29 жовтня 2020 р.Справа № 524/2876/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Ділбарян А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Єргалєєвої Світлани Ярославівни на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 06.08.2020, головуючий суддя І інстанції: Колотієвський О.О., м. Кременчук, по справі № 524/2876/19
за позовом ОСОБА_1
до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Єргалєєвої Світлани Ярославівни, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, треті особи Товариство з додатковою відповідальністю "Кременчуцька птахофабрика" , Потоківська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області
про визнання рішення протиправним та його скасування,
23.04.2019 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука з позовом до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Єргалєєвої Світлани Ярославівни, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, треті особи Товариство з додатковою відповідальністю ТДВ «Кременчуцька птахофабрика», Потоківська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області, в якому просила суд, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Єргалєєвої Світлани Ярославівни № П-23-19 по справі про адміністративне правопорушення від 15 квітня 2019 року щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірна постанова № П-23-19 по справі про адміністративне правопорушення від 15 квітня 2019 року є такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона винесена за невиконання припису № 19 від 12.04.2018, в якому не вказано конкретний спосіб усунення виявлених порушень, а також вважає, що притягнення її до адміністративної відповідальності на підставі постанови № П-23-19 по справі про адміністративне правопорушення від 15 квітня 2019 року є повторним притягненням до того самого виду адміністративного стягнення та за те ж саме порушення, за вчинення якого вона вже притягалася до адміністративної відповідальності на підставі постанови № П-14-18 по справі про адміністративне правопорушення від 12 квітня 2018 року. Стверджує, що позивачем фактично вже були виконані будівельні роботи з реконструкції квартири за рахунок прибудови. А позивача притягнуто до відповідальності поза межами трирічного строку з дати встановлення правопорушення.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.05.2019 цю справу передано Кременчуцькому районному суду Полтавської області за підсудністю.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25.09.2019 заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кожаріна Сергія Валентиновича - задоволено. Вжито заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Єргалєєвої Світлани Ярославівни про визнання рішення протиправним та його скасування шляхом зупинення стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн на підставі постанови № П-23-19 по справі про адміністративне правопорушення від 15 квітня 2019 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до набрання законної сили судовим рішенням за поданим адміністративним позовом у справі № 524/2876/19.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 06.05.2020 залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області. Залучено до участі у справі в якості третьої особи - Покотилівську сільську раду Кременчуцького району Полтавської області.
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 06.06.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області Єргалєєвої Світлани Ярославівни, третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Кременчуцька птахофабрика» - про визнання рішення протиправним та його скасування - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Єргалєєвої Світлани Ярославівни № П-23-19 по справі про адміністративне правопорушення від 15 квітня 2019 року щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за постановою серії П-23-19 від 15 квітня 2019 року - закрито.
Відповідач, головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Єргалєєва Світлана Ярославівна, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 06.06.2020 по справі № 524/2876/19 скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що судом першої інстанції не враховано, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі постанови № П-23-19 по справі про адміністративне правопорушення від 15 квітня 2019 року за невиконання саме припису № 19 від 12.04.2018 один раз, до цього позивач притягувалася до адміністративної відповідальності за невиконання попереднього припису №38 від 23.03.2017, що виключає повторність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за одне й те саме порушення.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 23.03.2017 складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за висновками якого встановлено, що ОСОБА_1 в 2015 році виконано реконструкцію квартири АДРЕСА_2 без проектної документації та документів, які дають право на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
В цей же день складено протокол про адміністративне правопорушення та припис № 38 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, з терміном виконання 23.03.2018, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 виконано будівельні роботи з реконструкції квартири за рахунок прибудови за адресою: АДРЕСА_3 , без проектної документації та документів, які дають право на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право виконувати будівельні роботи (дозвіл, повідомлення, декларація), затверджена в установленому законом порядку проектна документація у гр. ОСОБА_1 відсутні.
30.03.2017 за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення та акту перевірки від 23.03.2017 прийнято постанову № П-32-17, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
12.04.2018 під час проведення позапланової перевірки на об'єкті: «Реконструкція квартири за рахунок прибудови», за адресою: АДРЕСА_3 з питань виконання вимог припису № 38 від 23.03.2017 встановлено, що ОСОБА_1 не виконала вимоги вищевказаного припису, а саме замовником не вжито заходів щодо усунення порушення стосовно вищевказаного самочинного будівництва, які передбачені містобудівним законодавством та не повідомлено у вказаний у приписі строк Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про виконання вищезазначеного припису, чим порушено абз. 4 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України № 553 від 23.05.2011. Вказані обставини слугували підставою для складання протоколу № П-15-18 від 12.04.2018.
12.04.2018, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності (протокол та акт перевірки) прийнято постанову № П-14-18, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП (невиконання позивачем у встановлений строк вимог припису № 38 від 23.03.2018) та накладено штраф у розмірі 5100 грн, який згодом позивачем був сплачений.
За результатами вказаної перевірки гр. ОСОБА_1 також було видано припис №19 від 12.04.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з терміном до 23.03.2019, яким гр. ОСОБА_2 зобов'язано виконати його вимоги, про що повідомити Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області до 23.03.2019.
