29 жовтня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/3197/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", в якій просить визнати протиправними дії посадових осіб відповідача щодо зобов'язання позивача виконувати повірку приладу обліку води з відповідною відміткою Держповірителя в технічному паспорті та надати заявку до Контакт-центру Водоканалу на його опломбування, сплатити 430 грн.
Положеннями п.п.4, 6 ч.1 ст.171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкриті провадження в адміністративній справі, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У п.24 рішення від 20.07.2006 р. у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 р. у справі "Занд проти Австрії" зазначив, що поняття "суд, встановлений законом" у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Пунктами 1, 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Як слідує з п.п.1.1, 1.2 статуту МКП "ВУВКГ м.Херсона", затвердженого рішенням Херсонської міської ради від 14.03.2019 р. № 1865, міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" створено Херсонською міською радою на базі "Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона", є правонаступником усіх його прав та обов'язків. Підприємство є власністю територіальної громади міста Херсона, його діяльність спрямовано на задоволення громадських потреб шляхом здійснення самостійної господарської діяльності. Підприємство створено відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Власником Підприємства є територіальна громада міста Херсона в особі Херсонської міської ради.
Пунктом 3.1 статуту МКП "ВУВКГ м.Херсона" передбачено, що підприємство створено з метою забезпечення громадських та особистих потреб шляхом здійснення господарської діяльності у сфері надання послуг водопостачання та водовідведення юридичним та фізичним особам, населенню міста, а також інших послуг відповідно до предмета діяльності Підприємства в установленому чинним законодавством порядку.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 є користувачем послуг з водопостачання та водовідведення, які надаються МКП "ВУВКГ м.Херсона" до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає позивач, відповідно до договору від 07.08.2009 р. на платній основі.
Зважаючи на викладене, суддя приходить до висновку, що у даних правовідносинах МКП "ВУВКГ м.Херсона" не здійснює по відношенню до позивача владних управлінських функцій, тобто не є суб'єктом владних повноважень в розумінні ст.4 КАС України.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Позивачем заявлено позовні вимоги до Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" щодо правомірності дій у зобов'язанні проводити повірку приладу обліку води.
Суддя зауважує, що даний спір виник в рамках виконання договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 07.08.2009 р.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За приписами ч.1 ст.23 Цивільного процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Таким чином, оскільки даний спір випливає з договірних відносин, то має вирішуватися відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства.
Згідно п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Зважаючи на викладене, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За своєю суттю спір є приватноправовим та з огляду на його суб'єктний склад має вирішуватись місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст.170, 243, 248 КАС України, суддя -
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачеві, що даний спір має вирішуватись місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко
кат. 115000000