з 14.03.2000 - в ПСП "Перемога"); з 26.10.2005 до 03.12.2005; з 01.01.2006 до 04.01.2006; з 01.02.2006 до 07.12.2006; з 01.01.2007 до 11.01.2007; з 01.02.2007 до 24.02.2007; з 01.03.2007 до 05.01.2008; з 01.02.2008 до 21.02.2008; з 01.03.2008 до 21.09.2009; з 01.10.2009 до 25.01.2010; з 01.02.2010 до 22.12.2010; з 01.01.2011 до 12.02.2011; з 01.03.2011 до 29.12.2012; з 01.01.2013 до 27.01.2015; з 01.02.2015 до 13.05.2015; з 01.06.2015 до 10.03.2017; з 15.06.2017 до 01.01.2020; зобов'язати відповідача вирішити питання про призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням зазначених періодів, з дати звернення із заявою про призначення пенсії - з 27.09.2019.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року позов був задоволений частково: визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 11.10.2019 № 213150003113 в частині відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу періоду роботи трактористом у ПСП "Перемога" з 01.12.1985 до 31.12.1995; з 17.04.1996 до 17.12.1999; з 01.01.2000 до 03.03.2000; з 01.01.2001 до 17.12.2001 та періоду роботи трактористом у ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім" з 15.06.2017 до 27.09.2019.
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) зарахувати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до спеціального трудового стажу роботу трактористом у ПСП "Перемога" з 01.12.1985 до 31.12.1995; з 17.04.1996 до 17.12.1999; з 01.01.2000 до 03.03.2000; з 01.01.2001 до 17.12.2001 та у ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім" з 15.06.2017 до 27.09.2019 та вирішити питання про призначення пенсії відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дати звернення із заявою про призначення - з 27.09.2019.
В іншій частині позову відмовлено.
II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, у якій вважає вказане рішення прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову,
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що надані позивачем довідки не підтверджують заявлений загальний стаж трудової діяльності. Так, архівна довідка від 10.06.2019 № Г-411/01-18, видана трудовим архівом Горностаївської селищної ради, яка підтверджує період роботи позивача трактористом з 09.01.2003 до 01.09.2003 не містить даних про зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві за вказаний період. Також, ОСОБА_1 не надав жодної довідки, яка б підтверджувала його зайнятість трактористом у ПП " ОСОБА_2 " у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві у період з 21.04.2005 до 18.10.2005. Крім того, спеціалістами пенсійного органу проведена перевірка на відповідність даних первинних документів про стаж роботи на посаді тракториста з наданим архівним довідкам у ході якої встановлено, що займана позивачем посада у період роботи з 01.12.1985 до 17.12.2001 згідно Книги обліку розрахунків з оплати праці по ПСП "Перемога" не вказана, однак, заробітна плата нарахована в колонці, яка зазначена як тракторна бригада. Довідка від 21.03.2019 № 48 відповідає інформації, зазначеній в книгах обліку розрахунків з оплати праці по ПСП "Перемога". Таким чином, загальний стаж ОСОБА_1 становить 35 років 10 місяців 9 днів, у тому числі стаж роботи на посаді тракториста у ТОВ "Торговий дім Горностаївськийрайагрохім" - 10 років 9 місяців 29 днів.
Позивач рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог - в апеляційному порядку не оскаржував.
III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2020 року справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:
IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Судом першої інстанції встановлено, що 27.09.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Горностаївського сектору обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з заявою про призначення пенсії за віком, як працюючому пенсіонеру.
До заяви про призначення пенсії від 27.09.2019 відповідно до розписки-повідомлення, ОСОБА_1 додані наступні документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру від 22.12.2003; заява про призначення/перерахунок пенсії від 27.09.2019 № 610; паспорт Серії НОМЕР_2 ; трудова книжка або документи про стаж НОМЕР_3 ;
Інші документи: військовий квиток довідка від 29.03.2019 № 10/372; диплом, (свідоцтво, атестат) про навчання: атестат № 8332;
- довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000: довідки про заробітну плату для обчислення пенсії у ПСП "Перемога" від 21.03.2019 № 49, 50, 51;
- довідка про зміну назви організації: довідка від 21.03.2019№ 56 ПСП "Перемога"; архівна довідка від 10.06.2019 № Г-413/01-18 ВАТ Племптахорадгосп "Придніпровський";
- довідка про прийняття на роботу (навчання): пільгова довідка ПСП "Перемога" від 21.03.2019 № 53; копія довідки з ЄДР по ПСП "Перемога" АБ № 607180; копія Статуту ПСП "Перемога"; пільгова довідка TОB "Торговий Дім "Горностаївськийрайагрохім" від 18.09.2019 № 181; копія довідки з ЄДР по ТОВ "Торговий Дім "Горностаївськийрайагрохім" АБ № 501222; довідка ПСП "Перемога" від 21.03.2019 № 48, від 06.09.2019 № 89; архівні довідки ВАТ Племптахорадгосп "Придніпровський" від 10.06.2019 № Г-411/01-18, № Г-412/01-18, від 25.06.2019 № 01-18/Г-425; довідка Горностаївської районної філії Херсонського обласного ЦЗ від 29.03.2019 № 25/02-32;
- заява про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк): ПАТ "Приватбанк" № НОМЕР_4 ;
- інший документ: ЕРС, заява на згоду, повідомлення, довідка перевірки.
11.10.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області прийняло рішення № 213150003113, яким відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, як трактористу відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю спеціального стажу роботи - 20 років.
Позивач не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки вважає, що відмова у здійсненні перерахунку пенсії та зарахуванні у трудовий страж окремих періодів роботи є протиправною.
V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин),АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ОЦІНКА СУДУ:
Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні - в соціальній і правовій державі, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Частина 1 ст. 9 Конституції України встановлює, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов'язаннями України.
Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об'єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов'язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно із ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до ст.26 Закону №1058- ІV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
Згідно зі ст.ст. 1, 13 п. «в», Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менш як 20 років на зазначеній посаді.
Отже, визначальними обставинами для встановлення пільгового характеру спірного стажу є: 1) встановлення факту роботи позивача на посаді тракториста; 2) встановлення безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції.
Аналогічна норма передбачена п.п.3 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Таким чином, за наявності належним чином оформленої трудової книжки із зазначенням в ній посади у вказаний період, не може бути виключений трудовий стаж, що дає позивачу право на призначення пенсії за вислугу років.
Згідно з ч.1 ст. 48 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі Інструкція № 58) визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно із п. 1.2. Інструкції № 58 трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (п. 2.4 Інструкції № 58).
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637( надалі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За приписами пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За правилами пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Додатково в довідці наводяться відомості стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
Зі змісту п.п. 1. 3. 20 Порядку № 637 апеляційний суд вбачає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, і трудова книжка, а уточнюючі довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості на видач) заробітної плати та інші документи, для підтвердження трудового стажу або ті що визначають право пенсії на пільгових умовах або вислугу років приймаються лише у тих випадках, коли відсутня трудова книжка або в трудовій книжці відсутні необхідні записи.
Разом з тим, згідно з п.18 Порядку № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до листа-роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7 Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам - машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).
Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон 1058) страховий стаж - цеперіод (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховували до стажу роботи для призначення пенсії до набуття чинності Закону №1058 (тобто до 01.04.2004 р.), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених чинним раніше законодавством, окрім випадків, визначених цим Законом.
Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії"(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, interalia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgov. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним (див. рішення у справі "Кечко проти України” (Kechko v. Ukraine), згадане вище, пункт 23).
Відповідно до п.п. 1, 2 постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 "Про трудові книжки колгоспників" (далі - Постанова № 310) трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняттяїх в члени колгоспу.
Пунктом 5 Постанови № 310 передбачено, що у трудову книжку колгоспника вносяться такі дані, зокрема: відомості про колгоспника - прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі - прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу - призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь - прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання; відомості про нагородження і заохочення.
Відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідно до статуту і правил внутрішнього розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність (п. 13 Постанови № 310).
Правління колгоспів вживають заходів до суворого додержання встановленого порядку ведення трудових книжок, забезпечують належне зберігання архівних документів, що відносяться до трудової діяльності колгоспників (п. 14 Постанови № 310).
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.1-2 ст.308 КАС України, в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії).
Апеляційний суд звертає увагу на те, що позивач оскаржує рішення пенсійного органу щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи трактористом у ПСП "Перемога" та ТОВ "ТД "Горностаївськийрайагрохім", у той час, як відповідач у відзиві на позов та в апеляційній скарзі посилається на не підтвердження ОСОБА_1 трудового стажу як у зазначених підприємствах, так і в ПП " ОСОБА_2 ".
Водночас, відповідач у рішенні від 11.10.2019 № 213150003113 не вказує на ненадання ОСОБА_1 довідки, яка б підтверджувала його зайнятість трактористом у ПП " ОСОБА_2 " у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві у період з 21.04.2005 до 18.10.2005.