12.04.2019 за наслідками проведення позапланової перевірки щодо виконання вимог припису №19 від 12.04.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо самочинно збудованого об'єкту: «Реконструкція квартири за рахунок прибудови», за адресою: АДРЕСА_3 , встановлено порушення абз.4 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України № 553 від 23.05.2011 року та ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (замовником не виконано вимоги припису № 19 від 12.04.2018 та не повідомлено Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області вказаний у приписі строк його виконання.
Під час перевірки замовником надано на розгляд лише лист Потоківської сільської ради від 10.04.2018 №313/26-04 щодо неможливості на теперішній час виділення земельної ділянки під самочинно збудовану прибудову до квартири АДРЕСА_2 . Інші документи стосовно самочинного будівництва (рішення суду, дозвільні документи, тощо) не надані, оскільки відсутні. На час перевірки вказана прибудова не демонтована.
Вищенаведені обставини слугували підставою для складання відносно ОСОБА_1 протоколу П-23-19 від 12.04.2019 з відображенням порушень, встановлених в акті перевірки від 12.04.2019. Зі змісту протоколу вбачається, що позивача повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 15.04.2019.
15 квітня 2019 року за наслідками розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності (протоколу та акту перевірки від 12.04.2019) прийнято оскаржувану постанову № П-23-19, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП (невиконання позивачем у встановлений строк вимог припису № 19 від 12.04.2018) та накладено штраф у розмірі 6800 грн.
Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом про її скасування та закриття справи.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для скасування спірної постанови, оскільки позивача фактично двічі притягнуто до одного й того самого виду відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначені Законом України «Про архітектурну діяльність».
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно зі статтею 28 Закону України «Про архітектурну діяльність» власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані:
утримувати в належному стані будинки і споруди, а так само закріплені за ними земельні ділянки, забезпечувати поточний огляд, періодичне обстеження і паспортизацію об'єкта, додержуватися під час експлуатації об'єкта архітектури вимог, визначених у його паспорті, а також вимог законодавства;
отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури;
у разі необхідності внесення змін до об'ємно-просторових, планувальних та інших рішень об'єкта архітектури розробляти відповідну проектну документацію, затверджувати її та проводити будівельні роботи в установленому законодавством порядку;
зберігати комплект проектної документації, за якою збудовано об'єкт архітектури, та паспорт об'єкта, та передавати цю документацію новому власнику.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, встановлюються Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності” (надалі - Закон № 3038-VI).
Згідно з ч.ч. 2, 5 ст. 26 Закону № 3038-VI суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з частиною 1 статті 41 Закону № 3038-VI, державним архітектурно-будівельний контролем є сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах будівництва шляхом проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі по тексту - Порядок № 553).
Пунктом 1 Порядку № 553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку №553).
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 7 Порядку № 553).
При цьому вказаний пункт Порядку також визначає перелік підстав для проведення позапланової перевірки, який є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Так, серед іншого до таких підстав віднесено: виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Зміст наведених норм права свідчить про те, що позапланова перевірка може бути проведена виключно у разі наявності підстав, визначених у пункті 7 Порядку № 553, про що повинно бути зазначено у направленні для її проведення.
Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені у пункті 11 вказаного Порядку та кореспондуються з положеннями статті 41 Закону № 3038-VI.
Так, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (частина друга статті 41 Закону № 3038-VI).
За правилами пункту 8 Порядку № 553 постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.
За приписами п. 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
Згідно з п.п. 16, 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п.20 Порядку № 553).
Права та обов'язки суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль зазначені в пунктах 13, 14 Порядку № 553.
Зокрема, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Проаналізувавши наведені вище положення статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553, колегія суддів зазначає, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил може здійснюватися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.
Тобто, за загальним правилом, такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва.
Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва, у зв'язку з чим такі перевірки можуть стосуватися і збудованого об'єкту.
Отже, твердження позивача, що на момент проведення перевірок та винесення за їх результатами приписів № 38 від 23.03.2017 та № 19 від 12.04.2018 позивачем фактично вже були виконані будівельні роботи з реконструкції квартири за рахунок прибудови, враховуючи самочинність будівництва, не спростовують права Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області проводити перевірки такого об'єкту, та за наявності підстав складати обов'язкові для виконання приписи та притягати таких суб'єктів перевірки до відповідальності, встановленої чинним законодавством.
Аналогічний висновок зазначений в постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року по
справі №465/1461/16-а.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що підставою для винесення головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Єргалєєвою С.Я. спірної постанови по справі про адміністративне правопорушення № П-23-19 від 15.04.2019, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП (невиконання позивачем у встановлений строк вимог припису № 19 від 12.04.2018) та накладено штраф у розмірі 6800 грн, слугували матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності: протокол про адміністративне правопорушення № П-23-19 від 12.04.2019, складений головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Єргалєєвою С.Я. та акт позапланової перевірки від 12.04.2019.