Підставами для відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу роботи стали такі недоліки у наданих відповідачу уточнюючих довідках та записах трудової книжки:
"…1. трудову книжку, за записами якої ОСОБА_1 працював: з 04.11.1985 (наказ № 23 від 04.11.1985) по 17.12.2001 (наказ № 21 від 17.12.2001) - в колгоспі "Перемога" (з 12.02.1992 - КСП "Перемога", з 19.03.2000 - приватне сільськогосподарське підприємство "Перемога") посада не вказана. У трудовій книжці (сторінка 18-21) вказані встановлений мінімум та відпрацьовані вихододні, але відсутні підстави внесення записів;…
…. Довідкою про відповідність даних первинних документів про стаж роботи на посаді тракториста від 26.06.2019 № 76/02-09 встановлено, що займана посада гр. ОСОБА_1 за період роботи з 01.12.1985 до 17.12.2001, згідно книги обліку розрахунків з оплати праці по ПСП "Перемога" не вказана, проте заробітна плата нарахована в колонці, яка зазначена як тракторна бригада. Дані довідки № 48 від 21.03.2019 відповідають інформації, зазначеної в книгах обліку розрахунків з оплати прані по ПСП "Перемога"…".
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач у рішенні від 11.10.2019 підставою для відмови у зарахуванні до пільгового періоду роботи позивача у ПСП "Перемога" з 01.12.1985 до 17.12.2001 зазначив відсутність у трудовій книжці ОСОБА_1 найменування посади, яку останній обіймав у ПСП "Перемога" та не зазначення у книжці підстав внесення записів щодо встановленого мінімуму та відпрацьованих вихододнів.
Апеляційний суд зазначає, що розділ "Відомості про роботу" трудової книжки ОСОБА_1 у графі "відомості про призначення на роботу, про переводи на іншу роботу, про припинення роботи із зазначенням причини" містить запис - механізатор 1 бригади, а також найменування посади - тракторист містять уточнюючі архівні довідки, надані позивачем разом із заявою про призначення пенсії.
Водночас, довідкою ГУ ПФУ в Херсонській області від 26.02.2019 № 76/02-09 про відповідність даних первинних документів даним довідок про факт роботи, наданих для визначення права на пенсію, складеною за результатами проведеної звірки встановлено, щозаробітна плата позивачу у період з 01.12.1985 до 17.12.2001 нарахована як працівнику тракторної бригади.
Отже, суд критично оцінює твердження пенсійного органу про те, що документи, які надані позивачем для призначення пенсії, не містять підтвердження факту роботи ОСОБА_1 у ПСП "Перемога" з 01.12.1985 до 17.12.2001 на посаді тракториста, оскільки дана обставина спростована наведеними вище матеріалами справи.
Крім того апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
Апеляційний суд вважає надто формальними та необґрунтованими доводи відповідача, що вказана посада виключає можливість безпосередньої участі позивача у виробництві сільгосппродукції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року по справі № 128/1402/17.
Стосовно доводів пенсійного про незазначення у трудовій книжці ОСОБА_1 підстав внесення записів про встановленого мінімуму та відпрацьованих вихододнів, апеляційний суд вказує, що відповідальність за внесення до трудової книжки колгоспника повних відомостей про його трудову діяльність покладається на голову колгоспу, а не працівника.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.05.2018 по справі № 490/12392/16-а стосовно того, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Враховуючи наведене, відповідач безпідставно відмовив позивачу у зарахуванні періоду роботи з 01.12.1985 до 17.12.2001 у ПСП "Перемога" до пільгового стажу, посилаючись на недоліки трудової книжки, оскільки трудова книжка колгоспника з одночасним поєднанням з архівними довідками, наданими відповідачу разом з заявою про призначення пенсії, а також сплата обов'язкових страхових внесків, підтверджують факт праці ОСОБА_1 у колгоспі "Перемога" у зазначений період на посаді тракториста.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача зарахувати до спеціального стажу позивача період роботи трактористом у ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім": з 26.10.2005 до 03.12.2005; з 01.01.2006 до 04.01.2006; з 01.02.2006 до 07.12.2006; з 01.01.2007 до 11.01.2007; з 01.02.2007 до 24.02.2007; з 01.03.2007 до 05.01.2008; з 01.02.2008 до 21.02.2008; з 01.03.2008 до 21.09.2009; з 01.10.2009 до 25.01.2010; з 01.02.2010 до 22.12.2010; з 01.01.2011 до 12.02.2011; з 01.03.2011 до 29.12.2012; з 01.01.2013 до 27.01.2015; з 01.02.2015 до 13.05.2015; з 01.06.2015 до 10.03.2017; з 15.06.2017 до 01.01.2020 апеляційний суд зазначає наступне.
Як вбачається із спірного рішення пенсійного органу від 11.10.2019 № 213150003113, за наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування: загальний стаж ОСОБА_1 становить 35 років 10 місяців 9 днів, у тому числі стаж роботи на посаді тракториста в ТОВ "Торговий дім "Горностаївський райагрохім" - 10 років 9 місяців 29 днів за періоди: з 26.10.2005 до 03.12.2005 (1 місяць 8 днів), з 01.01.2006 до 04.01.2006 (4 дні), з 01.02.2006 по 07.12.2006 (10 місяців 7 днів), з 01.01.2007 до 11.01.2007 (11 днів), з 01.02.2007 до 24.02.2007 (24 дні), з 01.03.2007 до 05.01.2008 (10 місяців 5 днів), з 01.02.2008 до 21.02.2008 (21 день), з 01.03.2008 до 21.09.2009 (1 рік 6 місяців 21 день), з 01.10.2009 до 25.01.2010 (3 місяці 25 днів), з 01.02.2010 до 22.12.2010 (10 місяців 22 дні), з 01.01.2011 до 12.02.2011 (1 місяць 12 днів), з 01.03.2011 до 29.12.2012 (1 рік 9 місяців 29 днів), з 01.01.2013 до 27.01.2015 (2 роки 27 днів), з 01.02.2015 до 13.05.2015 (3 місяці 13 днів), 01.06.2015 до 10.03.2017 (1 рік 9 місяців 10 днів).
Таким чином, як вірно встановив суд 1-ї інстанції, як у спірному рішенні, так і у відзиві на позов (а також і в апеляційній скарзі)відповідач не заперечує період роботи позивача трактористом у ТОВ "Торговий дім "Горностаївський райагрохім", починаючи з жовтня 2005 року до березня 2017 року, що загалом складає - 10 років 9 місяців 29 днів.
Отже, пенсійний орган вважає підтвердженим спеціальний стаж роботи позивача у ТОВ "Торговий дім "Горностаївський райагрохім" у період з жовтня 2005 року до березня 2017 року.
Відтак, спірне рішення пенсійного органу від 11.10.2019 № 213150003113 в частині зарахування до спеціального стажу позивача періоду роботи на посаді тракториста у ТОВ "Торговий дім "Горностаївський райагрохім" у період з жовтня 2005 року до березня 2017 року - є правомірним, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні вимог про скасування спірного рішення у цій частині.
Разом з тим, відповідач не враховує до спеціального стажу роботи період роботи позивача у ТОВ "Торговий дім "Горностаївський райагрохім", починаючи з 15.06.2017.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 просить зарахувати до спеціального стажу і період роботи трактористом у ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім" з 15.06.2017 до 01.01.2020.
Слід зазначити, що згідно із записом № 12 на стор. 14-15 трудової книжки ОСОБА_1 , останній 15.06.2017 прийнятий на роботу на посаду тракториста-машиніста у мехзагін ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім".
Запис № 12 є останнім, тобто відомості про звільнення позивача із займаної посади відсутні.
Тобто, позивач займає посаду тракториста і безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом польового періоду в рослинництві по день звернення до суду із позовною заявою, що також підтверджується довідкою ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім" від 20.01.2020 № 22.
Враховуючи наведене можна зробити висновок, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача період його роботи у ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім" з 15.06.2017 до дати звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, тобто до 27.09.2019.
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Таким чином, судовому захисту підлягає лише порушене право особи. Натомість, питання зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 28.09.2019 до 01.01.2020, тобто після звернення ОСОБА_1 до пенсійного органу, відповідачем розглянуте не було та відповідне рішення (відмова) з даного питання не прийняте.
Отже, позовні вимоги про зарахування до пільгового стажу періоду роботи у ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім" з 28.09.2019 до 01.01.2020 є передчасними та не можуть бути задоволеними у даній справі.
Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
Керуючись викладеним, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що встановленими по справі обставинами підтверджується факт виконання позивачем робіт на посаді тракториста-машиніста та його безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції у спірні періоди роботи трактористом у ПСП "Перемога" з 01.12.1985 до 31.12.1995; з 17.04.1996 до 17.12.1999; з 01.01.2000 до 03.03.2000; з 01.01.2001 до 17.12.2001 та періоду роботи трактористом у ТОВ "ТД "Горностаївський райагрохім" з 15.06.2017 до 27.09.2019.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.
(2) Висновки апеляційного суду:
Судом 1-ої інстанції повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладених у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, правильно застосовані та додержані норми матеріального та процесуального права, справу розглянуто повноважним складом суду, суд не приймав рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі, судове рішення прийнятне та підписано суддею, який зазначений у судовому рішенні.
Апеляційний суд доходить до висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, а у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, рішення суду 1-ої інстанції залишити без змін та також вважає, що відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст..6 та ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7, 242, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області- залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року- без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку , крім випадків , встановлених ст.328 КАС України.
Повне рішення складене та підписане 28.10.2020 року
Головуючий суддя О.О.Кравець
пис/
Судді: С.Д.Домусчі
М.П.Коваль