Так, за висновками акту перевірки від 12.04.2019, вказаною посадовою особою зафіксовано, що позивачем (замовником) не виконано вимоги припису № 19 від 12.04.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме не вжито заходів щодо усунення порушення стосовно самочинного будівництва (об'єкту: «Реконструкція квартири за рахунок прибудови», за адресою: АДРЕСА_3 ), які передбачені містобудівним законодавством, а також не повідомлено Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області у вказаний у приписі строк про його виконання (а.с. 40-55).
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № П-23-19 від 12.04.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Єргалєєвою С.Я. у присутності позивача констатовано, що внаслідок встановлення в ході проведення перевірки 12.04.2019 порушень ОСОБА_1 абз. 4 п. 4 Порядку № 533, що виявилося у невиконанні припису № 19 від 12.04.2018, вказана особа повинна бути притягнута до адміністративної відповідальності, яка встановлена ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 15.04.2019 о 15:00, що підтверджується підписом позивача у вказаному протоколі. (а.с.54-55). Пояснень особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не надала.
Таким чином, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі постанови по справі про адміністративне правопорушення № П-23-19 від 15.04.2019 слугувало невиконання нею саме припису № 19 від 12.04.2018, який на момент розгляду цієї справи у судах першої та апеляційної інстанції, ані в адміністративному, ані у судовому порядку позивачем не оскаржено, отже є чинним та обов'язковим для виконання позивачем. Доказів зворотного позивачем не надано, а колегією суддів не встановлено.
Колегія суддів вважає хибними доводи позивача, з якими помилково погодився суд першої інстанції, про те, що ОСОБА_1 двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за одне й те саме правопорушення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідальність за невиконання припису визначена ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої, невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, з матеріалів справи встановлено, що позивачем було сплачено згідно постанови № П-14-18 від 12.04.2018 по справі про адміністративне правопорушення суму штрафу в розмірі 5100 грн за порушення абз. 4 п. 14 Порядку № 553, яке виявилося у невиконанні позивачем припису № 38 від 23.03.2017.
Натомість оскаржуваною постановою П-23-19 від 15.04.2020 до позивача застосовано штраф в розмірі 6800 грн за порушення абз. 4 п. 14 Порядку № 553, яке виявилося у невиконанні позивачем припису № 19 від 12.04.2019.
Доказів повторного притягнення позивача до адміністративної відповідальності за невиконання припису № 19 від 12.04.2019 не надано ані до суду першої ані до суду апеляційної інстанції, а колегією суддів не встановлено, а тому твердження позивача про притягнення її за одне й те саме правопорушення є таким, що спростовано дослідженими матеріалами справи.
Та обставина, що позивачем фактично не усунуто порушення у сфері містобудівної діяльності (ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ч. 4, 5 ст. 26, ст. 34 Закону № 3038-VI ч. 7 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення), які були встановлені за наслідками перевірки від 23.03.2017, внаслідок чого і було видано припис від 23.03.2017, не є підставою, яка унеможливлює притягнення позивача до адміністративної відповідальності за невиконання припису № 19 від 12.04.2019.
Посилання позивача на положення Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» є необґрунтованими з огляду на те, що положеннями вказаного Закону встановлено відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в той час як позивача притягнуто до іншого виду відповідальності - адміністративної відповідальності в порядку, визначеному КУпАП.
Неприйнятними є також твердження позивача про необхідність застосування при вирішенні цієї справи висновків Верховного Суду, які викладені у постанові № 808/5834/14, та прийняті за інших фактичних обставин ніж у справі, що розглядається. Так, зокрема, предметом розгляду у справі № 808/5834/14 було скасування припису контролюючого органу, в той час як у цій справі позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання припису № 19 від 12.04.2019, який є чинним та таким, що підлягає обов'язковому виконанню позивачем.
Доводи позивача про відсутність конкретних заходів, які має вчинити позивач для усунення порушень на виконання припису № 19 від 12.04.2019 не спростовують обов'язку ОСОБА_1 виконати такий припис у встановлений законом строк, та не є підставою для скасування спірної постанови.
Слід відмітити, що акт перевірки від 12.04.2019, протокол про адміністративне правопорушення від 12.04.2019, припис № 19 від 12.04.2019 та постанова від 15.04.2019 № П-23-19 складені в присутності позивача, примірники яких ОСОБА_1 отримала датами їх складання, про що свідчать її підписи на цих документах. При цьому ані акт, ані припис зауважень або заперечень ОСОБА_1 не містять.
Порушень процедури розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо позивача у спірних відносинах колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова № П-23-19 по справі про адміністративне правопорушення від 15 квітня 2019 року є законною, обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України», суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до п.п. 1-4 ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, що судом першої інстанції допущено неповне з'ясування обставин справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи та судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 06.06.2020 по справі № 524/2879/19 з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Єргалєєвої Світлани Ярославівни - задовольнити.
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 06.08.2020 року по справі № 524/2876/19 - скасувати.
Прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Єргалєєвої Світлани Ярославівни, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, треті особи Потоківська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області, Товариство з додатковою відповідальністю ТДВ «Кременчуцька птахофабрика» про визнання рішення протиправним та його скасування - відмовити .
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню в силу ч. 3 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін